Ухвала суду № 96335465, 19.04.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.04.2021

642/5859/20

2/642/259/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

при секретарі - Добронос Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває зазначена справа.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2020 року відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

На запит суду з Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) надійшли відомості про смерть відповідача ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява подана до суду 09.11.2020 року, тобто більш ніж через рік після смерті відповідача.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Частиною 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, позов не може бути пред`явлено до померлої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилась.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред`явлено до суду 09.11.2020 року, а відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вбачається, що цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність ОСОБА_1 припинились до пред`явлення позову до суду, а тому відсутні підстави для застосування ст. 55 ЦПК України та залучення її спадкоємця.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), постанові Верховного Суду у справі № 405/5728/16-ц (провадження № 61-29815св18) та інших.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина

З огляду на наведене та враховуючи те, що можливий спадкоємець померлого відповідача не може набути статусу цивільного правонаступника у справі, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Бородіна