Ухвала суду № 96349134, 16.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1786/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Зборовської Х.В.,

представника позивача – Брунцвик Л.В.,

представника відповідача – Ламбрух О.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А., про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.02.2021 року від представника позивача ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» – генерального директора товариства Брунцвик Л.В. до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі, яку мотивовано тим, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ЮГ-Рейн» № 2/2020 від 25.06.2020 року відповідачкою ОСОБА_2 було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «ЮГ-Рейн» з 1000 грн. до 100000 грн. за рахунок залучення внеску третьої особи – ОСОБА_3 у розмірі 99000 грн. та набуття останньою корпоративних прав в обсязі 99 % та статусу кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ТОВ «ЮГ-Рейн». За наслідками правочин про внесення до статутного фонду ТОВ «ЮГ-Рейн» 99000 грн. є фактично договором дарування сторонній особі корпоративних прав у розмірі 99 %. В результаті ОСОБА_3 набула юридично необмежене право розпоряджатися активами ТОВ «ЮГ-Рейн». Дізнавшись про це, позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ТОВ «ЮГ-РЕЙН» (код 37742693), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна та відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якому просив суд постановити рішення про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» у попередньому розмірі 1000 грн., визначити частку одноосібного учасника у вказаному товаристві ОСОБА_1 у розмірі 100 % та стягнути (витребувати з володіння) з відповідачів частки у статутному капіталі вказаного товариства: з ОСОБА_3 у розмірі 99 %, з ОСОБА_2 у розмірі 1 %. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.09.2020 року, яка була залишена без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року, позивачу відмовлено y відкритті провадження в місцевому суді загальної юрисдикції з посиланням на те, що спір є корпоративним, оскільки стосується корпоративних прав відповідачів, а позивач є юридичною особою, тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Не погодившись з визначенням юрисдикції в ухвалі та постанові, позивач звернувся до Касаційного цивільного суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/9209/20 від 10.09.2020 року про відмову у відкритті провадження у справі та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року скасувати, справу направити для подальшого розгляду до Ужгородського міськрайонного суду. Отже, як зауважує представник позивача, предметом спору у касаційній скарзі є визначення юрисдикції спору (загальної чи господарської). Станом на 10.02.2021 року справа перебуває у Касаційному цивільному суді (провадження 61-1315ск21, суддя-доповідач Русинчук М.М.). Позивач звертає увагу на те, що предметом спору у справі № 308/1786/20 є правочин з відчуження та набуття корпоративних прав та договір дарування квартири, а за загальним правилом в межах одного провадження не можуть розглядатися вимоги, що підлягають розгляду за правилами цивільного та господарського судочинства. Враховуючи, що у справах № 308/9209/20 та № 308/1786/20 предметом спору є одні й ті ж самі корпоративні права, а відповідачами в обох справах є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначення юрисдикції є визначальним для правильного ухвалення рішення в обох справах. Позивач вважає, що вирішення справи № 308/1786/20 об`єктивно неможливе до остаточного визначення у юрисдикції спору щодо відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Беручи до уваги викладені обставини, представник позивача просить суд зупинити провадження у справі № 308/1786/20 до ухвалення Цивільним касаційним судом Верховного Суду рішення за касаційною скаргою ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/9209/20 від 10.09.2020 року про відмову у відкритті провадження у справі та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року.

Представник позивача ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» – Брунцвик Л.В. у підготовчому засіданні заяву про зупинення провадження у справі підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у відповідній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Ламбрух О.С. у підготовчому засіданні заперечив проти заяви про зупинення провадження у справі з підстав, наведених у письмових поясненнях по суті заяви про зупинення провадження у справі. Зауважив, що сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до ухвалення рішення в інших справах, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 308/9209/20 суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даного позову. Наголошує, що провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому постановою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року вирішено справу № 308/9209/20. Дана постанова набрала законної сили з моменту її прийняття, а тому відсутні підстави для зупинення провадження до розгляду даної справи. Посилаючись на висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у цивільній справі № 308/1786/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за № 308/9209/20.

Відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомлено.

Розглянувши заяву про зупинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову у даній цивільній справі є: визнання недійсним з моменту укладення договору про відчуження ОСОБА_1 корпоративних прав (частки у статутному капіталі) в обсязі 100 % ТОВ «ЮГ-РЕЙН» на користь ОСОБА_2 ; визнання недійсним з моменту укладення договору дарування серії та номер № 1828, виданого 22.11.2019 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А., на підставі якого ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оспорювані договори є такими, що укладені ОСОБА_1 на шкоду ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», як кредитору, з метою уникнення від виконання зобов`язань, що виникли на підставі скасування рішення суду (ухвали) у справі № 5008/579/2012, та є за своєю правовою природою фраудаторними правочинами.

Як на фактичні обставини виникнення спору у даній справі позивач вказує, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області з 28.08.2018 року перебуває заява ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» про поворот виконання судового рішення (ухвали) у справі № 5008/579/2012 шляхом стягнення з ОСОБА_1 вартості незаконно відчуженого нею нерухомого майна товариства у сумі 4929832 грн. На дату подання вимоги про стягнення вартості незаконно відчуженого майна ОСОБА_1 була єдиним засновником та одноосібною власницею ТОВ «ЮГ-РЕЙН», вартість чистих активів якого станом на 31.12.2018 року за даними балансу складала 5433200 грн., а також була одноосібною власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач повідомляє, що ОСОБА_1 в процесі провадження з повороту виконання рішення у справі № 5008/579/2012 спочатку передала в іпотеку, а потім відчужила майно, яке мало повернутися у власність позивача. З цих підстав позивач був змушений змінити спосіб захисту права, а саме звернутися за стягненням з ОСОБА_1 вартості незаконно відчуженого майна. Однак, в результаті тривалого зволікання та порушення процесуальних строків з боку Господарського суду Закарпатської області з накладенням арешту на майно ОСОБА_1 , остання з метою ухилення від виконання повороту судового рішення, 22.11.2019 року відчужила корпоративні права щодо ТОВ «ЮГ-РЕЙН» своїй матері ОСОБА_2 , про що позивачу стало випадково відомо 27.11.2019 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Директором ТОВ «ЮГ-РЕЙН» була та залишається в даний час ОСОБА_1 . Одночасно ОСОБА_1 відчужила шляхом дарування на користь ОСОБА_2 вищевказану квартиру.

Поряд з цим, позивач звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 року у вказаній справі для забезпечення повороту виконання накладено арешт на кошти та банківські рахунки ОСОБА_1 , а також на все майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності в межах суми 4929832 грн.

Крім того, позивач вважає, що відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 та дарування квартири на користь матері порушує його право отримати компенсацію за майно, що вибуло з його володіння у протиправний спосіб, а скасування оскаржуваних договорів відчуження та повернення частки у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-РЕЙН» та спірної квартири у власність ОСОБА_1 є необхідною умовою для реального виконання повороту скасованого рішення у справі № 5008/579/2012 та виправлення помилки правозастосування, і, без повернення вказаного майна у власність ОСОБА_1 захист права позивача у належному обсязі є неможливим.

Як встановлено судом, ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» звернулося в суд з позовом ТОВ «ЮГ-Рейн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка В.О., відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві, про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2020 року (справа № 308/9209/20), залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 17.012.2020 року, відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як слідує із змісту постанови апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі стосується часток у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Рейн» і за своєю правовою природою є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Зі змісту поданого позову вбачається, що позивач ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» заявило вимоги щодо визначення статутного капіталу ТОВ «ЮГ-Рейн» в розмірі одна тисяча гривень, оспорює правомірність набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 часток в статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Рейн» у розмірі відповідно 1 % і 99 % та ставить питання витребування від вказаних осіб даних часток. Таким чином, спір у даній справі стосується розміру часток у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Рейн» та розпорядження корпоративними правами, а тому, виходячи із заявлених вимог, юридичної природи обставин у справі та характеру спірних правовідносин, даний спір є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

ТОВ «ЕТС «Сіко» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2020 року.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Визначаючи наявність передбачених ст. 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 6 ч. 1 цієї статті – неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Із огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у іншій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи.

Такий висновок викладений, зокрема в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 752/9802/17, від 07 листопада 2018 року в справі № 501/793/16-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 752/4653/18.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 924/645/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 910/13234/18, від 13 вересня 2019 у справі № 912/872/18, від 21 лютого 2019 у справі № 910/974/18.

При розгляді справи № 308/9209/20 та перегляді касаційним судом оскаржуваних рішень першої та апеляційної інстанції необхідно з`ясувати питання щодо предметної юрисдикції. При цьому предметом позову у зазначений справі є визначення статутного капіталу ТОВ «ЮГ-Рейн» в розмірі одна тисяча гривень, з огляду на оспорення правомірності набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 часток в статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Рейн» у розмірі відповідно 1 % і 99 % , а також витребування від вказаних осіб даних часток.

Суд вважає, що вказані обставини не є такими, що мають значення для справи № 308/1786/20, предметом позову у якій є визнання недійсним договору про відчуження ОСОБА_1 корпоративних прав ТОВ «ЮГ-РЕЙН» на користь ОСОБА_2 та визнання недійсним договору дарування квартиру.

Аналіз п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що зупинення провадження у справі можливе лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

За наведених обставин, оскільки представником позивача таких підстав не наведено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 308/1786/20 до вирішення Верховним Судом цивільної справи № 308/9209/20.

Керуючись ст. ст. 251, 2583, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» – генерального директора товариства Брунцвик Любові Василівни про зупинення провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дата складення повного тексту ухвали – 19 квітня 2021 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай