Рішення № 96350710, 19.04.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/156/2021 Справа № 641/1566/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Музиченко В.О.

за участю секретаря судового засідання Думчикової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/1566/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборговаості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 18.02.2017 року у розмірі 11 571, 23 грн., та судовий збір в сумі 2 102, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18.02.2017 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язалась щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості та проценти за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору від 18.02.2017 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 20.01.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 11571, 23 грн., а саме: 7541,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7541,75 - заборгованість за простроченим тілом кредита; 538,16 - заборгованість за простроченими відсотками, 2664,12 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на построчений кредит, 500,00 грн - штраф ( фіксована частина), 527,20 грн . - щтраф ( процентна складова).

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

01.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву АТ КБ « ПриватБанк», в відзові відповідачка зазначила, що з позову вбачається, що згідно заяви - анкети про приєднання до умов та правил надання баківських послуг відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком договір, про що свідчить підпис відповідача. Однак, з доданих позивачем до заяви умов та правил надання банківських послуг не вдається встановити, що саме і умови є невід,ємною частиною кредитного договору, оскільки на жодному з аркушів зазначених умов та правил немає підпису позичальника про ознайомлення з ними. Тому відповідач вважає, що підписана анкета - заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору оскільки така анкета - заява не може розцінюватись як стандартна ( типова) форма кредитного договору. Встановити розмір процентів неможливо, тому що анкета - заява не є кредитним договором, то стягненню підлягали лише відсотки відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, на рівні облікової ставки НБ України та розраховується за формулою( Проценти= сума боргу х ставка НБ%). Що стосується розрахунку заборгованості,, відповідач зазначає, що зі змісту самого позову про надання кредиту у сумі 5000,00 грн, згідно кредитного договору б/н від 18.02.2017 року = зазначена сума є тілом кредиту і вона згідно умов банку не може бути більшою за умовами кредитування. Водночас у вимогах про стягнення грошових коштів за тілом кредиту вказано 7541,75 грн. При цьому у розрахунку заборгованості за договором, який позивач додав до позовної заяви, в графі ( передостання) « сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» вбачається, що відповідачем неоднорахово здійснювалося погашення заборгованості, а 30.08.2018 року взагалі було перераховано на відповідний рахунок банку 4999.21 грн. Таким чином, все це свідчить про повний розрахунок відповідача за тілом кредиту. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не мав право нараховувати штраф у твердій грошовій сумі та формування штрафу у розмірі 500 грн +5% від суми заборгованості є подвійною відповідальністю за одне і теж порушення. У зв,язку з чим вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити в повному обсязі.

17.07.2020 року до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем було отримано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі поданої заяви, що разом з умовами та правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про визнання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві. ОСОБА_1 висловила свою згоду про укладання договору та виявила бажання оформити на своє ім,я кредитку « Універсальна» та особистим підписом засвідчила, що згодна з тим, що ця заява разом із пам,яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг. А також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомлена і згодна з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, вона зобов,язалась виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку. Відповідач підписанням анкети - заяви позичальника приєднався до умов та правилами надання банківських послуг. Заява разом з умовами та тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до виписки по рахунку, вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, починаючи із 30.03.2018 року, розрахунок по нарахуванню відсотків банк проводив з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредита за період, нарахування за відповідною ставкою банк проводив на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредити за період. Якщо сторони за договором передбачили у разі порушення позичальником термінів платежів по будь - якому з грошових зобов,язань більше ніж на 30 днів банком нараховується штраф на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово.Крім того, згідно умов та правил надання банківських послуг банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Умови про порядок внесення змін до тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору відповідача влаштували умови вищевказаного договору, про що свідчить його підпис, а тому заперечення відповідача є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідачка в судове засідання не з,явилась, просила вирішити справу за її відсутності, в задоволенні позовних вимог просила відмовити на підставах зазначених у відзові на позовну заяву.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 18.02.2017 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно заяви відповідач висловив свою згоду на те, що заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

У відповідності до умов договору від 18.02.2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою базової процентної ставки за кредитом у розмірі 3,5% на місяць на залишок заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 20.01.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 11 571, 23 грн., а саме: 7 541, 75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 538, 16 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2 464, 12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); 527, 20 грн. - штраф (процентна складова).

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ КБ «ПриватБанк» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку між банком та ОСОБА_1 18.02.2017 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 20.01.2020 року склалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 7 541, 75 грн. та за простроченими відсотками у сумі 538,16, грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відносно пред`явлених банком до стягнення 84% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В обґрунтування пред`явлення до стягнення вказаних сум АТ КБ «ПриватБанк» у позовній заяві посилається на те, що банком в односторонньому порядку на підставі п.п. 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 договору внесено зміни з 01.04.2019 року до Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 84% для картки «Універсальна голд».

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як зазначено вище, заява та умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку складають кредитний договір.

Вимоги до форми кредитного договору визначені у ст. 1055 ЦК України. Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З огляду на встановлену чинним законодавством обов`язковість письмової форми кредитного договору, внесення змін до кредитного договору повинно вчинятись також у письмовій формі. При цьому, письмова форма внесення змін до кредитного договору передбачає наявність підпису сторін кредитного договору під такими змінами.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що банком належними та допустимими доказами не доведено підписання позичальником змін до кредитного договору, зокрема, і в частині встановлення розміру річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому не доведено, що кредитним договором передбачений збільшений розмір відсотків річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування банком річних у розмірі 84% є безпідставним, а тому у визначеному банком розмірі річні не підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, прострочив виконання грошового зобов`язання, тому з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у сумі 68, 49 грн. (Розрахунок 3% річних: 1 917,79грн. (річні, розраховані банком за ставкою 84%)/84*3=68,49грн.).

Відносно пред`явлених банком до стягнення штрафів суд зазначає наступне.

Згідно з позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» пред`явлено до стягнення штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500 грн. штраф (фіксована частина), 527, 20 грн. штраф (процентна складова).

При цьому, додані банком до позовної заяви умови та правила надання банківських послуг взагалі не містять ані пункту 2.1.1.7.6, ані будь-якої іншої умови про нарахування штрафів за порушення позичальником грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача 500 грн. штрафу (фіксована частина), 527,20 грн. штрафу (процентна складова) відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 079,91 грн. (7 541, 75 грн. борг по тілу кредиту+ 538,16 грн. прострочені відсотки+68,49 грн. 3% річних) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 69,82%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 467, 61 грн. (2 102грн.* 69,82/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18.02.2017 року станом на 20.01.2020 року у розмірі 8 079 (вісім тисяч сімдесят дев,ять) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 467 (тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 61 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя: В. О. Музиченко