Ухвала суду № 96347643, 18.04.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5032/21

Провадження № 1-кс/234/2884/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 квітня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко А.С.,

за участю прокурора Магери В.В.,

слідчого Колесникова В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Латиш К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Колесникова В.В., яке погоджено прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Магерою В.В. в межах кримінального провадження № 42021051100000014 від 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мар`їнка, Донецької області, громадянина України, українця, який має середню освіту, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді майстра 2 ремонтної майстерні озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини А2120, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Клопотання надійшло до суду 18.04.2021 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42021051100000014 від 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Підозрюваний та його захисник отримали копію клопотання - 17.04.2021 року о 16 год. 55 хв.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді майстра 2 ремонтної майстерні озброєння ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини А2120.

Статтею 3 Конституції України визначено, що «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Статтею 28 Конституції України визначено: «Кожен має право на повагу до його гідності». Статтею 28 Конституції України визначено: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість».

Згідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, неухильно виконувати вимоги військових статутів, в разі виявлення правопорушення військовослужбовцем, які містять ознаки кримінального правопорушення, про вказаний факт негайно повідомити командира та утримувати інших військовослужбовців від вчинення кримінальних правопорушень, неухильно виконувати віддані усні та письмові накази командира у зазначений термін та інших.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, старший солдат ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із громадянкою ОСОБА_2 2021 році ОСОБА_1 стало відомо про те, що його дружина на початку 2020 року перебувала в інтимних стосунках із місцевим жителем м. Краматорськ ОСОБА_3 . Після цього, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вимагання у ОСОБА_3 грошових коштів за вирішення вказаного побутового конфлікту, шляхом висловлення погроз останньому, в тому числі погроз нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Так, 16.02.2021 року точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок громадянина ОСОБА_3 , посягаючи на конституційні права та свободи громадян України, з метою звернення чужого майна на свою користь та особистого збагачення, шляхом висловлюванням усних погроз про нанесення тяжких тілесних ушкоджень, погроз в ході спілкування по телефону та висуненням таких погроз через надіслання текстових повідомлень з власного номеру телефону на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 в Інтернет мессенджері «Telegram» про застосування насильства до потерпілого, з 16.02.2021 (більш точний час досудовим слідством не встановлено), став незаконно вимагати грошові кошти у потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 3 000,00 (три тисячі) доларів США за вирішення вказаного побутового конфлікту.

В подальшому, 16 квітня 2021 року приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 , діючи умисно, завдяки погрозам нанесення тяжких тілесних ушкоджень, отримав згоду від потерпілого ОСОБА_3 про передачу частини грошових коштів в сумі 32 000 (тридцяти двох тисяч) гривень та реалізуючи злочинний намір, спрямований на отримання незаконних грошових коштів, ОСОБА_1 під час телефонної розмови повідомив потерпілому про необхідність зарахування вказаної суму грошових коштів на належну йому банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , з метою вирішення побутового конфлікту, та 16 квітня 2021 року шляхом здійснення транзакції з приміщення відділення банку АТ КБ «Приватбанк» о 16.04.2021 року о 16 годині 06 хвилин отримав на належну йому банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 31 480 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень та в подальшому шляхом надіслання текстового повідомлення на мобільний телефон потерпілого підтвердив факт отримання грошових коштів, у такий спосіб незаконно заволодів грошовими коштами на суму 31 480 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень.

17.04.2021 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 , протоколом огляду особи та вручення грошових коштів та вручення та іншими матеріалами в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 189 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо обвинувачений буде залишатися на волі.

Переховуватися від суду, що підтверджується, тим, що старший солдат ОСОБА_1 являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А2120, може повернутися до місця тимчасового розташування військової частини, яка наразі дислокується на території Донецької області, де тривають бойові дії, місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується, тим що старший солдат ОСОБА_1 безпосередньо після вчинення злочину, самостійно не доповів своєму вищестоячому командиру або до правоохоронного органу про факт вчинення злочину відносно ОСОБА_3 . Крім того, на цей час не відшукано інші речі та предмети, які в подальшому можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення злочину, про які достовірно відомо ОСОБА_1 , та які останній може приховати.

ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що дії ОСОБА_5 носили тривалий характер та мали місце в період з 16.02.2021 року по 16.04.2021 року які супроводжувалися систематичними погрозами спричинення тілесних ушкоджень та смерті потеплілому ОСОБА_3 у зв`язку з чим доцільно припустити що ОСОБА_1 є суспільно небезпечною особою як для себе так і оточуючих. Також, враховуючи, що підозрюваному після ознайомлення з матеріалами клопотання стануть відомі повні анкетні данні потерпілого, місце його роботи та мешкання , є підстави вважати, що останній перебуваючи на свободі, без належного державного нагляду може спробувати вплинути на останнього, що у подальшому може призвести до того, що потерпілий може відмовитись від показів, або змінити їх, і враховуючи.

Крім того, ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем військової частини А2120, користуючись своїми повноваженнями, дружніми стосунками та за необхідністю за допомогою психологічного тиску може вплинути на потерпілого, шляхом надання відповідних вказівок своїм співслужбовцям.

Слід також врахувати, що старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А2120 та володіє навиками вогнепальної стрільби та військовим мистецтвом, постійно безперешкодно по службі переміщається по території. По роду своєї діяльності старшому солдату ОСОБА_1 неодноразово доводилось фізично знешкоджувати противників, оскільки бере участь у проведенні Операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. Так старший солдат ОСОБА_1 здобув стійкі оперативні зв`язки серед інших військовослужбовців та можливо, працівників правоохоронних органів, що відповідно дасть йому можливість впливати на потерпілого, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що старший солдат ОСОБА_1 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А2120, може здійснити вплив на свідків та потерпілого, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати потерпілому та свідкам та потерпілому, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді. Крім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 ч. 4 КК України, або дезертирство за ст. 408 ч. 3 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення вимагання відносно ОСОБА_3 , або продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_1 будучі військовослужбовцем, може повернутися до місця тимчасового розташування військової частини, особовий склад якої на теперішній час виконує завдання за призначенням в районі проведення операції об`єднаних сил на території Донецької області, де також отримає можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи під домашнім арештом отримає можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищити речі та документи, вчиняти інший злочин.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , пов`язана з тим, що під час своїх злочинний дій ОСОБА_1 погрожував спричиненням смерті ОСОБА_3 та нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, що унеможливлює застосування такого запобіжного заходу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, ОСОБА_1 являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини та інших військових формувань не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків щодо не здійснення впливу на свідків.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченого свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; що підозрюваний ОСОБА_1 , має можливість переховуватися від суду, може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, схильний продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення; тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому, його вік, посаду, репутацію, стан здоров`я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слід врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 є двадцяти п`яти річний чоловік, який не має проблем зі здоров`ям, неодноразово приймав участь у бойових діях, в яких здобув бойовий досвід. Вказані фактори в сукупності також дають підстави вважати про можливість переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, перешкоджання ним кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вказаного злочину викликають саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_1 , як виключну міру запобіжного заходу, застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам те не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, або при обранні судом стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не буде позбавлений можливості, залучившись підтримкою своїх співслужбовців, чинити тиск на свідків та потерпілого, які вже надали органу досудового розслідування викриваючи показання, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без обрання до підозрюваного ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.

У разі обрання судом стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_1 в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, що являється найвищою соціальною цінністю в державі.

В свою чергу, це створить в очах військовослужбовців уяву безкарність та свавілля, а в очах суспільства уяву неспроможність правоохоронних органів захистити пересічних громадян.

Таким чином, констатовані ризики є обґрунтованими та доведеними для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обґрунтуванням необхідності тривалого тримання особи під вартою є:

-ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року);

-ризик перешкоджання здійсненню обвинувачення з боку обвинуваченого у випадку його звільнення (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року);

-тривалість існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину як неодмінна умова законності її продовжуваного тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України» від 7 листопада 2013 року);

-суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчить про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує (рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року).

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити та сховати будь-які речі та документи, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобіганню цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів і існує обґрунтована необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити мотивуючи тим, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився від дачі показань.

Захисник Латиш К.О. в судовому засіданні пояснила, що слідчим та прокурором ризик, передбачені ст. 177 КПК України не обґрунтовані, просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного мешкання або за місцем розташуванням військової частини, та надала до суду заяву власниці майна у якої орендує будівлю підозрюваний.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим та прокурором докази, а саме: протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 17.04.2021 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.04.2021 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 , протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_4 , протокол огляду особи та вручення грошових коштів, які дослідженні під час судового засідання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ч. 2 ст. 189 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

16.04.2021 у кримінальному провадженні затримано ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

17.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Суд також вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний перебуваючи на свободі може знищити банківську картку АТ КБ «Приватбанк» на яку потерпілий ОСОБА_3 перехував грошові кошти у розмірі 31480,00 грн.; 3) незаконно впливати на потерпілого, оскільки підозрюваний буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого, який безпосередньо вказує на ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила злочин, з метою примусити його надати показання, які спотворять фактичні обставини, щоб уникнути відповідальності за вчинений злочин; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може здійснити вплив на свідків та потерпілого, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати потерпілому та свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, те що він є військовослужбовцем за контрактом, раніше не судимий, особу підозрюваного, вагомість наведених доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, в тому числі домашнього арешту, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м`який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 , розмір застави, що складає 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80 х 2270 = 181600,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Колесникова В.В., яке погоджено прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Магерою В.В. в межах кримінального провадження № 42021051100000014 від 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку з місцем дислокації: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 152б, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження № 42021051100000014 від 11.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на строк шістдесят днів, з 16 квітня 2021 року до 14 червня 2021 року, включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить шістдесят днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 14 червня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80 х 2270 = 181600,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач коштів ДКСУ, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого слідчого відділу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Колесникова В.В., прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Магеру В.В. та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст виготовлено та оголошено 18.04.2021 року о 20 год. 00 хв.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду Ю.О. Сухоручко