Ухвала суду № 96344244, 19.04.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2499/19

провадження №6/283/15/2021

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року Малинський районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., за участю секретаря судового засідання Селіної А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Малині подання державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Марковської Л.О. про застосування до боржника у цивільній справі №283/2499/19 ОСОБА_1 примусового приводу,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 року державний виконавець Малинського РВ ДВС Марковська Л.О. звернулася до Малинського районного суду Житомирської області із поданням про застосування до боржника у цивільній справі №283/2499/19 ОСОБА_1 примусового приводу.

У поданні державний виконавець зазначила, що на даний час на виконанні у Малинському районному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №61064468 з примусового виконання виконавчого листа №283/2499/19, виданого 22.01.2020 року Малинським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ним повноліття.

27.01.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61064468, згідно якої зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за її неподання або внесення завідомо неправдивих відомостей. Екземпляр постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з викликом державного виконавця направлено поштою на адресу проживання ОСОБА_1 . Повторно виклик державного виконавця направлявся боржнику листом №680/199 від 15.01.2021 року, разом з попередженням №681/19.9 від 15.01.2021 року, згідно якого державний виконавець повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів, про необхідність її погашення, а також явки до ВДВС. Вказаний лист боржником не був отриманий та повернувся до відділу ДВС з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання». Отже, на даний час боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду, боржник не вживає ніяких заходів щодо повного, або часткового погашення боргу, не з`являється за викликами, а тому державний виконавець просить суд винести ухвалу про застосування примусового приводу до ОСОБА_1 .

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, у поданій до суду письмовій заяві ставиться питання щодо розгляду подання за відсутності державного виконавця.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився,про час та місце судового розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду цивільної справи 22.01.2020 року Малинським районним судом Житомирської області було видано виконавчий лист №283/2499/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ним повноліття (а.с.37).

27.01.2020 року державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61064468, якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про наслідки її неподання (а.с.38). Копію постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з викликом державного виконавця №5391/8.9-30 від 27.01.2020 року було направлено ОСОБА_1 на адресу проживання останнього: АДРЕСА_1 , проте докази цього в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься розписка, написана власноруч ОСОБА_1 , з якої вбачається, що боржник пояснює існування заборгованості по аліментним зобов`язанням власною непрацевлаштованістю та відсутністю доходів (а.с.40).

15.01.2021 року державним виконавцем Марковською Л.О. повторно направлено ОСОБА_1 виклик, в якому виконавець зобов`язував боржника надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документу, а також інформацію про доходи, місце роботи, кошти, майно, майнові права та інші відомості (а.с.41), а також попередження №681/19.9 від 15.01.2021 року, які боржник фактично не отримав, про що свідчить копія поштового конверту з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання» (а.с.44).

Відповідно до довідки Малинського ВДВС №6017/19.9 від 12.03.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом №283/2499/19 за період з 22.01.2020 року по лютий 2021 року становить 19983,90 грн. (а.с.45).

Згідно довідки відділу державної реєстрації виконкому Малинської міської ради Житомирської області №111 від 01.04.2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).

Згідно з ч. 1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Як слідує з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Аналіз вказаних положень Закону дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від такої явки.

Пунктом 26 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

За змістом ст. ст.1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.2 Четвертого протоколу до Конвенції, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Під приводом особи слід, на думку суду, розуміти примусове супроводження особи, до якої він застосовується для проведення виконавчих дій.

Примусове супроводження особи є обмеженням її прав на вільне пересування, гарантованого чинним законодавством. Таке право не є абсолютним, однак застосування таких обмежень має мати легітимну мету (інтереси національної чи громадської безпеки, підтримання публічного порядку, запобігання злочину, захист здоров`я чи моралі, прав і свобод інших осіб).

Метою застосування приводу відносно боржника ОСОБА_1 державним виконавцем зазначено необхідність вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду, оскільки останній на виклики не з`являється.

Разом з цим, суд констатує, що матеріали подання не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`являється за викликом державного виконавця, так як жоден із викликів боржнику не був йому вручений особисто, про що свідчать долучені до подання матеріали.

Враховуючи викладене, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про примусовий привід боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності застосування судом до боржника приводу.

Керуючись ст. ст. 258-260, 438 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Марковської Л.О. про застосування до боржника у цивільній справі №283/2499/19 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , примусового приводу – відмовити повністю за безпідставністю.

Апеляційне оскарження ухвали здійснюється шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи,яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя