Ухвала суду № 96350840, 19.04.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1984/20

Провадження № 2/628/51/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р. Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря - Шевченко О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - адвоката Гладченко І.С.,

третьої особи - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську заяву про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача по довіреності: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Куп`янського міськвиконкому Харківської області, ОСОБА_4 , про визнання угоди недійсною,

встановив:

19.04.2021 року до суду надійшла заява про відвід судді, підтримана позивачем та його представником у судовому засіданні. Відвід судді заявлено вдруге. Обґрунтовуючи заяву про відвід, сторона позивача зазначає, що суддя, на їх думку, затягує час, у порушення ч. 2 ст. 13 ЦПК України, з огляду на те, що спір стосується малолітньої дитини, не вжила ніяких заходів та не провела своє розслідування по справі, не витребувала за власною ініціативою документ з міської ради, щодо підтвердження законності чи незаконності підготовлених документів по угоді. Також, вказують, що суддя не розглядає клопотання позивача про запит документів з виконкому Куп`янської міської ради. Суддя зацікавлений в розгляді справи на користь відповідача. Підготовче засідання по справі було проведено за відсутності сторін, та було закрито передчасно, суддя не з`ясувала, чи всі докази зібрані та надані суду, чим позбавила позивача можливості подати нові докази у строки, передбачені законом. Дії судді вважають такими, що порушують ст. 24 Конституції України. Розглянувши попередній відвід суді від 22.03.2021 р. та відмовивши у задоволенні відводу, суддя не перейшла до розгляду справи по суті за відсутності сторони відповідача, та вважають, що відсутність відповідача у судовому засіданні без поважних причин не повинна бути перешкодою для розгляду справи. Відповідач порушує норми ЦПК України, зловживає процесуальними правами, а суддя не виправляє такі порушення відповідачем. На думку сторони позивача, суддя перешкоджає всебічному розгляду справи, спираючись на заперечення адвоката відповідача, відмовила стороні позивача у виклику важливих для нього свідків, чим, на їх думку, продемонструвала упередженість. Третій особі у справі не була надіслана судова повістка на 19.04.2021 р. На думку сторони позивача, мають місце обставини, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді Шиховцової А.О., та вважають, що суддя зацікавлена у результаті розгляду справи на користь відповідача або маються інші підстави, які заважають неупереджено розглядати справу та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на відводі судді з передачею справи на розгляд іншому судді.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення заяви про відвід, вважали таку заяву необґрунтованою.

Третя особа ОСОБА_4 підтримала заяву про відвід.

З`ясувавши думку учасників справи, суд прийшов до наступного.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Підходи до встановлення наявності упередженості та небезсторонності суддів викладені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, так і природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

У п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. ЄСПЛ зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, які зазначені у заяві про відвід, є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви в об`єктивності і неупередженості судді у заявника виникли з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, §46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя, щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Так, поведінка судді Шиховцової А.О. не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи. Взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді незгода з процесуальними рішеннями судді.

За змістом положень п.п.2.5 Банголорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя відводиться від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи для сторін, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді Шиховцової А.О. під час вирішення даної справи, суд задовольняє заяву про відвід судді.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року (справа № 908/137/18, провадження № 12-106гс19).

Отже, враховуючи вищевикладене та з метою запобігання у подальшому сумнівів у необ`єктивності та неупередженості судді, заявлений повторно відвід судді підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст. 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258-261, 353 ч. 2 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід судді Шиховцової А.О. у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача по довіреності: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Куп`янського міськвиконкому Харківської області, ОСОБА_4 , про визнання угоди недійсною - задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.О.Шиховцова