Вирок № 96347413, 19.04.2021, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1880/18

Провадження № 1-кп/350/10/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

з участю секретаря Видойник І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2017 року за № 12017090220000387, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, без утриманців, не судимого, працює на посаді помічника оператора АЗС у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Балкового В.В.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників потерпілих Мельника Б.М., Ошуста С.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Боднарчука М.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_5 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

17 вересня 2017 року близько 01 год. 30 хв., у темну пору доби, при вуличному освітленні, сухій погоді, водій ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований у заїзній кишені, що навпроти приміщення нічного клубу «Максі» та торгового центру «Брошнівський» по вул. 22 Січня у селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області. Проїзна частина вказаної вулиці є ділянкою автодороги Н-10 Стрий-Чернівці-Мамалига, має по дві смуги для руху у кожному напрямку, які розділені дорожньою розміткою 1.3, а у місці примикання вул. Шашкевича - одинарною переривчастою лінією, смуги попутного напрямку розділені дорожньою розміткою 1.5. Водій ОСОБА_1 , маючи намір виконати маневр розвороту ліворуч, здійснив рух заднім ходом із заїзної кишені та зупинився на першій смузі руху вул. 22 Січня по напрямку руху до м. Чернівці навпроти вулиці Шашкевича. У той час по вул. 22 Січня в напрямку від м. Стрий до м. Чернівці другою смугою руху, рухався зі швидкістю 57 - 61 км/год мотоцикл марки ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 . На задньому сидінні даного мотоцикла знаходилася пасажир ОСОБА_5 .

Коли ОСОБА_6 наблизився до автомобіля Volkswagen Caddy, ОСОБА_1 , не подаючи сигналу лівим світловим покажчиком повороту, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дав дорогу транспортному засобу, що в цей час рухався по вулиці 22 Січня, розпочав маневр розвороту ліворуч внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_3 .

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 9.2. згідно якого водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

- п. 10.1. згідно якого, перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.4. згідно якого, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху у цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вказаних норм Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир мотоцикла НОМЕР_3 ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 170 померла від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під та над оболонки головного мозку та в речовину головного мозку, в м`які тканини голови, синцями в ділянці голови, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, попросив вибачення у потерпілих зазначивши, що йому дуже шкода за вчинене.

Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення показав наступне. Дійсно, 17 вересня 2017 року, близько 01 год. 30 хв. ночі, він знаходився у нічному клубі «Максі», що у селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району. Коли він вийшов на вулицю, його знайома дівчина попросила щоб він відвіз її подружку додому, на що він погодився. Коли вони сіли в його автомобіль Volkswagen Caddy білого кольору, він розпочав рух заднім ходом та виїхав з «кишені» для автомобілів на автодорогу, що в напрямку міста Калуша. Однак, маючи намір їхати в напрямку міста Долина, він розпочав маневр розвороту ліворуч. В момент коли він розвертався та вже перетнув передніми колесами дорожню розмітку, що посередині дороги, в його автомобіль на великій швидкості в`їхав мотоцикл, якого він не побачив. Внаслідок удару мотоцикл та його автомобіль зазнали механічних пошкоджень. У мотоцикла зламалась рама, розлетілося переднє колесо, а в його автомобілі було вдавлене переднє ліве колесо та переднє ліве крило, пошкоджена рульова тяга. Мотоциклом керував чоловік із дівчиною на задньому сидінні, яка після удару перелетіла через капот його автомобіля та впала на дорогу. Після даної ДТП, він одразу вийшов з машини та викликав швидку медичну допомогу та поліцію. На місці ДТП у присутності поліцейських він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, який підтвердив той факт, що він був тверезий. Після чого він, разом з поліцейськими, поїхав у відділення поліції.

Крім цього пояснив, що він у вчиненому щиро розкаюється, не хотів щоб так сталося, просить вибачення у потерпілих та просить його суворо не карати. Також вказав, що завдану потерпілому ОСОБА_4 , який є опікуном малолітнього сина загиблої ОСОБА_7 , шкоду відшкодував повністю шляхом надання коштів та придбання на ім`я малолітньої дитини двохкімнатної квартири у місті Івано-Франківську. Разом з тим, цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 визнає частково, оскільки заявлену суму моральної шкоди в розмірі 300000 грн., вважає надто завищеною.

Незважаючи на повне визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні доводиться зібраними під час досудового розслідування та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що покійна ОСОБА_5 доводилася їй внучкою. Остання проживала разом з нею з п`яти років. Вона була її опікуном, оскільки її батько колись загинув, а її матір позбавили батьківських прав. Вранці 17 вересня 2017 року їй зателефонувала дочка і повідомила про те, що ОСОБА_5 потрапила в аварію. Цього ж дня вона разом зі своєю другою дочкою і зятем поїхали в лікарню що в с. Підгірки, навідати внучку. Остання лежала в реанімації у дуже важкому стані, а через декілька днів померла. Обставин самої ДТП вона не знає, однак від людей їй стало відомо, що ОСОБА_5 їхала на мотоциклі в якості пасажира, а автомобіль Volkswagen Caddy, яким керував ОСОБА_1 , в`їхав в цей мотоцикл.

Заявлений цивільний позов підтримала повністю пояснила, що внаслідок загибелі внучки вона перенесла сильний стрес, втратила спокій, внаслідок чого в неї значно погіршився стан здоров`я, у неї загострилися наявні хронічні хвороби.

Обвинувачений ОСОБА_1 жодних дій щодо відшкодування їй шкоди та примирення не вживав. Разом з тим показала, що мати ОСОБА_1 один раз приходила до неї та пропонувала кошти, однак вона відмовилась, оскільки їх було не достатньо.

Зазначила, що синові ОСОБА_5 - малолітньому ОСОБА_7 , сім`я ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську купила двохкімнатну квартиру, однак вона хоче щоб їй віддали половину даної квартири, тоді вона жодних претензій до ОСОБА_1 не буде мати.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 добровільно не відшкодував їй завдану шкоду, тому просить обвинуваченого покарати суворо.

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що в ночі 17 вересня 2017 року йому зателефонував знайомий і повідомив, що його племінниця ОСОБА_5 потрапила в ДТП. Коли він зі своїм знайомим приїхали на місце ДТП, то ОСОБА_5 вже забрала швидка. На місці ДТП були ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які були в шоковому стані. Також, він бачив мотоцикл та автомобіль у якому було пошкоджене ліве переднє крило зі сторони водія. Відразу після них, на місце події приїхала поліція, однак до їх приїзду швидка вже забрала ОСОБА_5 в лікарню. Після цього він поїхав в Калуську лікарню, що в селі Підгірки, де йому лікар повідомив, що його сестра в дуже важкому стані, вона впала в кому, у неї забій головного мозку і що треба почекати до ранку. Наступного дня ОСОБА_5 впала в кому, їй зробили операцію, однак через три дні вона померла.

На лікування племінниці ОСОБА_5 він витрачав власні кошти, а також кошти, які йому дав водій ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_1 , який приїжджав до нього додому та привозив кошти на її лікування. ОСОБА_3 жодних коштів на лікування ОСОБА_5 не надавала. Навпаки, останній час вона перебувала з ОСОБА_5 в неприязних відносинах, вигнала останню з малолітньою дитиною з квартири, в результаті чого ОСОБА_5 не мала де жити, хоча їй належало 1/4 частина цієї квартири. Тому останній час вона проживала у нього в житлі. З цього приводу, у провадженні Рожнятівського районного суду та Івано-Франківського апеляційного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, який було задоволено повністю, та вселено ОСОБА_5 у вказану квартиру.

Вказав, що з 2005 по 2015 роки ОСОБА_3 дійсно була опікуном його племінниці ОСОБА_5 , однак ОСОБА_3 відмовилася від опікунства над ОСОБА_5 внаслідок неприязних відносин.

Після смерті ОСОБА_5 , він являється опікуном її малолітнього сина ОСОБА_7 , останній проживає разом з ним.

На даний час він жодних претензій ні морального ні матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 немає, оскільки останній повністю відшкодував йому завдані збитки. Крім цього ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування завданої шкоди придбав на ім`я малолітнього ОСОБА_7 двохкімнатну квартиру в м. Івано-Франківську.

Враховуючи відшкодування йому шкоди та щире розкаяння обвинуваченого, він просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти його волі.

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що близько опівночі 17 вересня 2017 року він на своєму мотоциклі марки ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав в нічний клуб «Максі», що в селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області. Біля клубу він зустрів знайому дівчину ОСОБА_10 , з якою вони розмовляли. Остання познайомила його зі своєю подругою ОСОБА_5 та попросила покатати її на мотоциклі, на що він погодився. Він дав ОСОБА_5 шолом, вона сіла позаду нього на пасажирське сидіння і вони поїхали в сторону м. Долина. На перехресті доріг в с. Креховичі Рожнятівського району, вони розвернулися і їхали назад до клубу. Вони рухались лівою смугою руху по центральній дорозі селища Брошнів-Осада в напрямку міста Калуша зі швидкістю близько 60 км/год. З правої сторони дороги несподівано виїхав автомобіль білого кольору, з яким сталося зіткнення. Від удару він сильно вдарився і тому точно не пам`ятає, що сталося із ОСОБА_5 . Однак коли він прийшов до тями то побачив, що остання лежала на дорозі. Про те, що ОСОБА_5 не наділа шолом, він побачив вже після зіткнення. Більше він нічого не пам`ятає.

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 16 вересня 2017 року вона, разом із знайомими дівчатами святкувала свій День народження. Близько опівночі 17 вересня 2017 року вона з дівчатами стояла на вулиці, і дівчата попросили знайомого хлопця ОСОБА_1 відвезти її додому. Вона сіла в автомобіль ОСОБА_1 на пасажирське сидіння і вони поїхали. ОСОБА_1 розпочав рух, виїжджав з повороту та розвертався в бік Долини . Однак не встиг розвернутися, оскільки в цей момент стався удар. Спочатку вона не розуміла що сталося, однак коли вийшла на дорогу то побачила, що в їх автомобіль в`їхав мотоцикл і на дорозі лежала дівчина ОСОБА_14 , яку вона знала. Більше вона нічого не пам`ятає, оскільки була трохи випивша, і її з місця події забрали подруги.

- рапортом старшого інспектора-чергового Рожнятівського ВП Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області від 17.09.2017 року про те, що до Рожнятівського відділення поліції 17 вересня 2017 року о 01 год. 39 хв. поступило телефонне повідомлення від ОСОБА_1 про те, що біля клубу «Максі» трапилася ДТП за участю автомобіля Фольксваген Кадді білого кольору та мопеду червоного кольору (т.2, а.к.п. 5);

- протоколом огляду місця події від 17.09.2017 року, з якого вбачається, що місцем вчинення ДТП являється ділянка дороги М-10 «Стрий-Чернівці» 54 км + 420 м, що знаходиться в селищі Брошнів-Осада по вул. 22 Січня. На момент огляду, проведеного в період часу з 01 год. 50 хв. до 03 год 30 хв., покриття даної ділянки дороги сухе, освітлюється вуличними ліхтарями, проте в місці де відбулась ДТП вуличні ліхтарі не горіли. Дорога пряма, має по дві смуги руху в кожному напрямку, розділені двома суцільними смугами дорожньої розмітки. Перед місцем ДТП знаходиться залізничний переїзд регульований дорожніми знаками та світлофором, за яким іде пішохідний перехід. На місці події виявлено автомобіль Volkswagen Caddy, білого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який розміщений майже перпендикулярно проїзній частині дороги, передні колеса якого пересікають подвійну смугу розмітки розділення зустрічних потоків. В автомобілі пошкоджене ліве переднє крило в якому наявне переднє колесо мотоцикла ZS 125J червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У мотоциклі розбита передня фара, пошкоджене переднє колесо та передня частина. На проїздій частині дороги наявні уламки частин автомобіля та мотоцикла (т. 2, а.к.п. 6-15);

- протоколом огляду місця події від 07.08.2018 року з якого вбачається, що місцем ДТП являється проїзна частина дороги в селищі Брошнів-Осада по вул. 22 Січня, навпроти приміщення дискотеки «Максі» та магазину «Продмаркет». В даному місці перед приміщенням дискотеки та магазину є «заїзна кишеня» справа по напрямку на м. Калуш розміром 2,5 м від краю тротуару до краю проїзної частини дороги. Проїзна частина дороги для двох напрямків руху розділена суцільною прямою лінією, двійної розмітки. В напрямку на м. Калуш є дві смуги руху розділені переривчастою прямою лінією дорожньої розмітки. Розмір правої смуги руху ближчої до тротуару та «заїзної кишені» становить 3,8 м (т. 2 а.к.п. 16-17);

- протоколом огляду трупа від 20.09.2017 року, з якого вбачається, що огляд трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , проводився у морзі Калуської ЦРЛ в період часу з 13 год. 40 хв. до 14 год. 00 хв. за участю судово-медичного експерта Сьоміної Н.І. (т. 2, а.к.п. 20-23).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.11.2017 року за участю свідка ОСОБА_6 , згідно якого останній розповів і показав обставини та механізм ДТП, яка сталася 17.09.2017 року за участю його мотоцикла ZS 125J, яким він керував на час ДТП (т. 2 а.к.п. 43-47).

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 №170 від 21.09.2017 року та довідкою про причини смерті від 21.09.2017 року, з яких вбачається, що смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті набряк та стиснення головного мозку, крововилив під оболонки головного мозку, переломи кісток склепіння та основи черепа, відкрита черепно-мозкова травма (т.2, а.к.п. 49);

- висновком судово-медичної експертизи № 170 від 08.11.2017 року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під та над оболонки головного мозку та в речовину головного мозку, в м`які тканини голови, синцями в ділянці голови, яка ускладнилася набряком та набуханням головного мозку. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до поступлення на стаціонарне лікування в Калуську ЦРЛ. Відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливами під та над оболонки головного мозку та в речовину головного мозку, в м`які тканини голови, синцями в ділянці голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, а решта описаних тілесних ушкоджень мають ознаки легких (т.2, а.к.п. 50-55);

- висновком судово-медичної експертизи № 696 від 22.09.2017 року, з якого вбачається, що кров з трупа ОСОБА_5 , 1998 року народження відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (т.2, а.к.п. 56);

- висновком судово-гістологічної експертизи № 1109 від 19.10.2017 року, з якого вбачається, що при мікроскопічному дослідженні частин головного мозку, твердої мозкової оболонки та м`яких тканин голови встановлено субдуральна гематома. Субарахноїдальний крововилив. Вогнищеві крововиливи в речовину головного мозку. Набряк м`якої оболонки та речовини головного мозку. Дистрофічні зміни нейронів. Крововилив у м`які тканини голови (т. 2, а.к.п. 57);

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 4.2-719/17 від 24.10.2017 року, з якого вбачається, що на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась у працездатному стані.

На момент експертного огляду та дослідження рульове керування автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилось у стані відмови.

Розглядаючи вищезазначені несправності (невідповідності) автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стає очевидним що стан відмови рульового керування пов`язаний з деформацією лівої рульової тяги. Всі виявлені несправності рульового керування не носять експлуатаційний характер, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру (т.2, а.с. 60-63).

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 4.2-718/17 від 24.10.2017 року, з якого вбачається, що на момент експертного огляду та дослідження, гальмівна система мотоцикла марки Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилась у стані часткової відмови, а рульове керування мотоцикла знаходилось у стані відмови.

Розглядаючи вищезазначені несправності (невідповідності) мотоцикла Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стає очевидним, що стан часткової відмови гальмівної системи пов`язний з непрацездатністю гальмівного механізму переднього колеса, а стан відмови рульового керування пов`язаний із зміщенням керма та деформацією амортизаційних вилок. Всі виявлені несправності гальмівної системи та рульового керування не носять експлуатаційний характер, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру (т. 2, а.к.п. 66-69);

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 4.2-819/17 від 30.10.2017 року, з якого вбачається, що форма, характер і напрямок утворення пошкоджень на транспортних засобах, вказують на те, що при первинному контактуванні повздовжня вісь автомобіля марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилася під кутом біля 105 градусів плюс мінус 10 градусів відносно повздовжньої осі переднього колеса мотоцикла «Вайпер 125».

Враховуючи конструкцію мотоцикла «Вайпер 125», повздовжня вісь мотоцикла в момент первинного контактування могла не співпадати із повздовжньою віссю переднього колеса даного мотоцикла.

Встановити розташування даних транспортних засобів відносно елементів проїзної частини дороги експертним шляхом не є можливим, через відсутність у наданих ініціатором дослідження копіях матеріалів слідової інформації, яка необхідна для відповіді на поставлене перед експертом питання, зокрема слідів кочення, гальмування чи бокового юзу коліс даних автомобілів безпосередньо перед зіткненням.

Зіткнення транспортних засобів Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Вайпер 125 відбулось на лівій смузі руху по напрямку до м. Долина та відносно елементів дороги знаходиться в районі кінцевого розташування транспортних засобів.

Більш точніше встановити де відбулось зіткнення транспортних засобів, відносно елементів дороги експертним шляхом не є можливим у зв`язку з відсутністю необхідної для цього слідової інформації, яка зафіксована у протоколі огляду місця події від 17.09.2017 року та схемі до нього (т. 2, а.к.п. 72-76).

- висновком комплексної автотехнічної експертизи № 19/12-1/56-СЕ/18 від 24.07.2018 року, з якого вбачається, що відповідно до проведеного дослідження швидкість руху мотоцикла Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 перед дорожньо-транспортною пригодою складала 57-61 км/год.

Відповідно до наданого на дослідження відеозапису, з моменту відновлення руху вперед автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 до моменту зіткнення проходить час - 2,76 секунд. (т.2, а.к.п. 80-88).

- висновком інженерно-трасологічної експертизи № 4.2-540/18 від 28.08.2018 року, з якого вбачається, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , із технічної точки зору, повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 9.2а), 10.1, 10.4, та 10.6 Правил дорожнього руху України.

У відповідності до вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 , повинен був, з технічної точки зору, маючи намір виїхати на смугу руху мотоцикла подати сигнал лівим світловим покажчиком повороту, дати дорогу попутнім транспортним засобам і тільки після цього, переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим часникам дорожнього руху, розпочати даний маневр.

В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій мотоцикла Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 12.4 та 12.3 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог) Правил дорожнього руху України.

У відповідності до вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_6 , повинен був, з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту відновлення руху вперед автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 в смугу руху мотоцикла), - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

При заданому слідством комплексу вихідних даних, водій мотоцикла Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , рухаючись із заданою швидкістю 57-61 км/год, так із максимально-допустимою швидкістю на даній ділянці дороги 60 км/год, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху (з моменту відновлення руху вперед автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 в смугу руху мотоцикла), - не мав технічної можливості попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.

Причиною настання даної ДТП є зіткнення транспортних засобів, з технічної точки зору, були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України (т.2, а.к.п. 93-98).

- протоколом огляду предмета та доданого до нього CD-RW диску, на якому навний відеозапис з камери зовнішнього спостереження нічного клубу «Максі» торгового центру «Брошнівський» від 17.09.2017 року, де зафіксовано механізм розвитку ДТП, зіткнення автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикла Viper ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.2, а.к.п. 39-40).

З довідки Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 14.08.2018 року № 31/9/3866 вбачається, що автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали кримінального провадження, письмові та речові докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

Прокурор в судовому засіданні просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Разом з цим, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, просив звільнити обвинуваченого від призначення основного покарання у виді позбавлення волі з випробування з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до положень ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_1 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_1 визнав вину повністю, вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину та щиро розкаюється у вчиненому, являється особою молодого віку, який працює, добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому ОСОБА_4 .

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги вищезазначене та обставини справи, враховуючи особу винного, який не одружений, здійснює догляд за престарілою бабою якій 82 роки, працює на посаді помічника оператора АЗС у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання як такий, що спокійний, врівноважений, користується авторитетом у товаришів, з повагою відноситься до старших, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, повністю відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_4 , який являється опікуном малолітнього ОСОБА_7 , та який жодних претензій до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати та не позбавляти волі, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України в частині, що стосується основного покарання, оскільки виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на переконання суду є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок суворості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд дійшов наступних висновків.

Позовні вимоги потерпіла ОСОБА_3 мотивує тим, що у результаті протиправних та винних дій обвинуваченого ОСОБА_1 їй завдано моральну шкоду в розмірі 300000 грн., яка полягає в тому, що вона втратила рідну, дорогу їй людину. Повнолітня внучка ОСОБА_5 проживала разом нею. З 2005 по 2015 роки вона опікувалась нею, оскільки її батько ОСОБА_16 загинув, а мати ОСОБА_17 була визнана безвісно відсутньою. Смерть ОСОБА_5 у віці 19 років вона тяжко сприйняла, що принесло їй глибокі моральні страждання, душевний біль, що негативно вплинуло на її здоров`я. Вона являється інвалідом третьої групи, тривалий час хворіє хронічними хворобами, які після загибелі внучки загострились, внаслідок чого вона постійно приймає медичні препарати та змушена лікуватися амбулаторно.

Крім цього, вона понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн., які просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 та її представник Мельник Б.М. позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини, просили позов задовольнити повністю. Крім того потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що мати обвинуваченого приходила до неї та пропонувала їй 5000 доларів США в рахунок відшкодування моральної шкоди, однак вона відмовилася, оскільки вказану суму вважає недостатньою для відшкодування їй моральної шкоди. Крім цього, зі слів обвинуваченого їй стало відомо, що малолітньому ОСОБА_7 , який залишився після загибелі її внучки ОСОБА_5 , обвинувачений придбав квартиру в місті Івано-Франківську, а тому вона вважає, що обвинувачений повинен теж купити їй або половину квартири, або сплатити суму коштів зазначену у позові. Разом з цим, потерпіла та її представник вважають недостовірним факт придбання обвинуваченим на ім`я малолітнього квартири в рахунок відшкодування завданої йому шкоди, оскільки жодних підтверджуючих документів про це немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 визнав частково. Пояснив, що дійсно його неправомірними діями ОСОБА_3 частково завдано моральної шкоди, однак заявлений останньою розмір такої шкоди вважає явно завищеним. Разом з тим вважає, що готовий відшкодувати шкоду в справедливому розмірі, який визначить суд при ухваленні рішення по даній справі.

Захисник обвинуваченого Боднарчук М.М. підтримав позицію свого довірителя. Вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки заявлена ОСОБА_3 сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн. є надто високою. Крім цього вказав, що між потерпілою ОСОБА_5 яка загинула в ДТП та її бабою ОСОБА_3 були неприязні відносини. ОСОБА_5 проживала окремо, а коли народила дитину та вирішила повернутися в житло, в якому також проживає ОСОБА_3 , остання не впустила її, хоча ОСОБА_5 належала частка в цій квартирі. З цього приводу тривав спір у суді, який був вирішений на користь ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_7 . Крім цього, хоча ОСОБА_3 і була якийсь час опікуном потерпілої ОСОБА_5 , однак була позбавлена цього права за своєю ж заявою, а також через неприязні відносини між ними.

Захисник вважає, що дійсними потерпілими від вказаного злочину є ОСОБА_4 , який являється дядьком потерпілої ОСОБА_5 , а також її малолітній син ОСОБА_7 , яким він опікується. В рахунок відшкодування їм завданої шкоди обвинувачений надавав матеріальну допомогу, а також придбав на ім`я малолітньої дитини ОСОБА_7 квартиру в місті Івано-Франківську, про що свідчать відповідні докази додані до матеріалів справи. Захисник вважає, що ОСОБА_3 хоча і визнана потерпілою, однак переслідує мету збагачення за рахунок обвинуваченого, а тому підтримує позицію обвинуваченого про часткове задоволення позову, в розмірі визначеному судом.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 загинула потерпіла ОСОБА_5 , яка являлася внучкою потерпілої ОСОБА_3 .

З рішення виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради № 58 від 13.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 була призначена опікуном над неповнолітніми ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а.к.п. 35).

Разом з тим, досліджені судом докази, свідчать про неприязні відносини між позивачкою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 .

Так, розпорядженням Рожнятівської районної державної адміністрації від 20.04.2017 року № 80, ОСОБА_3 звільнено від обов`язків піклувальника на підставі висновку органу опіки та піклування від 20.04.2015 року № 183/04-14 та її заяви про відмову від обов`язків опіки над ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 37-38).

З вказаного розпорядження Рожнятівської райдержадміністрації від 20.04.2017 року № 80 вбачається, що внаслідок звільнення ОСОБА_3 від обов`язків піклувальника, неповнолітню ОСОБА_19 влаштовано в Івано-Франківську обласну загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради на повне державне утримання. (т. 2, а.к.п. 37)

З висновків старшого інспектора Рожнятівського відділення поліції від 20.11.2016 року та 02.03.2017 року за матеріалами перевірки зареєстрованих в ЖЄО від 13.11.2016 року та 25.02.2017 року, а також листа селищного голови Брошнів-Осадської селищної ради № С-41/02-25 від 24.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_5 зверталася із заявами у поліцію та в селищну раду про те, що її баба ОСОБА_3 вчиняє з нею сварки та не впускає її з малолітньою новонародженою дитиною до власної квартири (т. 2, а.к.п. 108-110).

Вказані обставини підтверджуються і постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26.02.2019 року (т. 2, а.к.п. 114-117).

З вказаної постанови вбачається, що у провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_20 до ОСОБА_21 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Рішенням Рожнятівського районного суду від 23.11.2018 року, позов задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_21 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його законному представнику (опікуну) ОСОБА_4 в користуванні належною на праві власності ОСОБА_7 1/2 частиною квартири АДРЕСА_3 , та вселено ОСОБА_7 в житло.

При розгляді Івано-Франківським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.11.2018 року про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_3 , чинила перешкоди та не впускала в квартиру співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , а після смерті ОСОБА_5 та заміни її спадкоємцем ОСОБА_7 , чинить останньому перешкоди в користуванні належному йому 1/2 частиною вказаної квартири.

Крім цього, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 протиправно була визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки вона, хоча і являлася бабою ОСОБА_5 та була колись її опікуном, однак відмовилася від опіки над нею, жодним чином в останні роки не цікавилася її життям. Навпаки не впускала ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_7 в належне їй житло. Тому останній час ОСОБА_5 змушена була проживати разом з дитиною у його квартирі, та через суди вселятися у належну їй квартиру..

Після смерті ОСОБА_5 , він являється опікуном над її малолітнім сином ОСОБА_7 , за яким він здійснює догляд. Натомість ОСОБА_3 жодним чином не цікавилася життям малолітньої дитини і надалі продовжує створювати йому перешкоди у користуванні квартирою, а тому ОСОБА_4 вважає, що позов потерпілої ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що вимога цивільного позивача ОСОБА_3 щодо моральної шкоди є підставною, оскільки полягає у душевному болю та моральних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з втратою близької їй людини, що було наслідком дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 .

Разом з тим, вказані вище обставини, на думку суду, свідчать про істотне зниження ступеня тяжкості завданої ОСОБА_3 моральної шкоди, а тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне, визначити розмір моральної шкоди в сумі 60000 грн., який на думку суду відповідатиме ступеню тяжкості страждань позивачки.

Крім цього, суд критично оцінює пояснення позивачки та її представника, що обвинувачений не придбавав квартиру на ім`я малолітнього ОСОБА_7 в м. Івано-Франківську, оскільки такі спростовуються як поясненнями потерпілого ОСОБА_4 так і наявними в матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу квартири на ім`я малолітнього ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 125638486 від 30.05.2018 року на вказану квартиру за ОСОБА_7 (т.2, а.к.п. 135-136).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться, в тому числі, витрати, пов`язані із залученням спеціалістів та експертів. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

В даному кримінальному провадженні проведено ряд судових інженерно-транспортних експертиз № 4.2-718/17 від 24.10.2017, № 4.2-719/17 від 24.10.2017, № 4.2-819/17 від 30.10.2017, № 4.2-540/18 від 28.08.2018, комплексна автотехнічна експертиза та експертиза відеозапису № 19/12-1/56-СЕ/18 від 24.07.2018 року вартість яких, відповідно до довідок Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України та ДНДЕКЦ МВС України, загалом становить 6250,92 грн., які суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого в корить держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 127-129, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 76 КК України наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 покласти на орган пробації за місцем проживання.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст. 165 КВК України з моменту проголошення вироку.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучені транспортні засоби: автомобіль марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладені згідно ухвал слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року.

Речові докази: автомобіль марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні ОСОБА_1 , після вступу вироку в законну силу, залишити власнику. Мотоцикл марки ZS 125J, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , після вступу вироку в законну силу, повернути власнику. Носій інформації - CD-RW диск, на якому міститься відеозапис з камери зовнішнього спостереження нічного клубу «Максі» торгового центру «Брошнівський» від 17.09.2017 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судові витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз № 4.2-718/17 від 24.10.2017, № 4.2-719/17 від 24.10.2017, № 4.2-819/17 від 30.10.2017, № 4.2-540/18 від 28.08.2018, комплексної автотехнічної експертизи та експертизи відеозапису № 19/12-1/56-СЕ/18 від 24.07.2018 року на загальну суму 6250,92 грн. (шість тисяч двісті п`ятдесят гривень 92 коп.).

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_1 , до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 60000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього разом 65000,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Максимів І.В.