Рішення № 96352387, 08.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7699/20

№ провадження 2/646/792/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2021 р. м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретаря судових засідань - Матвійчук В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Гуляєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада,- про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова,

встановив:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - позивач або Департамент) звернувся з вищевказаним позовом, яким просить визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова між ОСОБА_2 (відповідачем у цій справі) та Департаментом у наступній редакції:

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова

м.Харків «___»____20___р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі «Департамент», в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Фатєєва Михайла Івановича, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням Харківської міської ради «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради», з однієї сторони, та ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 ), іменований надалі «Замовник», з іншої сторони, на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова уклали цей договір про наступне.

1.Предмет договору.

1.1.Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі «Замовника» у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень підвалу № XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. "А-1" під кафе по АДРЕСА_1 .

2.Обов`язки сторін

2.1.«Замовник»:

2.1.1.Здійснює сплату пайової участі шляхом перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок (IBAN) - ІІА428999980000031518921020002, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УК у м. Харкові) коштів у розмірі 251 193,36 грн.(двісті п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто три гривні 36 коп.), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 робочих днів з дня укладання даного договору.

2.2. «Департамент»:

2.2.1. На запит «Замовника» надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеному договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1.У разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення платежу, що нараховується на суму простроченої заборгованості.

3.2.Розмір несплачених коштів пайової участі «Замовника» також коригується відповідно до умов Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова на величину інших штрафних санкцій, пені тощо.

4.Час та дія договору

4.1.Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього Договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

5.Зміна та розірвання договору

5.1.Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або Договором.

5.2.Сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати Договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.

5.3.Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4.У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) Договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5.Якщо судовим рішенням Договір змінено або розірвано, Договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6.Особливі умови

6.1.З питань, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2.Умови Договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до Договору.

6.3.У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього Договору, права та обов`язки за цим Договором переходять до правонаступників.

У разі зміни Замовника, зазначеного в п. 1.1. Договору, права та обов`язки щодо виконання умов Договору переходять до нового Замовника.

6.4.Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні Договору, вирішуються у судовому порядку.

6.5.Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

6.6.Цей Договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7.Адреса та реквізити сторін

Від «Департаменту»

Заступник міського голови -

директор Департаменту економіки та

комунального майна

М.І.Фатєєв

61003, м. Харків, м-н Конституції, 7

Від «Замовника»

_______ОСОБА_2ІН НОМЕР_1

Додаток до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

Розрахунок величини пайової участі при реконструкції нежитлових приміщень підвалу № XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. "А-1" під кафе по АДРЕСА_1 .

Коефіцієнт відповідно до розміру пайової участі 0,04

Загальна площа об`єкту 328,1 к.в.

Опосередкована вартість 1 кв.м. 19140,00 грн.

Загальна кошторисна вартість реконструкції об`єкта 6'279'834,00 грн.

(загальна площа х опос. вартість)

Розмір пайової участі 251'193,36 грн.»

Позов обгрунтований тим, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла на момент виникнення правовідносин, що виникають з приводу укладення договору на пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова. Так, відповідно до зазначеної правової норми, ка діяла на момент виникнення правовідносин, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію. Такий договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта в експлуатацію. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Згідно зі ст.1 вказаного Закону замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї або декількох земельних ділянок), і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Частина 1 статті 2 Закону визначає, що планування та забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій. Проведення робіт з реконструкції є підставою для обов`язку укласти відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури. Це підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду від 29.07.2020р. у справі №922/4248/17 та від 26.06.2020р. у справі №922/3049/18. Тому на відповідача, як на замовника будівельних робіт при реконструкції нежитлових приміщень Приписи статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є імперативними, підлягають обов`язковому виконанню замовниками та, крім іншого, передбачають, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. №804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, до якого внесені зміни рішенням від 22.05.2013р. №319. Цим порядком затверджено типовий договір. Залучення замовників здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова з Департаментом економіки та комунального майна, а строк звернення замовників з відповідною заявою до Департаменту - не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Відповідач ОСОБА_2 є замовником об`єкту «реконструкція нежитлових приміщень підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. «А-1» під кафе по АДРЕСА_1 », введеного в експлуатацію Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 09.06.2017р. №ХК 143171605995, відомості про що розміщено на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі «реєстр дозвільних документів» на період подання позову до суду. Оригінал декларації знаходиться у відповідача. Будівництво (будівельні роботи) включає до себе реконструкцію,- відповідно до п.3.2 ДБН А.2.2-3:2014, абзацу 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також абзацу 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466. Отже на відповідача поширюються вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов`язку укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м.Харкова. Але відповідач порушила цей обов`язок. На момент звернення до суду з цим позовом обов`язок пайової участі урегульовано положеннями пункту 2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Але, оскільки декларація про готовність до експлуатації об`єкта зареєстрована 09.06.2017р., до спірних правовідносин мають застосовуватися положення саме статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 08.05.2020р. позивач направляв відповідачу проект відповідного договору. Величина пайової участі визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Якщо така вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, то вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Кошторисним документом, який визначає повну кошторисну вартість об`єкта будівництва, є зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва. Відповідно до Порядку про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова у новій редакції, затвердженій рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2019р. №989, розмір пайової участі для нежитлових будівель і споруд становить 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, а для житлових будинків - 2%. Оскільки відповідач не надав позивачу зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об`єкта та не підтвердив, що загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, позивач здійснив розрахунок величини пайової участі згідно з листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2017р. №7/15-4511 «Про індекси зміни вартості станом на 1 квітня 2017 року», що відповідає позиції Верховного Суд у постанові від 16.10.2020р. №922/3693/18.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позову з огляду на наступне. Так, відповідач придбала нежитлові приміщення підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21', 22', 23', 25', 26, 27, 28, 29 в літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 . 16.05.2017р. відповідач отримала декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме, реконструкцію вищевказаних нежитлових приміщень під кафе. Реконструкція проводилася з травня 2017 року по червень 2017 року, після чого отримано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІІ категорії складності. Декларація зареєстрована 09.06.2017р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за №ХК 143171605995. Після реконструкції площа забудови не змінилася. Реконструкція проводилася без зміни зовнішньої конфігурації та без забудови земельної ділянки. Згідно з декларацією кошторисна вартість будівництва за підтвердженою проектною документацією складає 112'000 грн., вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить ту же суму. Тому виготовлений позивачем розрахунок величини пайової участі є невірним. Вказана вартість будівництва у розмірі 112'000 грн. підтверджується зведеним кошторисним розрахунком. Вищезазначена декларація від 09.06.2017р. не була скасована в порядку, визначеному ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто відомості, зазначені у декларації, у тому числі, щодо вартості (зведеного кошторисного розрахунку) є достовірними. В той же час, п.п.3.2 та 3.3 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018р. №983, передбачали, що 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта є величиною пайової участі для замовників стосовно житлового будівництва. Проте, Законом України від 20.09.2019р. №132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, у позивача відсутні повноваження на перевірку даних, заявлених у декларації. А виготовлений позивачем розрахунок величини пайової участі є неправомірним та не відповідає нормам чинного законодавства. У позивач відсутні підстави визначати вартість будівництва, виходячи з затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України показників опосередкованої вартості. Крім того, з урахуванням положень ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.3.10 ДБН А.2.2-3-2012 відповідачем проведено саме реконструкцію нежитлових приміщень (приміщення 29а-29д) без зміни геометричних розмірів їх фундаментів, без забудови земельної ділянки. Позивач зазначає, що реконструкція проводилася на площі 328,1 кв.м, проте відповідно до технічного паспорту на нежитлові приміщення підвалу та 1-го поверху в літ. «А-1» від 02.06.2017р. реконструкція проведена лише на площі 84,5 кв.м. Крім того, виконана відповідачем роботи з реконструкції не пов`язані з частиною території як земної поверхні, оскільки проводилися вже на існуючому фундаменті. Тому, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.10.2019р. у справі №911/594/18, відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов`язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури, та не зобов`язана брати пайову участь у розвитку інфраструктури та укладати відповідний договір згідно зі ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Але, враховуючи скасування цієї правової норми, у відповідача відсутній обов`язок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція існуючої забудови та територій відноситься до планування та забудови територій. У договорі від 18.04.2017р. №380 купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_1 зазначено загальну площу 243,6 кв.м. Однак у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.06.2017р. №ХК 143171605995 загальна площа зазначена у розмірі 319,1 кв.м. Проведені відповідачем роботи не відносяться до робіт, перелік яких наведено у ч.4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі яких замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Роботи з реконструкції об`єкта нерухомості є такими, з якими пов`язано обов`язок укласти відповідний договір. Така позиція викладена, зокрема, у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 16.10.2020р. у справі №922/3693/18, у постановах Об`єднаної палати ВС від 29.07.2020р. у справі №922/4248/17, від 26.06.2020р. у справі №922/3049/18 тощо. Крім того, на виконання вимог правової норми ч.1 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. №804 було затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова (зі змінами), який містить механізм залучення до пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Цей Порядок діяв на момент виникнення спірний правовідносин. На момент звернення до суду з цим позовом обов`язок пайової участі урегульовано Порядком про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова у новій редакції згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2019р. №989. На виконання умов цього Порядку забудовники, які здійснюють або здійснили забудову, зобов`язані укласти договір з виконавчим органом Харківської міської ради, а саме, з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Отже, Департамент є належним позивачем у справі. Крім того, з урахуванням положень частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, оскільки декларація про готовність до експлуатації об`єкта зареєстрована 09.06.2017р. та листами від 08.05.2020р. позивач направляв відповідачу проект договорі про пайову участь, до спірних правовідносин мають застосовуватися імперативні приписи статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 17.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі, а також доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти позову та підтримав доводи, викладені ним у відзиві на позов.

Представник третьої особи (Харківської міської ради), належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання з невідомих суду причин. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Тому суд розглянув справу без участі представника третьої особи.

Дослідивши доводи сторін, проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

18.04.2017р. відповідач, ОСОБА_2 , придбала у власність на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлові приміщення підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21', 22', 23', 25', 26, 27, 28, 29 в літ. «А-1» загальною площею 243,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності відповідач на вищевказане нерухоме майно зареєстроване того ж дня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з Декларацією про початок будівельних робіт, яка була зареєстрована 16.05.2017р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за №ХК 083171350494, відповідач повідомляла про реконструкцію вищезазначених нежитлових приміщень під кафе з основними показниками об`єкта будівництва: загальна площа - 319,9 кв.м, у томі числі: основна площа - 243,6 кв.м, допоміжна площа - 75,5 кв.м, будівельний об`єм - 1148,8 куб.м.

Як зазначено у цій Декларації, не потребується зазначення підстав використання земельної ділянки у разі реконструкції об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, згідно п.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

09.06.217р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зареєструвала за №ХК 143171605995 Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: реконструйованих нежитлових приміщення підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21', 22', 23', 25', 26, 27, 28, 29 в літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , категорія складності - ІІІ; дата початку будівництва: 17.05.2017р., дата закінчення будівництва: 02.06.2017р.; строк введення об`єкта в експлуатацію: червень 2017 року; загальна площа - 328,1 кв.м, у томі числі: основна площа - 286,2 кв.м, допоміжна площа - 41,9 кв.м, будівельний об`єм - 1149 куб.м. Закінчений будівництвом об`єкт вважається готовим до експлуатації.

Згідно з зазначеною Декларацією від 09.06.2017р. кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 112 тисяч гривень, у тому числі на будівельні роботи - 112 тисяч гривень; вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію,- 112 тисяч гривень, у тому числі, витрати на будівельні роботи - 112 тисяч гривень.

У пункті 22 Декларації від 09.06.2017р. зазначено наступне: «У зв`язку з реконструкцією приміщень буз зміни зовнішньої конфігурації та, як наслідок, відсутності намірів забудови земельної ділянки, зазначати інформацію щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не потрібно».

02.06.2017р. ТОВ «Харківська служба - Бюро технічної інфвентаризації» виготовило технічний паспорт на нежитлові приміщення підвалу та 1-го поверху у літ. «А-1» будинку АДРЕСА_1 , що належать відповідачу.

30.06.2017р. було сформовано витяг з інд.№ НОМЕР_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXІVа, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21', 22', 23, 25', 26, 27, 28, 29, 29а, 290б, 29в, 29г загальною площею 328,1 кв.м в літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2

27.09.2017р. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради направив відповідачу, як замовнику реконструкції нежитлових приміщень підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. «А-1» під кафе по АДРЕСА_1 , лист №37/0/114-17 від 20.09.2017р. про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова, оскільки у в декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.06.2017р. №ХК143171605995 зазначені недостовірні дані щодо підстави для звільнення замовника від пайової участі, які не передбачені ч.4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.1.7 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. №804.

12.05.2020р. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради направив відповідачу письмову пропозицію №134/0/114-20 від 08.05.2020р. про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова при реконструкції нежитлових приміщень підвалу №XXIV, XXV, XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI; першого поверху №21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29 в будівлі літ. «А-1» під кафе по АДРЕСА_1 .

У цій пропозиції позивач посилався як на підставу укладення такого договору на Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова у редакції рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2019р. №989, а також на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не містить перешкод для укладення замовником договору про пайову участь, а факт прийняття об`єкта в експлуатацію не звільняє замовника від виконання обов`язку щодо пайової участі відповідно до приписі ст.625 ЦК України.

Також у цій пропозиції позивач зазначав, що аналогічні положення щодо умов, процедури залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова та розрахунку розміру пайової участі, які визначаються вищевказаним Порядком №989, передбачалися ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. №804, які діяли на дату введення об`єкта в експлуатацію.

Крім того, листом-пропозицією №133/0/114-20 від 08.05.2020р. позивач направляв на адресу відповідача проєкт договору з додатком у двох примірниках.

Проєкт договору містить ті ж умови, які викладені позивачем у позовних вимогах.

З додатку до цього проекту договору вбачається, що розрахунок величини пайової участі визначено на підставі опосередкованої вартості 1 кв.м (у розмірі 19140 грн. з урахуванням ПДВ), яка зазначена для адміністративних будинків у таблиці «Опосередкована вартість об`єктів соціального призначення, які споруджуються на території України (з урахуванням ПДВ)» у додатку до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2017р. №7/15-4511.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013р. №319 було внесено зміни до рішення від 09.11.2011р. №804 «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова». Цим рішенням від 22.05.2013р. було викладено у новій редакції Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Пунктом 1.6 Порядку «будівництво» визначалося як нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва, а «об`єкти будівництва» як будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси. Розмір пайової участі встановлювався розділом 3 Порядку та пунктом 3.2. встановлювався як 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва - для нежитлових будівель та споруд, та 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва - для житлових будинків.

24.12.2019р. з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» виконавчий комітет Харківської міської ради прийняв рішення №989, яким вніс зміни до рішення від 26.12.2018р. №983 «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова». Нова редакція відповідного Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова передбачала, зокрема, інший розмір пайової участі: для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, ля житлових будинків - 2 відсотка вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Вирішуючи цей цивільно-правовий спір суд має перш за все визначитися з питанням, чи розповсюджуються на спірні правовідносини, які виникли з приводу реконструкції відповідачем об`єкту нерухомості) норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була виключена Законом України від 20.09.2019р. №132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який набрав чинності 17.10.2019р.

Тобто суд має вирішити питання дії цивільного закону у часі.

Так, положення статті 5 Цивільного кодексу Укаїни встановлює наступні правила дії актів цивільного законодавства у часі:

- акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1);

- акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи;

- якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на час проведення відповідачем робіт з реконструкції належних їй нежитлових приміщень, було передбачено наступний механізм пайової участь у розвитку інфраструктури населеного пункту:

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина 1 статті 40).

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 40).

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40).

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків (частина 4 статті 40).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частина 5 статті 40).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків (частина 6 статті 40).

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону (частина 7 статті 40).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (частина 8 статті 40).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина 9 статті 40).

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (частина 10 статті 40).

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (частина 11 статті 40).

17.10.2019р. набрав чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Цим Законом було виключено статтю 40 Закону України «Про містобудівну діяльність».

Положеннями пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону №132-ІХ було встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Також цією правовою нормою було втановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Тобто Законом №132-ІХ було чітко та зрозуміло визначено правило, відповідно до якого є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання ті цивільно-правові зобов`язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які виникли на підставі укладених до 1 січня 2020 року договорів про сплату пайової участі. При цьому будь-яких застережень щодо обов`язків брати пайову участь, якщо договір не було укладено до вказаного строку, цей закон не містить.

Отже, аналізуючи в системі правову норму пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону №132-ІХ, правила дії цивільного закону у часі, а також правило правової визначеності, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом більше, ніж через рік після виключення статті 40 з Закону України «Про регулювання містобудівну діяльність», її норми вже не розповсюджуються на спірні правовідносини.

При цьому немає значення, яка законотворча техніка була застосована (виключення з тексту закону чи скасування правової норми), оскільки у даному випадку має значення факт втрати чинності правовою нормою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівну діяльність» з 17.10.2019р. та факт звернення позивача з позовом у грудні 2020 року.

Тому для цього цивільно-правового спору на підтвердження правової позиції щодо наявності обов`язку відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова з позивачем на підставі статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не можуть бути застосовані висновки Верховного Суду (у тому числі, у постановах від 16.10.2020р. у справі №922/3693/18, від 08.10.2019р. у справі 911/594/18, від 17.02.2021р. у справі №641/157/16-ц тощо), оскільки такі висновки Верховний Суд висловив у справах щодо позовів, які пред`являлися до втрати чинності статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, немає правових підстав для застосування для спірних правовідносин норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка на момент звернення позивача до суду втратила чинність.

Оскільки суд визначився з основним правовим питанням у справі, інші аргументи сторін не є вирішальними у цьому цивільно-правовому спорі. Це стосується, зокрема, доводів сторін про те, чи відноситься реконструкція до будівельних робіт, проведення яких було підставою для укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, чи правильно проведено позивачем розрахунок вартості пайової участі.

Проте, суд вважає необхідним надати у цьому рішенні відповіді на вказані аргументи сторін.

Так, існували різні правові позиції Верховного Суду з питання, чи можна віднести реконструкцію нерухомого майна без зміни геометричних розмірів фундаменту будівлі до робіт з забудови території, які були підставою для укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно зі ст..40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Наприклад, у постанові від 8.05.2018р. у справі № 922/1641/17 Верховний Суд висловився, що проведення реконструкції внутрішньої частини нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі хоча і входять у загальне поняття будівельних робіт за класифікаторами будівельних робіт, проте не є саме такими роботами, за якими, виходячи з цільового тлумачення Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», може бути передбачено обов`язок укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Але в подальшому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020р. у справі №922/3693/18 зробила протилежний висновок: на замовника будівництва (реконструкції) покладається обов`язок з укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів; при цьому цей обов`язок стосується і замовників робіт з реконструкції об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів.

Щодо посилань представника відповідача на постанову Верховного Суду від 08.10.2019р. у справі №911/594/18 як на таку, якою було встановлено відсутність відповідного обов`язку з укладення договору про пайову участь особою, яка не здійснює забудови земельної ділянки, то такі доводи є помилковими. Так, у вказаному рішенні Верховний Суд, навпаки, зазначив, що норми Закону України «Про архітектурну діяльність» має іншу сферу правового регулювання і наявні у ньому визначення (у тому числі «реконструкція») не можуть бути застосовані при визначенні поняття забудови як об`єкта сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури. У цій постанові Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції про відмову у позові про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки замовник здійснював роботи не з реконструкції об`єкту, а його капітальний ремонт.

Стосовно доводів сторін про повноваження позивача визначати розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова, то відповідні правові висновки містяться у постанові від 16.10.2020р. у справі №922/3693/18 Верховний Суд зазначив, що встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, у тому числі, відносяться виконавчі органи міських рад, а тому застосування положень Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 №319) в частині розрахунку розміру пайової участі саме на підставі вищенаведеної опосередкованої вартості, за умови ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об`єкту, не суперечить положенням законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13, 17, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада,- про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Також апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, місце знаходження: м. Харків, майдан Конституції 7 , ідентифікаційний номер - 25610834.

Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Третя особа - Харківська міська рада , місце знаходження : м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ- 04059243.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2021 року.

Суддя І.С.Блага