Рішення № 96348040, 19.04.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3762/18

Провадження № 2/415/50/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.06.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо змін кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним і банком - договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

При укладені договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредиту у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення ст.ст. 509, 526, 1054ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або в установленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2018 року має заборгованість 34341,10 грн., яка складається з наступного: 1500,44 грн. - заборгованість за кредитом; 30329,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 400,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1611,48 грн. - штраф (процентна складова).

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

На підставі викладеного, після зменшення позовних вимог, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.06.2012 року у розмірі 10627,86 грн., що складається з: 1500,44 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за відсотками, 3560,45 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 5566,97 грн. заборгованість з пені та понесені позивачем судові витрати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

27.02.2020 року ухвалою суду справу № 415/3762/18 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

03.07.2018 року відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач зазначає що у 2012 році нею були отримані кредитні кошти в сумі 1700 грн., якими вона користувалась, про те не повернула у повному обсязі у зв`язку з проведенням антитерористичної операції та відсутністю доходу. Відповідач сплачувала за кредит не регулярно та не в повному обсязі, тому сума залишку за кредитом залишилась в розмірі 1500,44 грн.

Але щодо заборгованості за кредитом в решті вимог Позивача в загальній сумі 32840,66 гривень за кредитом, визначені як «проценти нараховані на прострочену заборгованість», Відповідач не згодна, а також не згодна з комісією, пенею та штрафами в загальній сумі 2511,48 гривень, і тому, Відповідач заперечує в повному обсязі, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та не доведеними належними і допустимими доказами.

Щодо заперечень на суму 32840,66 гривень як проценти які нараховані на прострочену заборгованість, та суму 2511,48 гривень як заборгованість за комісією та пенею і штрафами, слід зазначити наступне.

Так, Позивач у своєму позові, як на підставу стягнення з Відповідача коштів посилається на невідомі Відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, які датовані 2010 роком.

В свою чергу, при отриманні кредиту, Відповідач оформлювала та заповнювала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, і цю заяву-анкету підписала, але з самими Умовами та Правилами вона не ознайомлювалась та які їй для підпису не надавалися. Окрім того, у самій анкеті-заяві відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки (номер та дата) саме тих Умов та Правил надання банківських послуг, посилання про яке мається у позові, ким вони затверджені, та чи відповідають ці Умови та Правила, до яких нібито Відповідач приєдналася, з тими, що додані до позову.

В свою чергу, в позові жодним чином Позивач не обґрунтовує таку суму до стягнення, як «несплачені проценти на прострочену заборгованість», яким чином вона була розрахована, та саме головне, на якій правові підставі. Тобто, щоб застосувати до Відповідача ці проценти, вони повинні бути передбачені: законом або договором. Ані тим, ані іншим такого не передбачено.

Таким чином вбачається, що згідно з розрахунку заборгованості, доданого до позову, починаючи з 21.06.2012 року по 30.04.2018 року Позивач нараховував поряд зі ставкою (% ставка (поточна заборгованість)) якими були 36,00%. 30,00%, 34.80%. 43.20%. іще одну відсоткову ставку, а саме (% ставка (прострочена заборгованість)), яка була різною в різні періоди, а саме 72.00% за період з 21.06.2012 року по 31.12.2012 року. 30% за період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року, 34,80% за період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, 43,20% за період з 01.04.2015 року по 30.04.2018 року. Але що це за проценти «процентна ставка на прострочену заборгованість» і які підстави її застосування (закон/договір). Позивач не вказує. Тобто змінюється одночасно як процентна ставка «поточна» так і «проценти на прострочену заборгованість» і яка нараховуються одночасно.

Як можливо встановити з розрахунку заборгованості, що поряд з стовпчиком 6«% ставка (поточна заборгованість)» міститься стовпчик 7«% ставка (прострочена заборгованість)», в якому міститься та змінюється відсоткова ставка та яка є майже такою ж, як і відсоткова ставка у поточній заборгованості. Тобто, Позивач застосував до Відповідача ще одну відсоткову ставку тільки яка нараховується на прострочену заборгованість.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 30329,18 гривень в якості заборгованості за несплачені проценти на прострочену заборгованість є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами щодо законності їх нарахування.

Враховуючи вищевказане, Відповідач вважає, за доцільним надати суду свій розрахунок заборгованості (контр розрахунок) згідно наступних умов.

На зараз надається примірний контрозрахунок, розрахований при неналежному виконанні зобов`язань, що має місце в даному випадку. Так, як можливо встановити, що проценти нараховуються на суму залишку кредиту, яким (залишком) 1500,00 гривень. Згідно розрахунку заборгованості, що є додатком № 3 до позову, не можливо встановити, з якої дати ця сума стала залишком, тому теоретично, візьмемо, що ця сума залишилася не змінною з квітня 2014 року, коли мало місце проведення антитерористичної операції, і з причин яких Відповідач не могла надалі сплачувати щомісячні платежі за кредитом. Також, до розрахунку береться процентна ставка в розмірі 36,00% річних.

Отже, вихідними даними для примірного розрахунку є: процентна ставка: 36,00% річник, сума залишку кредиту: 1500,00 гривень, період: з квітня 2014 року по жовтень 2015 року (1 рік і 7 місяців):

Розрахунок: 1500,00 грн. х 36%,00 = 540,00 грн. на рік; 540,00 грн. х 1,7 роки = 918 гривень.

Таким чином, вбачається, що заборгованість за відсотками дорівнює 918,00 гривень.

Щодо решти процентів, які нараховані Позивачем поза межами дії кредитного договору, тобто за період з жовтня 2015 року по квітень 2018 року (2 роки і 6 місяців) то слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного в договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові № б-1412цс16 від 07.09.2016 року.

Стосовно заборгованості за нарахованою комісією, пенею та штрафам в загальній сумі 2511,48 гривень, то вони також є безпідставними та необґрунтованими.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у дій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідач була зареєстрована та проживала та й проживає в місті Лисичанськ Луганської області. Місто Лисичанськ Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від ЗО жовтня 2014 року № 1053-р, дію якого призупинено розпоряджанням від 5 листопада 2014 року N° 1079-р, а також визнано таким, що втратило чинність, розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р. Вказане також висвітлено у правовій позиції Верховного Суду України у постанові N° б-2879цс16 від 13 березня 2017 року.

Таким чином, вбачається, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача комісії, пені та штрафів е безпідставними.

Щодо нарахованої комісії слід зазначити, що Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач мас сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо, або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Таким чином, з огляду на вищевказане, вбачається, що Позивач намагається стягнути з Відповідача необґрунтовані суми коштів, які не доведені в установленому процесуальним законом порядку. Більш того. Позивач не зазначає жодного слова про комісію, та які були надані з цього приводу послуги, порядок нарахування цієї комісії та на підставі якого пункту договору.

Окрім того, відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з неї сум зазначених в позовній заяві, оскільки вважає, що строк позовної давності, передбачений законодавством, щодо пред`явлення вимог про стягнення боргу за основним зобов`язанням по сплаті основної частини кредиту та відсотків за договором кредиту - минув.

03.08.2018 року, 22.08.2018 року та 29.12.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він посилається на те, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 21.06.2012 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що " Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".

Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3 % (36 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

В даній справі Позивач надав докази, що Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.

Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.

Таким чином, твердження Відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості.

Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п. 1.1.1.49).

У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6).

Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід`ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91).

Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів.

Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме:

- розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% ( з 02.04.2014року Наказом СП-2014- 6635230 від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості;

- строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця наступного за звітним.

Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4).

У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою.

У разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідо Умов та Правил надання банківських послуг (п. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.6.2) та Тарифів.

Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка.

Тобто при нарахуванні Банком процентів, комісій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованості, Банк має право здійснити списання даної заборгованості за рахунок кредитного ліміту.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі З % в місяць або 36 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку (додаються).

Позивач зазначає, що підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості.

Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг. Зокрема, згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.08.2014 р., 15.03.2015 року та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від Відповідача до Банку не надходило.

Позивач зазначає, що в розрахунку заборгованості, в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено.

Щодо наданого Відповідачем розрахунку заборгованості, позивач зазначив, що розрахунок, який здійснив відповідач не є належним доказом, тому що останній не має спеціальних знань для здійснення розрахунку.

Щодо не списання відсотків та штрафів по кредитному договору.

Оскільки договір оформлений ще 21.06.2012 р. остання звірка паспортних даних здійснювалася саме при укладенні договору, тому при подачі позову до суду у Банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживав Відповідач.

Під час комплексного аналізу засад Цивільного процесуального кодексу України. Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" можна зробити наголос на тому, що державною владою встановлено порядок розгляду судових справ та порядок нарахування заборгованості за кредитними договорами відповідачів переселенців із зони АТО, але не роз`яснено порядку отримання інформації про адреси реєстрації та постійного проживання або адреси перебування таких Боржників третіми особами, адже Банк не маючи доступу до інформації про місце перебування, проживання Боржника станом на 14 квітня 2014 рік фактично не мав підтверджуючих документів для прийняття рішення про зупинення нарахувань.

На сьогоднішній день Боржник до Банку з метою списання штрафних санкцій не звертався, хоча Банком і налаштовано прийняття таких заяв як через відділення Банку так і шляхом подачі заяви через сайт Банку http://credithelp.privatbank.ua/.

Просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі, після отримання достовірної інформації про адресу реєстрації, проживання/ перебування Боржника, Банком буде виконано вимоги передбачені ст. 2 ЗУ « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

10.09.2020 року позивач надав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

23.02.2021 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог.

19.04.2021 року позивач надав письмове клопотання, в якому просив слухати справу за відсутності представника позивача.

19.04.2021 року відповідач надав письмове клопотання, в якому просила слухати справу за її відсутності та відсутності її представника.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач внаслідок не виконання належним чином умови кредитного договору допустив утворення заборгованості за кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав письмове клопотання, в якому просив слухати справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду відзив на позовну заяву, позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов, просила застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором № б/н від 21.06.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов, позичальник зобов`язується при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку, звернутися до банку для розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 21.06.2012 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.04.2018 року становить 34341,10 грн., яка складається з наступного: 1500,44 грн. - заборгованість за кредитом; 30329,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 400,66 грн. - заборгованість за пенею та комісією. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1611,48 грн. - штраф (процента складова).

Згідно з довідкою, наданою АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 21.06.2012 року кредитний ліміт 300,00 грн., 21.06.2012 кредитний ліміт 1700,00 грн., 04.08.2014 - 1510,00 грн., 22.01.2020 - 0,00 грн..

Згідно з довідкою, наданою АТ КБ «ПриватБанк» щодо кредитних карток ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_1 дата відкриття 21.06.2012 термін дії 12/15.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 21.06.2012 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.09.2020 року становить 10627,86 грн., яка складається з наступного: 1500,44 грн. - заборгованість за кредитом; 3560,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5566,97 грн. - заборгованість за пенею.

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо заявленого клопотання відповідача про застосування строків позовної давності щодо стягнення суми боргу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України, щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, згідно ст. 261 ЦК України, а не закінченням строку дії договору, такого правового висновку дійшов ВС України у справах 6-14цс14 від 18.06.2014 р., 697/1307/17-ц від 05.09.2019р., 314/5082/17 від 21.09.2020 р.

Анкета-заява позичальника від 21.06.2012 року не містить встановленого графіку погашення кредиту, а також не встановлено кінцевого терміну погашення кредиту.

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.06.2012 року, останній платіж відповідач здійснив 03.04.2014 року.

За таких обставин, перебіг позовної давності за вказаним кредитним договором починається з моменту коли банк міг та повинен був дізнатись про порушення свого права на повернення кредиту, тобто перебіг позовної давності почався з моменту останнього платежу ОСОБА_1 по кредиту, тобто з 03.04.2014 року.

АТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 - 22.05.2018 року.

Таким чином, визначений ст. 257 ЦК України, трирічний строк позовної давності за вимогами, що випливають з умов договору від 21.06.2012 року закінчився.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У заяві позичальника від 21.06.2012 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Разом з тим у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року, від 1 липня 2015 року міститься висновок про те, що Умови, в яких установлено позовну давність тривалістю із збільшеним строком, не містять підпису позичальника, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін про збільшення позовної давності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували факт укладення сторонами договору про збільшення позовної давності у письмовій формі. Така позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 р. у справі за № 6-1926 цс15.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Верховний Суд (постанова від 15.01.2021 року, справа № 494/366/19, провадження № 61-2084св20) вважає, що перебіг позовної давності почався з моменту останнього платежу по кредиту.

Зокрема у вказаній справі, судом було встановлено, що сторонами було погоджено правила користування платіжною карткою, відповідно до яких граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

У даній справі між сторонами кредитного договору не було погоджено графік погашення чергових платежів та те, що кінцевий строк погашення відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк позовної давності, передбачений чинним законодавством, позивачем пропущений, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з пропуском позовної давності.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, не є достовірними та обґрунтованими, не підтверджені письмовими доказами, на підставі викладеного та за таких обставин суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: буд. 1Д, вул. Грушевського, м. Київ, 01001, Україна, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА