Рішення № 96352056, 19.04.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7825/20

Провадження № 2/645/832/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Шарка О.П.

секретаря судових засідань - Христенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі про призначення державної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 2814 грн. 36 коп., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102 гривні.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 20.11.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням Позивача від 29.11.2017 житлову субсидію було призначено Відповідачу Допомогу з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 616 грн. 83 коп., з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року у розмірі 700 грн. 53 коп. щомісячно, ураховуючи доходи відповідача. Згідно з поданою відповідачем Декларацією від 20.11.2017 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги до складу членів сім`ї відповідача входили: сама Відповідачка та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жодних доходів у Декларації не зазначено. З довідки ДПС вбачається, що Відповідачка отримувала дохід у ДНЗ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР» за період з липня 2017 року по жовтень 2017 року (вид доходу «інші доходи» та «стипендія») Відповідачем не було повідомлено своєчасно Позивача, внаслідок чого утворилася переплата бюджетних коштів. З метою забезпечення цільового принципу використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення Відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку. У зв`язку з неподанням відповідачем інформації, яка впливає на призначення Допомоги, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування виплат розраховано переплату бюджетних коштів, яка склала 4119 грн. 48 коп. В подальшому позивачем було прийнято рішення про утримання переплати бюджетних коштів у розмірі 20% із подальших виплат відповідача про призначенні допомоги. Станом на день подання позовної заяви залишок заборгованості відповідача складає 2814 грн. 36 коп.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 січня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У ході судового розгляду встановлено, що 20.11.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішенням Позивача від 29.11.2017 житлову субсидію було призначено Відповідачу Допомогу з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 616 грн. 83 коп., з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року у розмірі 700 грн. 53 коп. щомісячно, ураховуючи доходи відповідача. Згідно з поданою відповідачем Декларацією від 20.11.2017 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги до складу членів сім`ї відповідача входили: сама Відповідачка та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жодних доходів у Декларації не зазначено.

Відповідно до ст.1, 3Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Згідно ст.4Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.13Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» контроль за правильністю призначення і виплати державної соціальної допомоги, використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання такої допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки. Під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану членів сім`ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003№ 250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.

З довідки ДПС вбачається, що Відповідачка отримувала дохід у ДНЗ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР» за період з липня 2017 року по жовтень 2017 року (вид доходу «інші доходи» та «стипендія») Відповідачем не було повідомлено своєчасно Позивача, внаслідок чого утворилася переплата бюджетних коштів. З метою забезпечення цільового принципу використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення Відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку. У зв`язку з неподанням відповідачем інформації, яка впливає на призначення Допомоги, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування виплат розраховано переплату бюджетних коштів, яка склала 4119 грн. 48 коп.

В подальшому позивачем було прийнято рішення про утримання переплати бюджетних коштів у розмірі 20% із подальших виплат відповідача про призначенні допомоги. Станом на день подання позовної заяви залишок заборгованості відповідача складає 2814 грн. 36 коп.

За змістом п. 16 Порядку № 250 виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється зокрема якщо малозабезпеченою сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення.

Також відповідно до п. 25 Порядку № 250, якщо малозабезпеченою сім`єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім`ї; повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем державної соціальної допомоги самостійно; за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку. Аналогічні положення містяться у п. 49 Порядку № 1751 щодо повернення надміру виплаченої допомоги сім`ям з дітьми.

Крім цього, згідно зі ст. 22 Законом України" Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача 2814 грн. 36 коп. надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-9, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 2814 грн. 36 коп. (дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень тридцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , на користь Управління праці та соціального захисту населення

адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Повний тексті рішення виготовлено 19 квітня 2021 року.

Головуючий суддя