Рішення № 96337109, 15.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Київ № 320/5073/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доНаціонального агентства з питань запобігання корупціїпровизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) зобов`язати відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року по справі №1/0614/24/11 позивача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади інспекторів на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на один рік. У подальшому ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року у справ №363/1922/13-к за поданням КВІ Вишгородського району УДПтСУ в м. Києві та Київській області позивача звільнено від покарання призначеного вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року. Проте, відповідач, усупереч положенням пункту 2 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166, протиправно не виключив відомості про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року адміністративну справу №320/5316/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2020 року справу №320/5073/20 розподілено на суддю Аблова Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

24 листопада 2020 року від представника НАЗК надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року не відноситься до оцінки питання про винуватість позивача у вчиненні злочину, пов`язаного з корупцією, а стосується питання щодо виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року. Таким чином, стосовно позивача існує вирок, який набрав законної сили та вказує на факт притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину. З огляду на зазначене, підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, визначені частиною восьмою розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166, відсутні. Крім того, позивач не звертався до НАЗК з відповідною заявою про виключення з Реєстру відомостей про нього, як про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, а тому його права порушені не були.

11 грудня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що наявність в Реєстрі та зберігання в ньому персональних даних позивача є втручанням в його право на повагу до приватного життя, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже держава повинна виправдати це втручання та довести, що таке втручання відбувається відповідно до закону.

22 грудня 2020 року від НАЗК надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив у яких зазначено, що ступінь втручання держави в особисте життя в межах досліджуваних правовідносин щодо внесення відомостей про особу до Реєстру є допустимим у демократичному суспільстві для досягнення легітимної мети щодо запобігання корупції в Україні та таким, що відповідає нагальній соціальній потребі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року по справі №1/0614/24/11 позивача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади інспекторів на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на один рік. Відповідно до статті 54 Кримінального кодексу України, позбавлено ОСОБА_1 присвоєного йому 13 рангу державного службовця. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі зазначеного рішення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення внесено відомості про позивача.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року за поданням КВІ Вишгородського району УДПтСУ в м. Києві та Київській області позивача звільнено від покарання призначеного вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про нього, як про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

1) прізвище, ім`я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

3) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

4) вид покарання (стягнення);

5) спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;

6) вид дисциплінарного стягнення.

Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру:

1) назва;

2) юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) склад корупційного правопорушення, у зв`язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру;

4) вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.

Поряд із цим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Порядок формування, ведення НАЗК Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього визначає Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166 (далі по тексту - Положення №166).

Пунктами 2, 3, 4 розділу І Положення №166 передбачено, що Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Реєстр ведеться з метою:

1) забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення;

2) забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком;

3) аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов`язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики;

4) аналізу відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Держатель та Адміністратор Реєстру - Національне агентство.

За приписами пунктів 1, 2, 3, 5 розділу ІІ Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є:

1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;

2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення надсилається Реєстратору відповідно до порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення №166 визначено, що до Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності останнього);

2) число, місяць, рік народження;

3) місце народження;

4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий);

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України);

7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності;

9) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог;

13) підстава та дата зняття, погашення судимості;

14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

16) вид дисциплінарного стягнення;

17) підстава та дата скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 8 розділу ІІ Положення №166).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України.

Частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України встановлено, що одержання хабара у значному розмірі карається штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Станом на час вчинення у 2012 році позивачем вищевказаного злочину чинним був Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до приписів частини першої статті 1 якого, корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 названого Закону до суб`єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону.

Аналіз приписів вищевказаних правових норм дає підстави суду дійти висновку, що за своєю суттю злочини, передбачені статтею 368 Кримінального кодексу України, є корупційними.

Зі змісту вироку Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року по справі №1/0614/24/11 вбачається, що станом на час вчинення злочину ОСОБА_1 обіймав посаду головного спеціаліста північного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області, тобто був службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

З огляду на викладене, на ОСОБА_1 поширювалися норми Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України, належить до корупційних.

При цьому, на думку суду, відсутність станом на час вчинення позивачем вищевказаного корупційного правопорушення окремо визначеного переліку кримінальних правопорушень, які є корупційними, та в якому значилися б злочини, передбачені статтею 368 Кримінального кодексу України, не змінює виду цього кримінального правопорушення, яке є корупційним.

Виокремлення в подальшому з усього переліку кримінальних правопорушень корупційних злочинів відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1698-УІІ «Про Національне антикорупційне бюро» шляхом доповнення статті 45 Кримінального кодексу України приміткою з переліком корупційних злочинів, до якого в тому числі віднесено злочини, передбачені статтею 368 цього Кодексу, додатково підтверджує те, що ці злочини є корупційними.

Поряд із цим, суд зазначає, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року у справі №363/1922/13-к позивача звільнено від покарання призначеного вироком Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року.

Згідно з частиною першою статті 78 Кримінального кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

З огляду на зазначене, звільнення позивача від призначеного покарання на підставі статті 78 Кримінального кодексу України не свідчить про відсутність події вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України, яке є корупційним, та не є скасуванням вироку Малинського районного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року.

Таким чином, визначені пунктом 8 розділу ІІ Положення №166 підстави для вилучення з Реєстру відомостей про позивача, як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення відсутні.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності своїх дій та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, адреса: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28).

Суддя Є.В. Аблов