Рішення № 96352710, 12.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/643/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Колошкіна П.І.

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_1 04.02.2021 року звернулася в Залізничний районний суд м. Львова з позовом про стягнення з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно, на весь період його навчання та до досягнення сином 23 років.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 31.08.2002 року вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 11.01.2008 року, і від спільного подружнього життя мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06.07.2005 року, відповідач виплачував аліменти на її користь на утримання сина в розмірі ј частини заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 син досягнув вісімнадцятирічного віку, та на даний час є студентом третього ступеня навчання за спеціальністю Автомобільний транспорт у Вищому професійному училищі м. Львова, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Крім того, син має третю групу інвалідності та не має можливості працювати, а відповідач працює і зобов`язаний як батько матеріально допомагати. За наведених обставин просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно, на весь період його навчання та до досягнення сином 23 років.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.03.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, поважних причин такого суду не повідомив.

Разом з тим, 09.04.2021 року відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_4 , 1938 року народження, яка хворіє на тромбоемболію легеневої артерії. Син ОСОБА_3 в даний момент навчається на бюджетній формі навчання, гуртожитком не користується, у санаторії їздить за державні кошти, у зв`язку з чим просить призначити аліменти у розмірі 1255 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, та просила такий задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, зазначивши, що він не відмовляється сплачувати аліменти на утримання сина, проте не погоджується із заявленим розміром аліментів, оскільки його середньомісячна зарплата становить 10 000 грн., та на його утриманні перебуває хвора матір.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 23.04.2020 року розірвано (а.с. 10), та від спільного подружнього життя мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11), що не заперечується відповідачем.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 06.07.2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.

З даних довідки Вищого професійного училища №20 м. Львова №462 від 24.12.2020 року (а.с.4) встановлено, що ОСОБА_3 навчається на ІІІ ступені бюджетної форми навчання у Вищому професійному училищі №20 м. Львова, термін навчання з 01.09.2020 року по 30.06.2022 року.

Згідно даних медичних документів вбачається, що син сторін ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи з дитинства (а.с.12), має цукровий діабет, тип 1, у зв`язку з чим періодично проходить лікування (а.с.13-26).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює оператором складально-пакувальних машин 4 р. в ПАТ «Концерн Хлібпром», її дохід з липня по грудень 2020 року становить 54160,74 грн., що підтверджується довідкою про доходи №77 від 25.01.2021 року виданої ПАТ «Концерн Хлібпром» (а.с.5).

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Крім того, згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленумом Верховного Суду України судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Дослідженням поданих відповідачем письмових доказів встановлено, що згідно довідки про доходи №Н0000000011 від 06.04.2021 року виданої ЛКП «Львівавтодор» відповідач ОСОБА_2 працює водієм інженером відділу з паркування в ЛКП «Львівавтодор», його дохід з січня по березень 2021 року становить 56807,91 грн. (а.с.42).

Також встановлено, що мати відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 хворіє гіпертонією з ускладненням та потребує лікування (а.с.43-44).

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, та враховуючи матеріальне становище сторін, стан здоров`я повнолітнього сина ОСОБА_3 , який є інвалідом 3 групи та має цукровий діатеб 1 типу, у звязку з чим потребує систематичного приймання ліків, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 3000 грн. щомісячно.

При цьому суд зазначає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).

Щодо вимоги позову про стягнення аліментів на весь період навчання сина, то така не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом 04.02.2021 року (а.с.1).

Крім того, оскільки ОСОБА_1 завершить навчання у Вищому професійному училищі №20 м. Львова до досягнення ним 23 річного віку, то з відповідача слід стягувати аліменти до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року включно.

З огляду на вимоги ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 908 грн., від сплати якого позивач була звільнена згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути з відповідача на користь держави.

Згідно з ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого на АДРЕСА_2 , який працює інженером відділу з паркування Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (05523814), аліменти па користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РІІОКПП НОМЕР_2 , проживаючої на АДРЕСА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 04.02.2021 року до завершення сином навчання 30.06.2022 року.

В решті позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 908 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду, згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України - через Залізничний районний суд м.Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 15 квітня 2021 року.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний