Рішення № 96350327, 13.04.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3428/20

Провадження № 2/610/216/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бартєнєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/3428/20 (провадження № 2/610/216/2021) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 25 жовтня 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, становить між нею і банком договір про надання банківських послуг. 25.10.2010 відповідачем також було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». За умовами вказаного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, зазначеному в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, та надано у користування відповідачу кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту змінювався банком. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 02.11.2020 виникла заборгованість у розмірі 36584,89 грн, з яких: 28122,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8462,04 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

Разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак справа є малозначною.

Ухвалою судді від 11.01.2021 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.01.2021 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та застосувати до позовних вимог позовну давність. Зазначила, що підписана нею заява від 25.10.2010 не містить відомостей про розмір бажаного кредитного ліміту, відсотків (процентної ставки), відповідальність у виді неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов`язання, інших істотних умов кредитного договору. З Умовами та правилами надання банківських послуг її не ознайомили. Позивач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що саме з доданими до позовної заяви витягами з Тарифів та Умов ознайомилася та погодилася відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Зазначені витяги не містять підпису відповідача із зазначенням дати ознайомлення саме з тими документами, що існували станом на 25.10.2010. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив її про умови кредитування та узгодив з нею саме ті умови, які вважав узгодженими банк. Позивачем не надано жодного первинного документа на підтвердження видачі їй грошових коштів. Згідно розрахунку заборгованості, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нараховував проценти за користування кредитними коштами за ставкою 30% річних, у подальшому процентна ставка постійно змінювалась та на час звернення позивача до суду становила 43,20% річних. Банк не повідомляв її про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, як це передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг. Про зміну розміру процентної ставки їй стало відомо з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості. Банк неправомірно збільшив процентну ставку по кредиту в односторонньому порядку. Перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між нею і позивачем, кінцевий термін виконання кредитного зобов`язання дорівнює строку дії картки, яку їй було видано у 2010 році. Зазначену картку у подальшому перевипускали, проте це не впливає на строк дії кредитного договору. Оскільки у доданих до позовної заяви документах не міститься відомостей щодо укладення між сторонами кредитного договору, способу виконання позивачем умов кредитного договору з надання кредиту в розмірі та у спосіб, визначений Умовами та Договором, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

09.03.2021 до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на відзив ОСОБА_1 , у якій позивачем зазначено, що підписана ОСОБА_1 заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, становлять договір між нею та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання банківських послуг. Банком було надано відповідачу всю необхідну інформацію про умови кредитування у письмовому вигляді, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у заяві. На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого є пластикова картка, отримана відповідачем, а також номер мобільного телефону, зазначений відповідачем у заяві. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування, тобто банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку. Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання правових наслідків, передбачених кредитним договором. З моменту укладення кредитного договору минуло десять років. Позичальник не зверталася до банку щодо неправильного нарахування відсотків, користувалася кредитними коштами, здійснювала часткове погашення заборгованості, що свідчить про її обізнаність про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування, а також її згоду з вказаними умовами. Згідно підписаної відповідачем довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» їй було встановлено поточну процентну ставу - 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Тобто сторонами при укладенні договору були узгоджені усі істотні умови. Крім того, Умови та правила надання банківських послуг є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на його офіційному сайті. Згідно підписаної відповідачем заяви вона зобов`язалася самостійно ознайомлюватися з усіма змінами до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті ПриватБанку. Умовами договору було визначено право банку у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт, а також можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати, яка зазначається у наказі, що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці. 01.09.2014 відбулася зміна процентної ставки щодо використаних кредитних коштів з 01.09.2014, тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 34,8%. 01.04.2015 відбулася зміна процентної ставки щодо використаних кредитних коштів з 01.04.2015, тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 43,2%. Додана до позовної заяви виписка з карткового рахунку містить відомості про те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, вона користувалася кредитними коштами, отримувала гроші через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, тобто всю інформацію про операції за картковим рахунком, що є підтвердженням отримання нею картки «Універсальна», без наявності якої проведення вказаних операцій неможливе. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не надано, судово-економічну експертизу у справі не призначено. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців, картковий рахунок діє до повного виконання договору, а строк дії картки зазначено на самій картці. Строк дії перевипущеної карки ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 25.10.2020 - до останнього дня березня 2023 року, договір, укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 є чинним, позивач звернувся до суду з даним позовом до спливу строку позовної давності.

Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої, у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, просив розглянути справу за його відсутності з урахуванням обставин, наведених у відповіді на відзив, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, згідно якого вона проти позовних вимог заперечувала з підстав, наведених у відзиві.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідно до укладеного 25.10.2010 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 договору б/н відповідач отримала грошові кошти у вигляді встановленого на картковий рахунок кредитного ліміту, який у подальшому змінювався банком.

Матеріали справи містять анкету-заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.10.2010, у якій зазначено, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку www.privatbank.ua, і Тарифами становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Анкета-заява від 25.10.2010 містить бажаний кредитний ліміт - 5000 грн (а.с. 17).

Крім того, Банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті: https://privatbank.ua, та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 25.10.2010, яка містить підпис відповідача (а.с. 18-42).

Вказаною довідкою, з умовами якої погодилася відповідач, передбачено базову процентну ставку на місяць (нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів у році) - 2,5%, а також розмір щомісячних платежів, строк їх внесення, розмір комісії, пені, штрафів тощо.

Тобто сторони визначили у письмовому вигляді умови користування кредитними коштами.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , убачається, що кредитний ліміт неодноразово змінювався банком. Так, 25.10.2020 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн, 23.12.2010 його було збільшено до 2400,00 грн, 24.10.2011 зменшено до 2154,00 грн, 29.12.2012 збільшено до 4000,00 грн, 25.02.2013 - до 7000,00 грн, 14.08.2017 - до 25000,00 грн, 13.10.2017 - до 27000,00 грн, 14.01.2018 - до 29000,00 грн (а.с. 15).

Згідно доданої до позовної заяви довідки, на підставі укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 договору було надано такі кредитні картки: № НОМЕР_1 , відкрита 25.10.2010 з терміном дії до 09/14 (останнього дня вересня 2014 року); № НОМЕР_2 , відкрита 04.09.2014 з терміном дії до 05/17; № НОМЕР_3 , відкрита 07.04.2015 з терміном дії до 01/18; № НОМЕР_4 , відкрита 12.09.2017 з терміном дії до 07/21; № НОМЕР_5 , відкрита 25.01.2019 з терміном дії до 10/22; № НОМЕР_6 , відкрита 01.08.2019 з терміном дії до 03/23 (а.с. 16).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.11.2020 за кредитним договором б/н від 25.10.2020 становить 36584,89 грн, з яких: 28122,85 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8462,04 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 5-14).

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк свої зобов`язання за договором, укладеним 25.10.2010 між ним та ОСОБА_1 , виконав, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом відкриття карткового рахунку з встановленим кредитним лімітом.

ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою по картковому рахунку, проте умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість (а.с. 5-14, 52-62).

Укладений між сторонами кредитний договір від 25.10.2010 не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28122,85 грн (прострочене тіло кредиту).

Частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до частин першої та другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно з визначеною у кредитному договорі періодичністю має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Саме такі правові позиції висловлені в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 та в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі за № 61-1415св18, від 14 березня 2018 року у справі за № 61-6187св18, від 04 квітня 2018 року у справі за № 61-2067св18.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.10.2010, починаючи з 01.09.2014 за договором була встановлена відсоткова ставка - 34,80% на рік, починаючи з 01.04.2015 - 43,20%, з 07.04.2015 - 42,00%, з 01.06.2015 - 30%, з 25.09.2015 - 34,80%, з 13.04.2016 - 42%.

Таким чином, здійснюючи нарахування відсотків за кредитним договором позивачем у різний період часу застосовувалась різна процентна ставка, в тому числі і різна підвищена процентна ставка на прострочену заборгованість. Фактично нарахування відсотків на всю суму заборгованості проводилося банком не у відповідності з умовами договору, а з зазначених в розрахунку банку підвищених процентних ставок. Таким чином, починаючи з лютого 2020 року банком неправильно, в рахунок збільшення розраховано суму відсотків за користування кредитом.

Беручи до уваги те, що сторонами була погоджена базова процентна ставка на місяць - 2,5% (або 30% на рік), наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 6407,90 грн, що виникла за період з 31.01.2020 до 02.11.2020.

Твердження відповідача про необхідність підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку видачі кредитних коштів не відповідають обставинам справи, оскільки кредитні кошти надавалися банком шляхом встановлення кредитного ліміту, який використовувався відповідачем під час здійснення операцій з використанням відповідної банківської карти. Банком надано виписку з рахунку позичальника, що відображає деталі операцій, проведених з використанням кредитних коштів, сум відповідних операцій та залишок на картці після відповідних операцій, що не спростовані відповідачем.

Відповідачем не надавалися докази на спростування даних, вказаних у виписці з рахунку позичальника та не заявлялися клопотання про витребування доказів на підтвердження зазначених заперечень.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Судом встановлено, що останній платіж відповідачем було здійснено 05.02.2020 в сумі 1495,36 грн, тобто з 01.03.2020 у кредитора виникло право на пред`явлення позову про стягнення заборгованості.

Позов пред`явлено банком у грудні 2020 року, тобто в межах трирічного строку.

Враховуючи викладене, підстави для відмови в позові АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсутні.

Згідно матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2102,00 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов на суму 34530,75 грн, що становить 94,38 процента від загальної ціни позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1983,86 грн, що відповідно становить 94,38 процента від загальної суми судового збору, сплаченого позивачем під час звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2010 в сумі 34530,75 грн (тридцять чотири тисячі п`ятсот тридцять гривень 75 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 1983,86 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят три гривні 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Повний текст рішення складено 19.04.2021.

Суддя В.М. Тімонова