Рішення № 96353049, 19.04.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2021 рокуСправа №451/838/20 Провадження № 2/451/225/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/838/20 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

2 червня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2019 року. В наслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. До складу спадкового майна, окрім іншого, входило право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок був побудований у 1978 році. Факт побудови та прийняття в експлуатацію будинку підтверджується наявним технічним паспортом на будинок спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами збудовано до 05 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у законному користуванні спадкодавця. Таким чином ОСОБА_3 набув право власності на цей житловий будинок у відповідності до законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Більш того, 08 грудня 2009 року виконавчий комітет Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області прийняв рішення № 112 відповідно до якого вирішив оформити право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_3 . Звертає увагу суду на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Стоянівської сільської ради поштова адреса будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 . За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті йому буде належати за законом, заповів онуку ОСОБА_1 . Єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є онук ОСОБА_1 . Факт прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується довідкою виданою Стоянівською сільською радою Радехівського району Львівської області. Однак, нотаріус відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно по причині відсутності у позивача відповідного правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Враховуючи вищенаведене просить суд, постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-7).

Позивач та його представник в підготовче судове засідання з`явилися позов просять задоволити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити (а.с.45).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 12 серпня 2019 року(а.с.9).

За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті йому буде належати за законом, заповів онуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений Стоянівською сільською радою та зареєстровано в реєстрі №4 від 14.01.2019 року(а.с.10, 12).

В наслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої окрім іншого, входило право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок був побудований у 1978 році. Факт побудови та прийняття в експлуатацію будинку підтверджується наявним технічним паспортом на будинок, спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами збудовано до 05 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у законному користуванні спадкодавця(а.с.16-23).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Стоянівської сільської ради поштова адреса будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08 грудня 2009 року №112, вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_3 . КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» сформувати свідоцтво про право власності та провести державну реєстрацію права власності на вище вказаний житловий будинок(а.с.14).

Факт прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується довідкою №546 від 05.05.2020 р. виданою виконкомом Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області(а.с11).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-Г/, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибної будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року.

У відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 13.06.2012 року №304, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012 року, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх до експлуатації відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Тобто спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами збудовано до 05 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у законному користуванні спадкодавця, а відтак необхідно визнати право власності, яке переходить у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Радехівської міської ради Львівської області, місцезнаходження в м. Радехів, вул. І.Франка, 2, Радехівського району Львівської області, ЄДРПОУ: 26361149, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 19 квітня 2021 року.