Ухвала суду № 96350573, 19.04.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2710/20

Провадження № 2/621/162/21

Ухвала

19 квітня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутності учасників справи клопотання ОСОБА_3 про призначення комплексної автотоварознавчої та автотехнічної експертизи,

в с т а н о в и в:

05.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 51346 грн. 17 к. – в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданою дорожньо-транспортною пригодою, 30000 грн. – в якості відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по справі у розмірі 13681 грн. 60 коп.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 17.11.2020 провадження по справі відкрито та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.

28.01.2021 відповідач ОСОБА_3 , подала заяву відповідно до якої заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В задоволенні вказаної заяви було відмовлено ухвалою від 24.02.2021.

В судове засідання 19.04.2021 ОСОБА_3 , не з`явилась, подала клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на не ознайомлення її з матеріалами справи, а відповідно не можливість формування правової позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зауважити, що відповідач неоднаразово зверталась до суду з заявами про відкладення розгляду справи, однак, будь-яких підтверджень поважності причин неявки до суду не надала.

За неявки без поважних причин відповідача та відсутності доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про розгляд клопотання за відсутності відповідача.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Так, 12.03.2021 ОСОБА_3 подала до суду письмове клопотання про призначення у справі комплексної автотоварознавчої та автотехнічної експертизи, яку доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса з посиланням на незгоду з розміром матеріальних збитків, невідповідність вартості відновлювального ремонту дійсним обставинам справи, підробку звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту, відсутність об`єктивних даних щодо порушення нею правил дорожнього руху.

Ознайомившись зі змістом клопотання відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступного:

Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Судова експертиза в цивільному процесі - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Розділом IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) врегульовано порядок призначення автотоварознавчих експертиз.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Розділу IV вищевказаних науково-методичних рекомендацій до числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Основними завданнями автотехнічної експертизи є, зокрема, встановлення несправностей транспортного засобу, які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди; встановлення механізму ДТП та її елементів; встановлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП (п.п.1.1 п.1 Розділу II вищевказаних науково-методичних рекомендацій).

Як вбачається з п.п. 1.2.13. п. 1.2. розділу І "Загальні положення" Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Проведення автотехнічної експертизи в разі дорожньо-транспортної пригоди передбачає дослідження обставин події і зіставлення дій потенційного винуватця події з Правилами дорожнього руху України.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Слід зауважити, що постановою Зміївського районного суду Харківської області від 22.04.2020 ОСОБА_3 , визнано винуватою за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Відносно ОСОБА_4 провадження закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27.05.2020 вказана вище постанова залишена без змін.

Відповідно статті 112 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Так, ОСОБА_3 в обґрунтування поданого клопотання посилається на фальсифікацію поданих позивачем доказів щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою до чого суд ставиться критично.

Крім того, відповідачем не наведено підстав для призначення комплексної експертизи у справі, а також доцільність, виходячи з предмету спору та преюдиційного факту – постанови Зміївського районного суду Харківської області від 22.04.2020, отримання автотехнічного дослідження в частині обставин події - дорожньо транспортної пригоди.

Аналізуючи доводи відповідача, виходячи з предмету спору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 , в частині призначення у справі саме комплексної експертизи.

Крім того, слід зауважити, що суд позбавлений можливості виконати положення статті 222 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, зокрема, з`ясувати конкретну позицію та вислухати обґрунтування тих чи інших доводів.

На підставі викладено, керуючись статтями 103, 223, 246, 258,259,260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення комплексної автотоварознавчої та автотехнічної експертизи – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання – 19.04.2021.

Головуючий: