Ухвала суду № 96336274, 16.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

16 квітня 2021 року Справа №520/6372/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглядаючи у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №520/6372/21

за позовом ОСОБА_1

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 14.04.2021 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (далі по тексту відповідача - вулиця Старосільська, 1У, офіс №3, місто Київ, 02125), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №64652971 від 26.02.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №64652971 від 10.03.2021.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення позову, в якій просив суд зупинити стягнення на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича

про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №64652971 від 10.03.2021.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначила, що у межах виконавчого провадження №64652971 відповідачем 10.03.2021 прийнято спірну постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі якої, медичним коледжем при Харківському національному медичному університеті (роботодавець позивача) здійснено утримання з заробітної плати позивача коштів у сумі 3406,37 грн., з яких: 975,50 грн. - виконавчі дії, 220,99 грн. - виконавчий збір, 2209,88 грн. - виконавчий лист.

Заявник також зауважила, що у разі задоволення її позовних вимог для відновлення прав останньої необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, оскільки сума стягнення є значною для позивача. Невжиття в даному випаду заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та справити вплив на ефективність захисту чи поновлення порушених прав/інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги положення частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Позивач оскаржує постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження №64652971 від 26.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №64652971 від 10.03.2021.

Відповідно до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Наведеними положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Водночас, заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей Кодексу адміністративного позову України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування реального виконання у майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення па підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого у статі б Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція), пункті дев`ятому частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункті 5 частини третьої статті Кодексу адміністративного судочинства України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 5 1,52). "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Поряд із цим, стаття 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Садах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N К (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У даному випадку, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов відповідача про відкриття виконавчого провадження №64652971 від 26.02.2021 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №64652971 від 10.03.2021.

Водночас, позивачем не зазначено та не надано будь - яких пояснень, з яких підстав позивач просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №64652971 від 10.03.2021, до набрання законної сили судовим рішенням а саме: чому невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду з даним позовом.

Отже, доводи позивача про порушення його прав та інтересів ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не доведені та не створюють передумов для висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як учасника публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, позивачем не доведено та судом також не встановлено, що невжиття зазначених у клопотанні відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача та забезпечення позову з огляду на його необґрунтованість.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (частина восьма статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 256, 294, 295, підпунктів 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №520/6372/21 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва