Ухвала суду № 96336243, 16.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питання забезпечення адміністративного позову

16 квітня 2021 року справа № 520/6530/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову Борівського комунального підприємства теплових мереж до ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України , третя особа: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про: 1) визнання протиправними дій з приводу стягнення грошових коштів з банківських рахунків; 2) зобов`язати зарахувати на рахунок в СЕА ПДВ вилучені грошові кошти у розмірі 1.127.875,70грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за податковими деклараціями або уточнюючими розрахунками,-

встановив:

Разом із позовом заявник подав оформлену окремим процесуальним документом заяву про забезпечення позову, де виклав вимоги про: заборону ГУ ДПС, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України надавати інкасові доручення (розпорядження) про списання грошових коштів з банківських рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж.

Вирішуючи згадану вище заяву, суддя виходить із таких підстав та мотивів.

Правовідносини з приводу забезпечення адміністративного позову унормовані ст.ст.150-258 КАС України.

У силу ч.2 ст.150 КАС України до кола підстав забезпечення позову законодавцем віднесені обставини: 1) існування ознак ризику істотного ускладнення виконання рішення суду; 2) існування ознак ризику неможливості майбутнього виконання рішення суду; 3) існування ознак ризику втрати ефективного захисту (поновлення) порушених (оспорюваних) прав та ущемлених інтересів; 4) очевидності ознаки протиправності управлінського волевиявлення владного суб`єкта в одночасному поєднанні з очевидністю ознак порушення прав та інтересів заявника.

При цьому, суд вважає, що вирішення по суті заяви про забезпечення позову має здійснюватись виключно за правилами ч.1 ст.77 КАС України та без надання юридичної оцінки саме тим обставинам, котрі входять до предмету доказування у спорі.

Однак, суддею виявлено, що у даному конкретному випадку вимоги позову та вимоги заяви про забезпечення позову, хоча і по різному сформульовані текстуально, але спрямовані на настання одного і того ж юридичного наслідку - зупинення заходів примусового виконання податкового обов`язку.

За таких обставин, вимоги позову фактично співпадають із вимогами заяви про забезпечення позову, а тому задоволення заяви про забезпечення позову явно та очевидно означатиме вирішення наперед спору по суті.

Відтак, суддя доходить до переконання про те, що баланс між приватним інтересом заявника та публічним інтересом суспільства унеможливлює задоволення поданої заявником заяви про забезпечення позову за обраними заявником доводами та сформульованими заявником вимогами.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 150-158, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили негайно після підписання; було складено у дату підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.