Рішення № 96335972, 16.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року Справа №480/589/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/589/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання податкової вимоги незаконною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просить:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.04.2020 за № 0002793-5133-1816 на суму 41954,92 грн., за №0002794-5133-1816 на суму 101,40 грн.; за №0002795-5133-1816 на суму 1970,49 грн.; за №0002796-5133-1816 на суму 20114,28 грн.; за №0002797-5133-1816 на суму 131,03 грн., за якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів (18010300) за податковий період 2019 р.;

- визнати незаконною податкову вимогу ГУ ДПС у Сумській області від 17.11.2020 №19697-13 на суму податкового боргу 64271,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є фізичною особою - підприємцем і для здійснення своєї господарської діяльності ним були придбані об`єкти нежитлової нерухомості. У 2020 році ним були отримані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими відповідач нарахував позивачу податок з нерухомості. Позивач не погоджується з визначеним розміром податку, оскільки відповідачем була заснована невірна ставка податку, а саме не була застосована ставка податку, що застосовується до типу нежитлової нерухомості - склад. У зв`язку з викладеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволенні позовний вимог, надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є правомірними, оскільки відповідають нормам Податкового кодексу України, а розмір ставки визначений для об`єктів нерухомості, які належать позивачу, відповідає даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та рішенню Тростянецької міської ради Сумської області №257 від 30.01.2018 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Тростянецької міської ОТГ з 01.02.2018 року».

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 23.01.2004 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та має наступні види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

Відповідно до даних реєстру платників єдиного податку, позивач з 01.01.2016 є платником єдиного податку третьої групи.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 01.01.2020 за ОСОБА_1 обліковується ряд об`єктів нерухомого майна, серед яких: нежитлова будівля стільцевий цех ( АДРЕСА_1 , площею - 3351,3 м2), гаражі, бокси ( АДРЕСА_1 , площею - 157,4 м2), адмінбудівля з підвалом ( АДРЕСА_1 , площею - 1606,7 м2), нежитлова будівля ( АДРЕСА_2 , площею - 8,1 м2) та приміщення магазину ( АДРЕСА_3 , площею - 125,6 м2).

У зв`язку з наявністю у власності позивача вказаної нерухомості, відповідачем був нарахований податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за податковий період 2019 рік, у зв`язку з чим 09.04.2020 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:

№ 0002793-5133-1816 на суму 41954,92 грн.;

№0002794-5133-1816 на суму 101,40 грн.;

№0002795-5133-1816 на суму 1970,49 грн.;

№0002796-5133-1816 на суму 20114,28 грн.;

№0002797-5133-1816 на суму 131,03 грн.

У зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС у Сумській області винесло податкову вимогу №19697-13 від 17.11.2020 на загальну суму 64271,18 грн.

Позивач не погоджуючи з оскаржуваними рішеннями та вимогою, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, відповідно п.п 266.3.1 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до п. 10.1, п. 10.2, п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Відповідно до пп. 12.3.1-12.3.4, п. 12.3 п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно до рішення Тростянецької міської ради Сумської області №257 від 30.01.2018 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Тростянецької міської ОТГ з 01.02.2018 року» було затверджено вказане положення, п.7.2. якого встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, в залежності від типу майна, яке є об`єктом оподаткування, а саме:

0,3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

0,3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

0,3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності;

0,05 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - будівлі промислові та склади;

1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

0,3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування - інші будівлі.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, визначено клас 125 "Будівлі промислові та склади" до якого входить підкласи: 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне", 1252.9 "Склади та сховища інші".

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торгівельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін. (розділ 1 Державного класифікатора).

Суд зазначає, що визначення приналежності будівлі до відповідного класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач є власником об`єктів нерухомого майна, серед яких: нежитлова будівля стільцевий цех (вул. Горького, буд. 98, м. Тростянець, Сумської області, площею - 3351,3 м2), гаражі, бокси (вул. Горького, буд. 98, м. Тростянець, Сумської області, площею - 157,4 м2), адмінбудівля з підвалом (вул. Горького, буд. 98, м. Тростянець, Сумської області, площею - 1606,7 м2), нежитлова будівля ( АДРЕСА_2 , площею - 8,1 м2) та приміщення магазину ( АДРЕСА_3 , площею - 125,6 м2).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 4173 гривні.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що ставка податку для об`єкта нежитлової нерухомості - нежитлова будівля стільцевий цех ( АДРЕСА_1 , площею - 3351,3 м2), що перебуває у власності позивача повинна бути застосована у розмірі 0,05 відсотка від мінімальної заробітної плати (будівлі промислові та склади), встановленої Законом до відповідного податкового періоду за 1 кв.м. та складає 2,09 грн. (0,05 % від 4173 грн.), відтак сума податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за вказаний об`єкт нерухомості складає 7004,22 грн. (3351,3 кв.м. * 2,09 грн.).

Також суд не погоджується з застосованою ставкою 0,3% до об`єкта нежитлової нерухомості - адмінбудівля з підвалом ( АДРЕСА_1 , площею - 1606,7 м2), оскільки відповідно до вищевказаного положення, ставка податку для «будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей» дорівнює 10,43 грн. (0,25 % від 4173 грн.), у зв`язку з чим сума податку повинна складати 16757,88 грн. (1606,7 м2 * 10,43 грн.)

Щодо інших об`єктів нерухомості, то суд зазначає, що відповідачем вірно було визначено клас та тип об`єкту нерухомості та ставку відповідного податку, оскільки висновки відповідача відповідають нормам Податкового кодексу України, а розмір ставки визначений для об`єктів нерухомості, які належать позивачу, відповідає даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та рішенню Тростянецької міської ради Сумської області №257 від 30.01.2018 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Тростянецької міської ОТГ з 01.02.2018 року».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність двох податкових повідомлень-рішень від 09.04.2020, а саме:

- № 0002793-5133-1816 на суму 41954,92 грн., у зв`язку з чим воно підлягає частковому скасуванню на суму 34950,70 грн. (41954,92 - 7004,22), яка безпідставно та необґрунтовано нарахована;

- № 0002796-5133-1816 на суму 20114,28 грн., у зв`язку з чим воно підлягає частковому скасуванню на суму 3356,40 грн. (20114,28 - 16757,88), яка безпідставно та необґрунтовано нарахована.

З урахуванням викладеного, підлягає частковому скасуванню на вищевказані суми оскаржувана податкова вимога від 17.11.2020 №19697-13 в частині визначення податкового боргу у розмірі 38307,10 грн.

Суд зазначає, що вищевказані висновки суду, узгоджуються з висновками Другого апеляційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 17.02.2021 по справі №520/8260/2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн., що підтверджується квитанцією від 19.01.2021 (а.с. 4).

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1082,88 грн. (59,63% * 1816,00 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання податкової вимоги незаконною - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.04.2020 № 0002793-5133-1816 в частині визначення податоку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 34950,70 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 09.04.2020 № 0002796-5133-1816 в частині визначення податоку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 3356,40 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Сумській області №19697-13 від 17.11.2020 в частині визначення податкового боргу у розмірі 38307,10 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір в сумі 1082,88 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько