Рішення № 96336946, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 640/20764/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ФОП ОСОБА_1

до ГУ ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до ГУ ДПС у м. Києві (далі також - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №4/5/26-15-13- 14-26/ НОМЕР_1 від 27.09.2018 про анулювання реєстрації фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві включити ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку з моменту його виключення з цього реєстру, а саме з 30 вересня 2018 року.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. щодо неприйняття податкових декларацій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку за І квартал 2020 року (подана 08.05.2020 р.) та І півріччя 2020 року (подана 10.08.2020 р.) та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти вказані податкові декларації у дні їхнього фактичного отримання.

Ухвалою суду від 16.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДПС у м. Києві незаконно прийнято рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, оскільки документальна перевірка відповідачем не проводилась та внаслідок цього неправомірно відмовлено у прийнятті податкової декларації.

16.03.2021 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податку, у позивача була наявна заборгованість на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Також представником відповідача разом з відзивом подано клопотання про заміну ГУ ДПС у м. Києві правонаступником.

Представником позивача подано заяву про заміну сторони відповідача її правонаступником, а саме замінити Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), яке є територіальним органом на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування на 3 групі за ставкою 5% доходу з 16.08.2016 по 30.09.2018.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2018 №4/5/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 позивача з 30.09.2018 виключено з реєстру платників єдиного податку у зв`язку з тим, що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Також у листі від 19.05.2020 №21936/ФОП/26-15-33-15-15 відповідачем повідомлено про неприйняття податкових декларацій.

Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи положення статті 36 цього ж Кодексу, на платника податку безпосередньо покладається обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи. При цьому, податковий обов`язок є безумовним і першочерговим.

Так, відповідно до п. 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 названого Кодексу платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

До того ж, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 року по справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі № 805/206/17-а.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення від 27.09.2018 № 4/5/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 прийнято на підставі того, що у позивача був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується, за даними контролюючого органу, відомостями АІС «Податковий блок».

Враховуючи те, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Суд зазначає, що відповідачем не подано суду доказів складання акту перевірки, що слугувало б підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте не на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, є протиправним.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеній в постанові від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, яку суд враховує при прийнятті рішення.

Разом з тим, доказів проведення такої документальної перевірки відносно ФОП ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи ігнорування відповідачем обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення, судом не встановлено наявності обставин, передбачених Податковим кодексом України для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку, отже спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з моменту його виключення його з реєстру, а саме з 30.09.2018 року.

З урахуванням встановлення неправомірності рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку, бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за І квартал 2020 року та І півріччя 2020 року є також протиправною.

Водночас, для належного захисту суд вважає за належне зобов`язати прийняти вищевказані податкові декларації у дні їхнього фактичного отримання.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.09.2018 №4/5/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття податкових декларацій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку за І квартал 2020 року та за І півріччя 2020 року (№ 143555 від 10.08.2020 року).

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) прийняти податкові декларації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку за І квартал 2020 року та за І півріччя 2020 року (№ 143555 від 10.08.2020 року) днями їхнього фактичного отримання.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).

Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ГУ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій