Рішення № 96343837, 19.04.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/133/21

Провадження № 2/206/398/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Самарський районний суд

м. Дніпропетровська в складі:

головуючої-судді Плінської А.В.

при секретарі Крижко О.А.

з участю представника відповідача

Шевченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство Стальсервіс про визнання незаконними і скасування наказів про дисциплінарні стягнення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2021 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано незаконними та скасовано накази генерального директора ТОВ НВП «Стальсервіс» про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 №103 від 03 грудня 2020 року, №107 від 17 грудня 2020 року та №108 від 17 грудня 2020 року. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Стальсервіс» змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 : замість запису від 17.12.2020 року "звільнений за п. 3 ст. 40 КЗпП України (за систематичне невиконання посадових обов`язків)», на запис від 17.12.2020 року "звільнений з посади механіка за власним бажанням згідно частини 1 ст.38 КЗпП України".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Стальсервіс» на користь ОСОБА_1 3 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Стальсервіс» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1 765 грн. 68 коп. сплаченого судового збору та 5 000 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - Івановський Ю.О. подав до суду заяву про долучення документів, а саме доказів в підтвердження розміру судових витрат на правову допомогу/адвокатські послуги, зокрема додатку №1 до договору б/н про надання правової допомоги від 21 грудня 2020 року від 21 січня 2021 року, з якого слідує, що вартість участі адвоката у судових засіданнях по справі №206/133/21 становить 1 000 грн. за кожен вихід адвоката в судове засідання, незалежно від того відбулось воно чи ні. Також додано акт виконаних робіт по договору, розрахунок судових витрат та квитанцію від 26 березня 2021 року, з якої слідує, що ОСОБА_1 перерахував 4000 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 26 березня 2021 року.

В судовому засіданні позивач просив стягнути витрати в розмірі 4000 грн., які він сплатив адвокату відповідно до додатку №1 до договору б/н про надання правової допомоги від 21 грудня 2020 року, укладеного 21 січня 2021 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо стягнення додатково витрат на правову допомогу із посиланням на те, що в договорі про надання правової допомоги від 21 грудня 2020 року визначено вартість послуг адвоката по повному юридичному супроводі трудового спору замовника в розмірі 5000 грн., щодо яких судом вирішено питання.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього ж Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача в порядку і строки заявлено клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення таких витрат подано до спливу 5 днів після ухвалення рішення.

Як слідує з додатку №1 до договору б/н про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) від 21 грудня 2020 року укладеного 21 січня 2021 року між адвокатом Івановським Ю.О. та ОСОБА_1 , вартість участі адвоката у судових засіданнях по справі №206/133/21 в Самарському районному суді м. Дніпропетровська становить 1000 грн. Дана угода суду була надана після прийняття судового рішення 26 березня 2021 року та про її укладення ні позивач ні його представник не повідомляли та не подавали під час судового розгляду справи, однак в попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат вказано, що у вартість попереднього розрахунку не включено вартість участі адвоката у судових засіданнях.

Позивач в судовому засіданні просив стягнути з відповідача саме 4000 грн., які він поніс на оплату послуг адвоката, який був присутній в 4 судових засіданнях про що надав відповідну квитанцію, з якої слідує, що дійсно було перераховано кошти згідно договору від 26 березня 2021 року.

Поженнями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1вищевказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього ж Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, адвокат Івановський був присутній в судових засіданнях: 16 та 22 лютого 2021 року; з`являвся 16 березня 2021 року, однак засідання не відбулось через зайнятість головуючої в іншій справі, що розглядалась колегіально, та 25 березня 2021 року.

Враховуючи, що позивачем понесено витрати на оплату послуг адвоката згідно додаткової угоди в розмірі 4000 грн., докази в підтвердження чому знаходяться в матеріалах справи, суд знаходить підставними вимоги позивача щодо їх стягнення. При цьому судом не ставиться під сумнів зміст квитанції, де вказано договір від 26 березня 2021 року та розцінює то як описку, адже представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що витрати були понесені саме на виконання додатку №1 до договору б/н, укладеного 21 січня 2021 року. Представник відповідача в судовому засіданні не заявляла клопотання щодо зменшення розміру в цій частині, наявна лише заява про зменшення витрат, в частині витрат по якій судом прийнято рішення, натомість просили відмовити в задоволенні позову в цій частині з тієї підстави, що додатковий договір не надавався суду до ухвалення судового рішення, що суд вважає відповідає вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Також представник відповідача вказувала, що в договорі про надання правової (правничої) допомоги від 21 грудня 2020 року визначено розмір гонорару по повному юридичному супроводу трудового спору замовника з роботодавцем (п. 3.1) в розмірі 5000 грн., а отже відсутні підстави для стягнення додаткових 4 000 грн.

Оцінюючи дану позицію, суд звертає увагу на те, що сторони вільні в укладенні договорів та скориставшись своїми правами уклали додаток до договору в якому окремо визначили вартість участі адвоката у судових засіданнях. При цьому , як слідує знову ж таки з попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат в розмірі 5000 грн., у вартість правової допомоги не включено та не розраховано участь адвоката в судових засіданнях, відповідно умови додаткової угоди не суперечать основній угоді, а навпаки деталізують умови, раніш не обумовлені сторонами.

Керуючись ст.ст.270, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Стальсервіс» (ЄДРПОУ 31646329, м. Дніпро, вул. Гаванська, 9Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 4 000 грн. витрат на правову допомогу.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 квітня 2021 року.

Суддя: А.В . Плінська