Постанова № 96351484, 12.04.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9870/20 3/335/158/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., прокурора Гресь А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань у відношенні:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, що працював до 31.07.2019 року в ДУ „Біленьківська виправна колонія №99”, працює в ПП „ Севі-Трейд”, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2

- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2017 № 1519/5 «Перелік найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» Державна установа «Біленьківська виправна і колонія № 99» (код ЄДРПОУ № 08563530) відноситься до установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» від 23.06.2005, підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську І діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу спеціалісти, які не у мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Законом встановлено, що персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України .

Особам молодшого начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання: молодший сержант, сержант, старший сержант, старшина, прапорщик та старший прапорщик внутрішньої служби.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну пенітенціарну службу України» Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Наказом № 105/ос-17 від 10.07.2017 ОСОБА_1 , з 10.07.2017 року призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально - виховної роботи ДУ «Біленьківська виправна колонія № 99» управління ДПтС України в Запорізькій області.

Відповідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є - особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 45 Закону визначено, що до осіб, які зобов`язані подавати декларації, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ) визначені у п. 1 п. п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З Закону.

Згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально –виконавчої служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної роботи ДУ «Біленківська виправна колонія № 99» відповідно до ст. 1, п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону, примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, що особи, які припинили діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах „а” і „в” пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 зобов`язані наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першої статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

31.07.2019 року наказом № 142/ОС-19 від 31.07.2019 «Про звільнення» начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної роботи ОСОБА_1 , за власним бажанням, було звільнено із займаної посади.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (СОVID -19)» від 17.03.2020 року № 530-ІХ, внесено зміни до ЗУ «Про запобігання корупції» згідно з якими встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня 2020 року, тобто продовжено термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Таким чином, ОСОБА_1 , після звільнення з посади начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної роботи ДУ «Біленьківська виправна колонія № 99» був зобов`язаний до 1 червня 2020 року подати декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванню (перед звільненням).

Згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених н; виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр – https// public.nazk.gov.ua) Лаптєв Р.Г., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за період 2019 року, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https// public.nazk.gov.ua лише 08.10.2020 року, що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав повністю, пояснивши, що він не знав про граничний термін подання такої декларації, а також через зайнятість подав декларацію несвоєчасно .

У судовому засіданні прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 Гресь А.В. вказала на обставини, викладені у протоколі, зазначивши наявність у діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння. Просила суд призначити стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбачений санкцією відповідної статті.

Суддя, опитавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідуваньдійшов до такого.

Протокол №602 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 складений 18.11.2020 року старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу протидії корупції УСР в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Богун М.П., тобто уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про запобігання корупції». Матеріал, який був зібраний під час складення протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства України, та у судове засідання не були надані рішення суду про визнання дій працівників відділу протидії корупції УСР в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України неправомірними.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, а також іншими документами.

Вимоги ст.252 КУпАП передбачають, що орган (посадова особа), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, на думку судді, повністю підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме:

- витягом наказу №105/ОС-17 від 10.07.2017 року , згідно якого ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділення соціально –психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ „ Біленківська виправна колонія № 99”;

- витягом наказу №142/ОС-19 від 31.07.2017 року , згідно якого ОСОБА_1 звільнений х посади начальника відділення соціально –психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ „ Біленківська виправна колонія № 99”;

- даними, згідно яких ОСОБА_1 попереджений про зобов`язання дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», а також щодо необхідності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» ;

- даними Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка припинила свою діяльність, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а саме: 08.10.2020 року;

- положенням про Державну пенітенціарну службу України від 02.07.2014 р. №225;

- копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 згідно яких ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя вважає встановленим, що ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при звільненні з посади начальника відділення соціально –психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ „ Біленківська виправна колонія № 99”, порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При призначенні розміру адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , дотримуючись вимог ст. 33 КУпАП, суддя враховує особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан, характер скоєного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, його здоров`я.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень у подальшому, буде доцільним та достатнім застосувати до нього штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який передбачений санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки таке стягнення, на думку суду, повністю досягне мети його застосування.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 9, 33-35, 172-6 ч.1, 221, 245-253, 268, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень.

Постанова може бути оскаржена доЗапорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.В.Воробйов