Рішення № 96354218, 16.04.2021, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/147/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" квітня 2021 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Дармограй Т.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м.Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що того дня за кермом автомобіля їхав його батько, а він і ще двоє осіб були пасажирами. Приїхавши на автобазар в м.Тернопіль, вже у відсутності його батька ОСОБА_2 , а саме коли він стояв на вулиці поблизу автомобіля, до них під`їхали працівники поліції, при цьому запитали хто водій та попросили пред`явити документи на транспортний засіб, на що він відповів, що водій його батько та пред`явив документи на автомобіль, щоб не вийшло так, що машина викрадена, а також своє посвідчення водія на підтвердження особи. Тоді працівники поліції запитали чи він щось вживав, на що він спокійно та беззаперечно відповів, що ввечері пив пиво, оскільки він був пасажиром і не керував транспортним засобом, при цьому він взагалі не зрозумів, чого вони його про це запитували. На вимогу працівників поліції, він телефонував до батька, але так як з`ясувалось пізніше, останній свій телефон забув вдома, то не додзвонився. Тоді працівник поліції попросив його, щоб він ще раз дав йому своє посвідчення водія, яке він спочатку забрав. Він попросив працівників поліції, щоб вони дали йому можливість піти на базар та відшукати батька, тобто покликати водія автомобіля, але йому в цьому було відмовлено. Також йому було відмовлено у наданні відео доказів того, що саме він керував транспортним засобом і не було на його прохання, забезпечено можливість скористатись послугами захисника. Він не розуміє чому працівники поліції вимагали у нього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому, що він їм неодноразово наголошував, що він лише пасажир, а керував автомобілем його батько, який на даний час перебуває на базарі, проте працівники поліції не звертали на це уваги.

Вважає, що якщо б він керував транспортним засобом та ще й в стані алкогольного сп`яніння, то йому б посвідчення водія не повернули, але разом з тим йому його повернули, при цьому оригінал посвідчення водія виданого на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 пред`явив в судовому засіданні.

Додав, що під час того, як йому, у присутності двох свідків, поліцейський пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, то він відповів ствердно на те, що він дійсно ОСОБА_1 , а не стосовно того, що він керував автомобілем.

Після того, як він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, так як він не розумів чого він має такий проходити, будучи пасажиром, на нього було складено протокол та повернуто посвідчення водія.

Посилається на те, що на переглянутому ним відеозаписі, який йому було надіслано відповідачем разом із відзивом на позов, є те, що він говорить, що рухався по обочині, при цьому він мав на увазі, що будучи пасажиром, вони рухались краєм дороги, а не, що він був за кермом. Будучи схвильованим, що працівники поліції стверджуєть, що він був водієм, він не зовсім правильно сформулював своє речення. Наголошує на тому, що водієм був його батько, а не він.

Зазначає, що на вказаному вище відео, чомусь немає того, що він говорив поліцейським, що він не водій, а пасажир, а також, що водієм був його батько.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, ним подано відзив на позов у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю, з підстав викладених у ньому та справу розглядати у його відсутності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що того дня він, його син - позивач ОСОБА_1 , товариш його сина - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , близько 04 години 30 хвилин, його автомобілем "Opel Vivaro", номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого був він, виїхали з м. Підгайці на автобазар в м. Тернопіль. Приїхавши за місцем призначення, вони під`їхали під ворота, які були зачинені, при цьому він розвернув автомобіль і поїхав до інших воріт, але проїхав по обочині, трохи зачепивши зустрічну смугу руху, при тому він не бачив працівників поліції. Біля других воріт, він зупинився і швидко пішов на заплановану ним зустріч із чоловіком, бо вже спізнювався. Коли він приблизно через 1 годину 30 хвилин повернувся до автомобіля, то позивач повідомив йому, що під`їжджали поліцейські і склали на нього протокол за те, що він їхав по зустрічній смузі руху, при цьому син повідомляв їх, що він не був водієм, а ним був він. Позивач говорив йому, що намагався до нього додзвонитись, але так як він телефон забув вдома, бо зранку поспішав, йому це не вдалось.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є другом позивача. Того дня, вони близько 04 години 30 хвилин - 05 години ранку виїхали з м. Підгайці в м. Тернопіль на автобазар, при цьому за кермом був батько позивача - ОСОБА_2 . Він сидів на передньому сидінні біля дверей, а позивач між ними посередині. Приїхавши на автобазар, вони під`їхали до задніх воріт, які були зачинені, тоді ОСОБА_2 переїхав до центральних воріт, які були відчинені і зупинившись там, кудись побіг, а вони залишились в автомобілі, так як на базар йти ще не хотіли, бо було холодно. Позивач через водійські дверки, так як він ще дрімав, вийшов на вулицю курити і тоді під`їхали працівники поліції. Він чув, як працівники поліції стверджували, що вони порушили ПДР, оскільки їхали по зустрічній смузі, хоча ОСОБА_2 переїжджав 3-4 м по обочині, а також поліцейські говорили, що ОСОБА_1 їхав за кермом в стані алкогольного сп`яніння.

Він почав пояснювати, що це не відповідає дійсності, при цьому поліцейський сказав, щоб він відійшов в сторону, бо ще щось йому напишуть і він відійшов.

Позивач пояснював поліцейським, що він не керував транспортним засобом, але останні на це не звертали жодної уваги.

Працівники поліції погрожували забрати транспортний засіб на штрафмайданчик, в тому випадку, якщо він під їх диктовку не напише розписки про те, що не дозволить сісти за кермо позивачу.

Також працівники поліції говорили позивачу від`їхати автомобілем, проте він цього не робив. Йому не відомо, що саме склали поліцейські відносно позивача. Він не бачив, щоб нагрудні камери у поліцейських були увімкнені.

Водій ОСОБА_2 повернувся приблизно через 30 хвилин після того, як поїхали працівники поліції.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення в даному випадку є порушення правил зустрічного роз`їзду, правил руху автомагістралями.

Суб`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є вина особи, як у формі умислу так і необережності.

Суб`єктом вказаного правопорушення є лише водій транспортного засобу.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Згідно ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута 13 березня 2021 року.

Проте, судом не встановлено будь-яких доказів того, що відповідачем при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , було дотримано вимог ст.ст.278-280 КУпАП, зокрема відповідачем не було враховано обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33-35 КУпАП та не з`ясовано інших обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, зорема не було достовірно підтверджено, або ж спростовано, належними та допустимими доказами, твердження позивача стосовно того, що він не був водієм, а лише пасажиром транспортного засобу "Opel Vivaro", номерний знак НОМЕР_2 , яким керував його батько ОСОБА_2 і якому і належить вказаний автомобіль.

Матеріалами адміністративної справи жодним чином не спростовуються пояснення позивача, щодо того, що він не керував транспортним засобом.

За змістом п.1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису із відеореєстратора патрульного автомобіля, який міститься на DVD-R диску, видно, що по обочині у зустрічному працівникам поліції напрямку, поблизу автозаправки, рухався якийсь автомобіль, при цьому працівники поліції проїхавши ще не значну відстань, розвернулись та під`їхали до припаркованого автомобіля "Opel Vivaro", номерний знак НОМЕР_2 , біля якого стояв позивач.

Досліджені в судовому засіданні відеозаписи із нагрудних камер поліцейських жодним чином достовірно не підтверджують обставин викладених у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення і такі повністю спростовані крім пояснень самого позивача даних ним в судовому засідання, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та вказаними відеозаписами.

Відповідно до ч.1 ст.265-1 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення правопорушення) у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наданими представником відповідача та дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, повністю підтверджується твердження позивача про те, що у нього працівник поліції двічі брав посвідчення водія та тимчасово не вилучив їх з огляду на зафіксовані обставини, до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивачем пред`явлено суду оригінал посвідчення водія того ж номера та серії, які зазначені в оскаржуваній постанові.

Яким чином даний документ було повернуто позивачу, на вказаних відеозаписах не зафіксовано, оскільки такі здійснювались, в порушення вимог п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999, не безперервно, а фрагментами.

Встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, працівником поліції всупереч вимогам ст.279 КУпАП, не було повністю роз`яснено ОСОБА_1 його права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України

Виходячи із встановлених у справі обставин, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 не був водієм, тобто 13 березня 2021 року близько 06 години 00 хвилин в м. Тернопіль по вул. Микулинецька, 117 не керував транспортним засобом марки "Opel Vivaro", номерний знак НОМЕР_2 , а отже не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд, звертає увагу на те, що винесенню оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 , передував формальний підхід працівника поліції до виконання ним своїх службових обов`язків та вимог ст.280 КУпАП.

Так, працівником поліції не було достовірно з`ясовано та підтверджено належними і допустимими доказами в розумінні вимог ст.251 КУпАП, чи саме ОСОБА_1 винний у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, чи підлягає він адміністративній відповідальності за повідомлених ним обставин, а також не було з`ясовано інших обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема не було перевірено, чи дійсно батько позивача знаходився на авторинку, чи керував він, чи інша особа вказаним вище транспортним засобом.

Такий розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, відносно позивача, суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права останнього передбачені Конституцією України, КУпАП та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).

За наведених вище обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є недоведеним.

Суб`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є умисел або необережність, проте судом не здобуто, а відповідачем не представлено доказів наявності у діях правопорушника, за наведених у поданій позовній заяві та встановлених в судовому засіданні, обставин, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не представив суду належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у вчиненні даного правопорушення.

За змістом ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам вказаної статті.

Встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Не зазначення відповідачем у постанові, що оскаржується, відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, є підставою для визнання вказаного запису недопустимим доказом, а отже суд, за наведених обставин поданий відповідачем відеозапис, який невідомо яким технічним засобом здійснено, вважає недопустимим доказом в розумінні вимог ст.251 КУпАП.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 15 листопада 2018 року (справа №524/5536/17).

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як зазначено у поданій позовній заяві, ОСОБА_1 при розмові з працівниками поліції, виявив бажання скористатись правовою допомогою, заявляючи усне клопотання про це останнім.

Однак, поліцейським Слобода П.І. не було вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, оскільки навіть при роз`ясненні йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, право на отримання правової допомоги, ОСОБА_1 , з невідомих причин, не роз`яснювалось.

Суд вважає, що такими діями поліцейський, порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.

Відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення його права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є неналежними та не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху, поза розумним сумнівом.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підставний, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень слід стягнути судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 454 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, ст.ст.247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову поліцейського рядового поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Слобода Павла Ігоровича серії ЕАН №3908555 від 13 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути із Управління патрульної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме судовий збір в сумі 454 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, місце знаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 24, індекс 46003, код ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий: Р. О. Горуц