Ухвала суду № 96341771, 19.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.04.2021 р. Справа № 914/982/21

За позовом:Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «М Плюс», м. Пустомити, Львівська обл.про:стягнення податку на додану вартість, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про закупівлю №16 від 15.04.2020р. Суддя – Р.В. Крупник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» до ТОВ «М Плюс» про стягнення податку на додану вартість, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про закупівлю №16 від 15.04.2020р.

Позов обґрунтований тим, що 15.04.2020р. між позивачем (замовником) та відповідачем (учасником-переможцем) укладено договір про закупівлю №16, відповідно до якого учасник зобов`язувався у 2020 році поставити замовнику комбінезон захисний (ДК 021:2015:33140000-3 Медичні матеріали) загальною вартістю 369820,00 грн. з ПДВ, а замовник оплатити товар. На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачеві 369820,00 грн., у т.ч. ПДВ. На підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п. 71 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції. Зокрема, вказаною нормою передбачено, зокрема, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Як стверджує позивач, платники податку, які здійснюють операції з постачання товарів, вказаних у постанові КМУ від 20.03.2020р. №224, у період з 17.03.2020 до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, зобов`язані застосовувати режим звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів, якщо дію пільги прямо не зупинено або не обмежено відповідними нормами кодексу. Враховуючи те, що вартість товару була сплачена позивачем з врахуванням ПДВ, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами про повернення коштів, які складають суму ПДВ від вартості поставленого товару, однак такі залишилися без задоволення. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення 61636,67 грн. сплаченого податку на додану вартість, 3780,46 грн. пені, 1769,51 грн. 3% річних та 3593,38 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Суд зазначає, що в силу приписів Правил надання послуг поштового зв`язку, доказом надіслання копії позовної заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (чеку) про направлення цінного листа та оригінал опису вкладення у цінний лист.

Попри це, до позовної заяви позивачем додано не оригінали поштової квитанції (накладної) та опису, а їх копії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначив Пленум ВГС України у п. 2.21. Постанови від 21.02.2013 №7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, на підтвердження факту сплати судового збору до позовної заяви додано не оригінал платіжного доручення, а його копію.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 172, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» до ТОВ «М Плюс» про стягнення податку на додану вартість, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про закупівлю №16 від 15.04.2020р. – залишити без руху.

2. Надати КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» строк для усунення недоліків – 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

- доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками до неї (оригіналу поштової квитанції (накладної) та оригіналу опису вкладення у цінний лист);

- доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у справі (оригіналу платіжного доручення №37 від 01.04.2021р.).

4. Роз`яснити КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Суддя Р.В. Крупник