Рішення № 96346382, 16.04.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13451/20

Провадження № 2/263/648/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйова О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про виключення квартири з числа службового житла та визнання права користування,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до Маріупольської міської ради про виключення кватири АДРЕСА_1 з числа службових та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права користування вказаною квартирою.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що рішенням виконавчого комітету Жданівської міської ради депутатів трудящихся №55/5 від 07.02.1973 ОСОБА_3 надано у користування службову АДРЕСА_1 , як працівнику дільниці старинговиробника робіт ТГСУ ремонтно-будівельне постачання, куди він вселився разом зі своєю сім`єю по на підставі посвідчення НОМЕР_8 від 27.08.1973. Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 до спірної квартири заселилися: ОСОБА_3 ; його дружина - ОСОБА_4 ; та донька - ОСОБА_5 . З 29.08.1981 в квартирі також зареєстровані доньки: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які змінили прізвища при укладанні шлюбів. З 26.07.2007 ОСОБА_3 знято з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Жовтневим відділом РАЦС зроблено відповідний запис та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Мати - ОСОБА_4 знята з реєстрації 28.02.2012 у зв`язку із смертю, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Інні особи, окрім сторін провадження, вибули до іншого місця мешкання, у зв`язку чим також зняти з реєстрації. Про що наявний запис в особовому рахунку № НОМЕР_1 та підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб №16-13.07-0717 від 04.08.2020. Позивач стверджує, що підприємство, де працював батько родини не значиться у реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як діюча юридична особа, а квартира знаходиться у комунальній власності територіальної громади Маріупольської міської ради. З 1985 року не використовується, як службове приміщення, разом з тим, її статус не дозволяє мешканцям здійснити приватизацію.

Ухвалою суду від 26.01.2021 за клопотанням представника позивача замінено відповідача - Маріупольську міську раду на належного відповідача виконавчий комітет Маріупольської міської ради.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , надала до суду заяву з клопотанням провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Представник відповідача - виконавчого комітету Маріупольської міської ради Мащенко Д.О. надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, вирішення залишив на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення про право на заняття службової жилої площі НОМЕР_8 виданого 27.07.1973 Виконавчим комітетом Жданіської міської ради народних депутатів, ОСОБА_3 , працюючому УСПР ГЖУ на посаді майстра на час роботи на посаді надається житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для надання житлової площі є рішення виконкому міськради номер якого не розбірливий за документом, датований 07.02.1973. Зворотня частина вказаного документу містить інформацію про склад родини основного наймача квартири, а саме: дружина ОСОБА_9 та донька ОСОБА_5 ( а.с. 23)

За особовим рахунком № НОМЕР_1 в спірної квартири були зареєстровані: ОСОБА_3 як основний наймач квартири; його дружина ОСОБА_9 , та доньки: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (а.с.21)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Лівобережним районним у м.Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в цей же день зроблений актовий запис Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області №1430. (а.с.19)

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області №350, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_3 виданого 22.07.2020 Лівобережним районним у м.Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) (а.с.20).

За інформацією управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання №16-13-)7-0717 від 04.08.2020 ОСОБА_6 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , 04.08.2020 (а.с.25).

Відповідно до правової позиції представника відповідача та тверджень позивачів за позовом, які підкріпленні наведеними документами, безспірним вбачається питання того, що квартира АДРЕСА_1 є службовим житлом наданим відповідно до посвідчення про право на заняття службової жилої площі НОМЕР_8 виданого 07.02.1973. Питання щодо приватизації даного жилого приміщення може бути розглянуте лише у разі виключення його з числа службових.

За змістом ст.118 ЖК УРСР, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

З приписів ч. 1 ст. 122 ЖК УРСР вбачається, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до п.3 Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року №37 (далі Положення), яке діє до теперішнього часу - житлове приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ч. 6 Постанови КМУ від 04.02.1988 р. «Про службові жилі приміщення», жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

У відповідності доЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено, що за рішенням відповідних рад, квартири зі статусом службових можуть бути переведені додержавного житлового фонду, після чого громадяни України отримують можливості постійно користуватися ними та приватизувати їх.

Із змісту вказаних положень виходить, що вирішення питання про виключення житлового приміщення із числа службових можливо лише при наявності клопотання адміністрації підприємства, яке використовує вказане житлове приміщення як службове.

Згідно з ч. 11 ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Отже, звернення до суду з відповідним позовом має здійснюватися за наявності даних про те, що позивач вичерпав можливості вирішити спірне питання відповідно до чинних постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують порядок виключення житлових приміщень із числа службових та надання громадянам України права постійно користуватися ними та приватизувати їх.

Проаналізувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши додані до позову документи у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що у позовних вимогах суд відмовив, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», ст.ст. 3, 14, 203, 626, 627,628 ЦК України, керуючись ст. ст.12,81,141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про виключення квартири з числа службового житла та визнання права користування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації по АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_6 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації по АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_6 ;

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 04052784, юридична адреса: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, e-mail: mar.v@dn.gov.ua

Суддя О. Соловйов