Ухвала суду № 96344056, 19.04.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 569/18412/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 квітня 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева», треті особи - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Сідоренко Сергій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ТОВ ФК «Женева» відповідачів, в якому просила визнати виконавчий напис № 777 від 31.01.2020, вчинений приватним нотаріусом нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що не має зобов`язань перед стягувачем - ТОВ «ФК «Женева», тому при вчиненні виконавчого напису була відсутня ознака безпірності вимог стягувача, відтак виконавчий напис є протиправним.

На підставі ст. 31 ЦПК України, ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08.12.2020 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева», треті особи - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець Сідоренко С.П. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано до Брусилівського районного суду Житомирської області за підсудністю як суду за місцем виконання виконавчого напису та місця проживання позивачки, з посиланням на положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Брусилівського районного суду від 15.02.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження, справи призначена до підготовчого судового засідання.

В ході підготовчого провадження 16.04.2021 позивачкою подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження № ВП 61614106 та триває стягнення коштів з заробітної плати позивачки. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та привести до порушення прав позивача. Так, у виконавчому провадженні ха ухвалою Рівненьского окружного адміністративного суду від 17.02.2021 замінено сторону виконавчого провадження - з ТОВ «ФК «Женева» на ТОВ «Вердікт Капітал», також постановою від 30.03.2021 приватним виконавцем поновлено вчинення виконавчих дій. Також вказує, що 07.08.2020 анульовано свідоцтво приватного нотаріуса Колейчика В.В., чий виконавчий напис оскаржується у даній справі. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить забезпечити ї позов шляхом зупинення стягнення грошових коштів на підстави оскаржуваного виконавчого напису, так як заміна стягувача та анулювання свідоцтва нотаріуса вказує на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнитись виконання рішення суду, в разі задоволення позову. Також 16.04.2021 позивачкою подано клопотання про залучення у справу правонаступника відповідача - ТОВ «Вердікт Капітал», яке має вирішуватись судом в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 752/20385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , яка є боржником за виконавчим написом від 31.01. 2020, зареєстрованого в реєстрі за № 777, вчиненого приватним нотаріусом нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В про стягнення на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором у сумі 16 441, 47 грн., оспорює виконавчий напис в судовому порядку шляхом визнання його такими, що не підлягає виконанню.

Виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Сідоренка С.П., який постановою від 20.03.2020 відкрив виконавче провадження ВП № 61614106.

Матеріалами справи доводиться, що з заробітної плати позивачки здійснюються відрахування за постановою приватного виконавця від 25.03.2020 у ВП № 61614106, на даний час стягнуто коштів на суму 14 700 грн. 17 коп.

Постановою нотаріуса від 30.03.2021 поновлено виконавчі дії у ВП № 61614106, які були зупинені з 09.02.2021, у зв`язку з заміною стягувача з ТОВ «ФК «Женева» на ТОВ «Вердик Капітал», тобто з позивача поновлено стягнення заборгованості за оскаржуваним виконавчим написом.

Відповідно відкритих відомостей в ЗМІ, з 07.08.2020 Міністерством юстиції анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В

Отже, враховуючи, що забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством та є співмірним із позовними вимогами ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно існує спір відносно права, що приватним виконавцем поновлено виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, та враховуючи анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в приватного нотаріуса Колейчика В.В., заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав ОСОБА_1 у разі задоволення позову, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Водночас, оскільки за оскаржуваним виконавчим написом на даний час з позивачки фактично здійснено стягнення в істотній частині заборгованості, суд вважає, що забезпечення позову істотно не порушує інтереси стягувача, тому є співмірним та обгрунтованим для застосування у даній справі.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 31.01.2020 року № 777, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 007-17006-201213 від 20.12.2013, на підставі якого 20.03.2020 приватним виконавцем Сідоренком Сергієм Петровичем відкрите виконавче провадження № 61614106.

Копію даної ухвали направити заявнику, учасникам справи та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а приватному виконавцю Сідоренку Сергію Петровичу ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - для негайного виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя П. В. Миколайчук