
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/498/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2020 р. №0056390401 та №0056380401.
Ухвалою від 17.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 09.03.2021 р. відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 31.03.2021 р.
Ухвалою від 31.03.2021р. за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладений на 12.04.2021р.
У судове засідання 12.04.2021р. сторони не прибули, надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із ППР від 16.10.2020р. № 0056390401, відповідно до якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, та ППР
від 16.10.2020р. № 0056380401, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00грн. Спірні ППР прийняті відповідачем за результатами камеральної перевірки АТ «ТБК» з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН АТ «ТБК» за листопад 2019- січень 2020 р. Стверджує про незаконність перевірки, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної. Також стверджує, що камеральна перевірка дотримання термінів реєстрації податкових накладних, строк подання яких припадає на 7 лютого 2020 року - може бути проведена протягом 30 днів, тобто до 7 березня 2020 року включно, отже Акт № 000245/21-22-04-01/32702078 складено відповідачем 25.09.2020 року, поза межами встановленого ПК України строком.
Крім цього, відповідно до реєстру податкових накладних наведених у таблиці доданої до акту перевірки від 25.08.2020р. № 000245/21-22-04-01/32702078 безпідставно визначено найменування контрагентів, а саме пункт 57 зазначено назву покупця АТ «Таврійська будівельна компанія» (замість «неплатник»), а пунктом 62 зазначено назву Покупця «ТОВ «Агротранзитінвест» замість «ТОВ «Амалтея». На підставі зазначеного позивач вважає, що якщо Акт перевірки не відповідає предмету перевірки та податковий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, то акт такої перевірки є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а прийняті на його підставі ППР не є правомірними.
Із наведених підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Також предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень ст. 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Підтверджує, що в таблиці акта перевірки допущено технічну помилку у назвах покупців у п. 57 та п. 62, а саме: в п. 57 відображено АТ «Таврійська будівельна компанія», фактично - «НЕПЛАТНИК»: у п. 62 відображено ТОВ «АГРО-ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ» (36329025), фактично - ТОВ «АМАЛТЕЯ» (21298452). Проте зазначені технічні помилки жодним чином не впливають на розрахункові показники та не спростовують встановлені факти порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних. Верховний Суд у постанові від 10.07.2020 року у справі №814/832/15 зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Відповідач стверджує, що позивач не оскаржує суті встановленого порушення - фактично визнаючи допущення несвоєчасної реєстрації в ЄДР податкових накладних.
Із вказаних підстав просить суд відмовити повністю у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Щодо правомірності спірного ППР від 16.10.2020 №0056390401, суд зазначає наступне.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН позивача за листопад 2019 - січень 2020 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2020 №000245/21 -22-04-01 /32702078.
На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0056390401, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, відповідно до п. 1201 .1 ст. 1201 ПК України на позивача накладено штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 166622,31 гривень, зокрема в сумі 54363,23 гривень (у розмірі 10% за затримку реєстрації до 15 календарних днів), у сумі 78591,78 гривень (у розмірі 20% за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів), у сумі 33667,30 гривень (у розмірі 30% за затримку реєстрації від 31 до 60 календарних днів);
Позивач звернувся зі скаргою в ДПС України (вих. № 358/07 від 06.11.2020 р.), яка своїм рішеннями про результати розгляду скарги від 25.01.2021 р. № 1831/6/99-00-06-03-01-06 (отримано 02.02.2021р.) скаргу АТ "Таврійська будівельна компанія" залишила без задоволення, а прийняті рішення - без змін.
Не погодившись із спірними ППР, позивач звернувся до суду.
Щодо твердження позивача про порушення порядку проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Тобто законодавець чітко передбачив, що предметом камеральної перевірки може бути в тому числі і своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак суд вважає помилковим твердження позивача про відсутність у податкового органу права перевіряти дотримання строків реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (ст. 76 ПК України).
Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 18 травня 2018 року у справі №804/4483/17, від 29 січня 2019 року у справі №805/4868/16-а, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2404/17, від 17 липня 2020 року у справі №826/4776/17, від 04.03.2021р. у справі № 820/3499/17.
За таких обставин, суд вважає помилковим посилання позивача про порушення відповідачем строку проведення камеральної перевірки.
Щодо встановлених під час фактичної перевірки порушень норм ПК України, суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки згідно даних ІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Реєстр податкових накладних» відповідачем було встановлено порушення АТ «Таврійська будівельна компанія» термінів реєстрації податкових накладних, які складені на постачання товарів/послуг для операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, за листопад 2019 - січень 2020 року.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарі в/послуг їх постачальнику, - протяг ом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 1201.1 етапі 1201 ПК України.
Пунктом 1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст, 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів: 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Перелік податкових накладних із зазначенням їх реквізитів, контрагентів, строку порушення термінів їх реєстрації та сум ПДВ наведені в акті перевірки, що доданий до відзиву.
Щодо помилок у назві контрагентів позивача, наявні у акті перевірки, суд зазначає наступне.
В таблиці акта перевірки допущено технічну помилку у назвах покупців у п. 57 та п. 62, а саме: в п. 57 відображено АТ «Таврійська будівельна компанія», фактично - «НЕПЛАТНИК»: у п. 62 відображено ТОВ «АГРО-ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ» (36329025), фактично - ТОВ «АМАЛТЕЯ» (21298452).
Суд погоджується із відповідачем, що зазначені технічні помилки жодним чином не впливають на розрахункові показники та не спростовують встановлені факти порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних.
Суд відмічає, що позивач не оскаржує встановлені порушення ним термінів реєстрації податкових накладних в ЄДР, тобто визнає таке допущене порушення.
З наведених вище підстав суд вважає спірне ППР від 16.10.2020 №0056390401 правомірним.
Щодо спірного ППР від 16.10.2020р. № 0056380401, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в порядку ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку своєчасності подання (неподання) декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2020 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2020 року №000246/21 -22-04-01/32702078.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 16.10.2020р. № 0056380401, відповідно до якого встановлено порушення гл.2, ст.49 п.49.18, пп.49.18.1 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00грн.
Так перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.1 п, 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року до контролюючого органу.
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого вій є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює; календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п, 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація подасться за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
АТ «Таврійська будівельна компанія» згідно баз даних ЄРПН у квітні 2020 року були зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ 1049156,16 гривень, розрахунки коригування до податкових накладних у сумі - 27486,65 гривень, проте декларація з податку на додану вартість за квітень 2020 року до контролюючого органу надана 28.05.2020. (граничний строку надання 20.05.2020), тобто із пропуском встановленого ПК України строку.
Суд відмічає, що позивач, оскаржуючи у прохальній частині ППР від 16.10.2020р. № 0056380401, не наводить жодного аргументу чому просить зазначене ППР скасувати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень податкового органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Разом із тим у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що спірне рішення є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірних ППР, разом із тим, як доводи позивача про їх незаконність були спростовані відповідачем та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111030300
Судове рішення № 96336360, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 15.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/498/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: