Ухвала суду № 96337125, 15.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 квітня 2021 року м. Київ № 640/20216/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які виразились у неналежному виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №640/20216/19, що набрало законної сили;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №640/20216/19 в повному обсязі шляхом здійснення перерахунку основного розміру пенсії та виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2018, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі щодо розгляду цієї заяви;

винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №640/20216/19;

Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в місячний строк з моменту отримання окремої ухвали повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про результати вжитих заходів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №640/20216/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Дослідивши подану заяву, суд вважає за необхідне розглянути її у порядку письмового провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у даній справі, позов задоволено повністю:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії за вислугу років, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного члена сім`ї;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2019, надбавки до пенсії за вислугу років, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного члена сім`ї, а саме на непрацездатну дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацездатну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років без обмежень її максимальним розміром, призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Управління державної охорони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно виданої Управлінням державної охорони України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.09.2019 №2/6-1385;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату в повному обсязі пенсії за вислугу років у розмірі 65% грошового забезпечення ОСОБА_1 , призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Управління державної охорони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно виданої Управлінням державної охорони України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.09.2019 №2/6-1385 (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2018 з урахуванням проведених виплат, здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2018, з урахуванням проведених раніше виплат.

Рішення суду у справі набрало законної сили 13.08.2020 та з метою його виконання Окружним адміністративним судом м. Києва 13.10.2020 видано виконавчий лист.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частина третя цієї статті передбачає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі й приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №640/10843/19.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Дослідивши долучені до заяви документи, судом встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням, починаючи з 01.03.2019, а саме надбавки до пенсії за вислугу років, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за кожного непрацездатного члена, а саме на працездатну особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацездатну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацездатну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років у розмірі 65% грошового забезпечення, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за посадою першого заступника начальника Управління державної охорони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно виданої Управлінням державної охорони України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.09.2019 №2/6-1385 (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2018 з урахуванням проведених виплат.

У своєму листі на адвокатський запит представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що розмір пенсійної виплати позивача з 01.09.2020 з урахуванням максимального розміру становить 39 335,25 грн. та зазначив усі складові, з яких складається розмір перерахованої пенсії, до якого, у тому числі ввійшла надбавка до пенсії за вислугу років, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного члена сім`ї.

З огляду на викладене, відповідачем виконано рішення суду від 28.02.2020, тому вимога позивача про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неналежного виконання протиправності видачі цих довідок задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що зі змісту заяви вбачається незгода позивача із розміром визначених відповідачем складових грошового забезпечення, оскільки заявник вважає, що після проведення відповідачем перерахунку пенсії на виконання рішення суду розмір пенсійної виплати позивача значно занижується.

Разом з тим, в межах розгляду судом адміністративної справи №640/20216/19 питання розміру складових грошового забезпечення не вирішувалося в силу частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не було предметом позову.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Щодо винесення окремої ухвали суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини третьої статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право, яким суд може користуватись лише під час розгляду справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення окремої ухвали.

Таким чином, заява позивача про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя В.П. Шулежко