Рішення № 96352711, 19.04.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4391/20 Провадження № 2/636/252/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 квітня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації, Чугуївський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є матір`ю одиначкою. Свої батьківські обов`язки мати протягом тривалого часу виконує неналежно, взагалі ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання своєї дитини, ніде не працює. Залишила малолітнього сина ОСОБА_1 в КНП «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка», якому присвоєний статус дитини позбавленої батьківського піклування та призначено опікуна над ним та його майном ОСОБА_3 . Неодноразові обстеження умов проживання родини позитивних результатів не дали. Служба у справах дітей неодноразово клопотала про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, небажання займатися вихованням та утриманням дитини. Оскільки мати ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню, догляду та всебічному розвитку дитини, служба просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини.

Представник Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області надав заяву про підтримання позовних вимог та просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Представник служби у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надав заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог, в якій просив розглядати справу без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, та враховуючи те, що представник позивача та представники третіх осіб не заперечують проти заочного вирішення справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи у межах наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

З наданої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що матір`ю дитини є відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 9), батько дитини - ОСОБА_4 вказаний згідно ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00025707090 від 22.02.2020 (а.с. 10).

Згідно акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, 26.10.2020 в КНП «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка» виявлена покинута дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).

Розпорядженням Чугуївської районної державної адміністрації від 04.11.2020 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та призначено опікуном над ним та його майном ОСОБА_3 (а.с. 22).

Як вбачається з довідки-інформації, виданої виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради від 24.11.2020, ОСОБА_2 перебуває на обліку як особа, яка опинилась у складних життєвих обставинах. Проявляє агресію під час спілкування, навички дотримання гігієни відсутні, відмовилась від супроводу соціального працівника. На її адресу надходять звернення від сусідів з приводу порушень нею правил благоустрою та забруднення території (а.с. 25) .

Актами обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_2 від 24.02.2020 та 09.11.2020 встановлено, що дана оселя за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв. м. потребує ремонту, кімнати не прибрані, ОСОБА_2 не дотримується гігієни, вона є інвалідом ІІ групи загального захворювання на строк до 01.11.2020. Умови квартири не задовільні для проживання (а.с. 13,14).

Чугуївською районною державною адміністрацію від 30.11.2020 надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-5).

Конвенція про права дитини, що ратифікована визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 164 цього ж кодексу мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 166 цього ж кодексу особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З наданих суду та досліджених документів вбачається, що профілактична робота, яка проводилася із ОСОБА_2 , бажаних результатів не дала.

Надані докази є підтвердженням того, що є доцільним позбавлення матері батьківських прав, оскільки вона допустила свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дитини, ухилення від виконання своїх обов`язків. Винна поведінка відповідачки підтверджується письмовими доказами при відсутності інших способів впливу на неї для зміни ставлення щодо виховання і утримання дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 цієї ж Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В ст. 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Оскільки позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав, а відповідно до СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів дитину і стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини до досягнення повноліття, виходячи з наступного.

Законом України № 1370-VIII від 17.05.2016 «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо обов`язку осіб, позбавлених батьківських прав, утримувати дитину» внесені зміни до ст. 166 СК України і доповнено частиною 3 такого змісту «При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі, якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду».

Відповідно до вимог ст. ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; 181 ч. 3 СК України - кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі; 191 СК України - аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються з дня пред`явлення позову.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

При винесенні рішення суд враховує наступні обставини: дитина буде влаштована до дитячого закладу відповідно до її віку та стану здоров`я, відповідач не є пенсіонером чи інвалідом, відомостей про наявність інших осіб, які б знаходилися на утриманні відповідача або на яких би сплачувалися аліменти, суду не надано.

Отже, виходячи з встановлених дійсних обставин справи та враховуючи матеріальне становище платника аліментів, відсутність у нього інших осіб, які знаходяться на його утриманні та на яких він сплачує аліменти, матеріальне становище дитини, та з урахуванням ч. 2 ст. 182 СК України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень, однак прожитковий мінімум, згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому обмежувати розмір аліментів лише розміром прожиткового мінімуму доходів суд вважає не прийнятним, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі по 1/4 частині з усіх видів доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів, вбачається, що відповідачка безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно позбавити її батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, та те, що позов підлягає повному задоволенню, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір за кожну позовну вимогу на користь держави у розмірі, який діяв на день пред`явлення позову, оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при пред`явлені позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації, Чугуївський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Іванівка, Чугуївського району, Харківської області, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Іванівка, Чугуївського району, Харківської області, на користь ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Дніпропетровськ, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Іванівка, Чугуївського району, Харківської області, судовий збір в дохід держави у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -