Ухвала суду № 96335404, 16.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/17105/19

Провадження № 1-кп/638/572/21

16.04.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря - Запорожець Д. Д.

з участю прокурора - Ярового Р. О.

з участю обвинуваченої - ОСОБА_1

з участю захисників обвинуваченої - Киричко Л. С., Цимбалюка С. В.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42019220000000123, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2019 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №42019220000000123 від 15.02.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Останнє підготовче судове засідання по справі призначене на 16.04.2021 року.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Яровой Р. О. в судовому засіданні зазначив, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Киричко Л. С. в судовому засіданні заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального кодексу України. Так, в обвинувальному акті повністю відсутні фактичні дані про те, що ОСОБА_1 сама одержувала гроші від ОСОБА_3 , а також про те, що ОСОБА_1 брала участь (з об`єктивної сторони) в отриманні ОСОБА_2 3000 доларів США від ОСОБА_3 . Оскільки в обвинувальному акті повністю відсутні фактичні дані про те, що ОСОБА_1 брала участь (з об`єктивної сторони) в отриманні ОСОБА_2 3000 доларів США від ОСОБА_3 , то в діях ОСОБА_1 повністю відсутні ознаки об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Цимбалюк С. В. в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, просив суд його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання своїх захисників про повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на наступне. В обвинувальному акті в порушення пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального кодексу України не зазначено формулювання обвинувачення, та фактично не пред`явлено підозрюваному обвинувачення, ним не набуто статусу обвинуваченого. Досудове розслідування проводилося до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування. В акті не зазначено конкретно день, час та місце скоєння злочину, а саме змови, на що вона була спрямована, при яких обставинах відбулася, тобто фактичні обставини кримінального правопорушення не конкретні та не чіткі, що є підставою для повернення обвинувального акту. Окрім того, на досудовому розслідуванні захист ОСОБА_2 здійснювали два захисники, а в обвинувальному акті зазначено лише одного, матеріали досудового розслідування та обвинувальний акт іншим захисникам не вручався, що є порушенням права на захист. Обвинувачений вважає, що в акті зазначено лише частковий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті закону України, яким передбачено кримінальну відповідальність. Однак, висунуте прокурором формулювання обвинувачення ОСОБА_2 в обвинувальному акті відсутнє, тобто відсутня сама фактична основа для можливості розгляду кримінального провадження по суті, не вказано елементів складу порушення, зокрема форми вини і мотивів. Просить повернути прокурору обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання. Станом на теперішній час він має постійне місце проживання та місце реєстрації, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, є громадянином України, має міцні соціальні зв`язки, не отримував інших повідомлень про підозру, немає намірів вчиняти будь-яких злочин, шкоди не настало. Батьки обвинуваченого є особами похилого віку, потребують сторонньої допомоги; на його утриманні є донька. Дотримання та виконання ним обов`язків є належною процесуальною поведінкою, що є підставою для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Просить змінити запобіжний захід, а також повернути заставодавцю ОСОБА_4 заставу в розмірі 96050 грн.

Також обвинувачений ОСОБА_2 подав до суду скаргу про визнання незаконним затримання, згідно якої просить суд визнати затримання ОСОБА_2 незаконним та таким, що порушує право на захист. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що 11.04.2019 року о 10:50 год. його затримано працівниками поліції, після чого він був позбавлений свободи вільного пересування, однак у протоколі затримання слідчим вказано, що ОСОБА_2 було затримано о 19:35 год. В той же час, ухвалою слідчого судді від 12.04.2019 року стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави та встановлено, що часом та датою затримання є 11.04.2019 року, 10:50 год. Також уповноважена особа, що здійснила затримання, зобов`язана була негайно повідомити про це родичів, однак це було зроблено лише через 6 год. 15 хв., крім того Міністерство юстиції України також повідомлено не було. Уповноважений орган на надання безоплатної правової допомоги повідомлено о 18 год. 50 хв. Твердження в протоколі про скоєння злочину та момент затримання під час вчинення злочину є взаємовиключними. При затриманні ОСОБА_2 не було належним чином забезпечено право особи на захист.

Обвинувачений ОСОБА_2 також заявив клопотання про зобов`язання держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офіс Генерального прокурора надати повні відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що містяться та/або мають відношення до кримінального провадження №42019220000000123 від 15.02.2020 року за період з 04.02.2019 року по 23.10.2019 року. Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що 15.02.2019 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220000000123, 20.02.2019 року від ОСОБА_3 прийнято заяву про вчинене кримінальне правопорушення. 20.02.2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220000000256. Згідно розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування зазначено, що винесено постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне відповідальність, однак із обвинувального акту слідує, що досудове розслідування проводилося до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому витребування відомостей зумовлене необхідністю встановлення істини по кримінальному провадженню.

Вислухавши думки учасників підготовчого судового провадження по викладених у статті 315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, письмові клопотання, скарги, заперечення, заяви сторони обвинувачення і захисту, обговоривши їх у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.

З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до статті 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні. 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Так, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам статті 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених частиною 3 статті 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому слід враховувати, що відповідно до частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, а згідно частини 1 статті 11 Кримінального кодексу України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Для суду обвинувальний акт є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 КПК).

Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, адже на даній стадії, тобто на стадії підготовчого провадження, суд не може вдаватися до аналізу деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення-злочину. З приводу тих недоліків, про які йде мова у клопотанні захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Киричко Л. С. та обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає їх такими, що не перешкоджають призначенню судового розгляду, оскільки відповідно до статті 338 КПК України прокурор має можливість змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення під час судового розгляду, якщо будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчинення якого обвинувачується особа.

Так, статтею 91 КПК України визначено, що доказуванню у кримінальному провадженні, підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження та інше.

За приписами частин 1, 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Частинами 1, 2 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

На підставі викладеного суд вважає, що розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично поставить сторону захисту у нерівноправне положення, в порівнянні зі стороною обвинувачення, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, а також принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів, закріпленим КПК України.

Викладення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення у вигляді, в якому воно було встановлено під час досудового розслідування, є правом слідчого, дізнавача, прокурора. В наданому до суду обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наведені слідчим дані дають уявлення стосовно складу кримінального правопорушення. Крім того, конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а отже не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Також, у підготовчому судовому засіданні не підлягають розгляду судом питання, безпосередньо пов`язані зі змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, правової кваліфікації діяння, оскільки на цій стадії суд тільки встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, з метою з`ясування можливості призначення справи до судового розгляду, під час якого вже буде досліджуватися суть обвинувачення.

Отже, суд вважає обґрунтованою позицію прокурора щодо не розкриття стороною обвинувачення сутності доказів до початку судового розгляду кримінального провадження по суті.

Статтею 109 КПК України визначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Дослідивши доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування судом встановлено, що він містить номер та найменування процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування, а отже відповідає встановленим законом вимогам.

Таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки за змістом пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України усі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті слідчим та прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.

До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, суд вважає необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені.

За нормами чинного кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Таким чином, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Киричко Л. С. та обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні із урахуванням принципів відкритості та гласності, суддею одноособово

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачені, захисники, прокурор, свідки.

При цьому суд вважає, що клопотання сторін обвинувачення та захисту про виклик свідків слід вирішити під час судового розгляду при визначенні обсягу та встановленні порядку дослідження доказів, оскільки за частиною 1 статті 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, а відтак визначення кола свідків безпосередньо належить до процесу доказування, який знаходиться поза межами підготовчого судового провадження.

Окрім того, згідно з частиною 1 статті 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до частини 2 статті 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі..

Враховуючи, що відповідно до статті 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити Слобідському та Немишлянському районним відділам філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, роз`яснивши обвинуваченим, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Щодо заявленого клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання суд зазначає наступне.

Так, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2019 року застосовано відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 09 червня 2019 року включно; визначено суму застави в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 96 050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа №640/7570/19, н/п 1-кс/640/5004/19) до сплину терміну тримання під вартою, встановлено строк дії ухвали до 09 червня 2019 року включно.

Захисником обвинуваченого внесено суму застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2019 року продовжено підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків, що визначені в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2019 року, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 вересня 2019 року включно, встановлено строк дії ухвали до 09.09.2019 року включно.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.09.2019 року продовжено підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків, що визначені в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2019 року, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання в м. Харкові, в межах строку досудового розслідування, на строк 32 (тридцять два) дні, тобто до 11 жовтня 2019 року включно, встановлено строк дії ухвали до 11.10.2019 року включно.

У відповідності до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За приписами частини 4 статті 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, на теперішній час, відносно ОСОБА_2 діє запобіжний захід у вигляді застави, який слугує запорукою виконання покладених на нього обов`язків та забезпечує його належну процесуальну поведінку, при цьому сума застави внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області.

За приписами частини 11 статті 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Жодною правовою нормою строк дії застави до розгляду кримінальної справи по суті не обмежений, а згідно пункту 14 частини 1 статті 368 КПК України, лише ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно частини 3 статті 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Під час підготовчого судового розгляду вказаного кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_2 належним чином виконуються процесуальні обов`язки, покладені на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2019 року, в обвинуваченого наявне місце реєстрації та проживання, у нього міцні соціальні зв`язки, однак ряд ризиків, визначених статтею 177 КПК України, що існував на момент обрання запобіжного заходу, наразі не зменшився, більш того, сам факт виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого судовим рішенням, не може бути єдиною та достатньою підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, оцінюючи сукупність обставин, а саме: доведення стороною обвинувачення обставин, що ризики, які залишились, виправдовують збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає, що застосований запобіжний захід у вигляді застави є співмірним з існуючими ризиками, доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і може в подальшому забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання затримання незаконним та таким, що порушує право на захист, суд зазначає наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК.

Відповідно до частини 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Норми частини 2 статті 303 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК (на що, зокрема, вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК).

Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК України свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.

Більш того, статтею 307 КПК України визначені рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування. Так, відповідно до частини 2 цієї статті, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно з положеннями частини 3 статті 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим КПК України.

Таким чином, положеннями КПК України не передбачено можливість прийняттями за наслідками розгляду скарги інших процесуальних рішень, зокрема про визнання дій (затримання підозрюваного) незаконними.

Враховуючи наведене, у суду, який згідно статті 19 Конституції України діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема КПК України, відсутні підстави для прийняття за наслідками розгляду скарги, поданої в порядку статті 303 КПК України, процесуального рішення, зазначеного у скарзі ОСОБА_2 , а саме про визнання дій незаконними.

Відповідно до статті 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Суд наголошує, що згідно копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.04.2019 року, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 (станом на 11.04.2019 року ОСОБА_2 ) поставив свій підпис і зазначив власне прізвище та ініціали в графі протоколу, згідно якої йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави та у вчиненні якого злочину від підозрюється.

Захисником Назаренком І. С. надані зауваження до протоколу затримання, однак суд враховує, що законність затримання ОСОБА_2 та подані захисником зауваження щодо вказаної процесуальної дії уже були предметом судового розгляду, зокрема під час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, адже слідчий суддя наділений правом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України)

Як вбачається із ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2019 року, наданої обвинуваченим, згідно повідомлення про підозру від 11.04.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, а саме одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Слідчий суддя зазначив, що наданими матеріалами, зокрема: протоколом огляду від 11.04.2019 року, підтверджений факт знаходження грошових коштів в сумі 2000 доларів США в приміщенні службового кабінету начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 , розташованого за адресою м. Харків майдан Свободи, 5, 3-й під`їзд 4-й поверх. Одночасно з проведенням вказаного вище огляду, працівниками правоохоронного органу було здійснено затримання ОСОБА_2 11.04.2019 року о 10-50 в кафе Півобар по вул. Фрунзе, 6 в м. Харкові, що підтверджує законність затримання ОСОБА_2 в порядку статті 208 КПК України.

Щодо вимог скарги в частині незабезпечення захисником в момент затримання, суд керується таким.

Згідно частини 4 статті 213 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, положеннями КПК України не передбачено обов`язок уповноваженої службової особи, що здійснила затримання, забезпечити участь захисника саме в момент затримання особи. Відповідний обов`язок, виходячи з положень частини 4 статті 213 КПК України, виникає в уповноваженої особи безпосередньо після затримання.

Згідно копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.04.2019 року, про затримання ОСОБА_2 повідомлено до Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях 11.04.2019 року о 18 год. 50 год., наданий адвокат Горелик О. В. за дорученням №1923 від 11.04.2019 року. Також про затримання ОСОБА_2 повідомлено батька - ОСОБА_5 , колишню дружину - ОСОБА_5 .

Вочевидь, обвинувачений скористався вибором захисника самостійно, адже зауваження до протоколу затримання складені захисником ОСОБА_4 , а тому його доводи про незабезпечення захисника під час затримання є надуманими та безпідставними.

Також суд враховує, що на стадії підготовчого засідання не досліджуються зібрані у кримінальному провадженні докази, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості достовірно встановити всі обставини затримання ОСОБА_2 , крім тих, що зазначені в протоколі затримання, зокрема чи повідомлялось Міністерство юстиції України про його затримання на виконання вимог частини 3 статті 213 КПК України.

Враховуючи наведене, суд, розглядаючи вказану скаргу в порядку частини 2 статті 303 КПК України, приходить до висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Так, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (частина 2 статті 214 КПК України).

На час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджений Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298), яке визначає порядок формування та ведення Реєстру, а також надання відомостей з нього.

Відповідно до пп. 4 п. 1 розділу І зазначеного Положення, держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора.

Згідно з розділом ІІІ Положення право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають, зокрема, Держатель у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокурори у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Таким чином, оскільки Офіс Генерального прокурора є держателем Реєстру та у повному обсязі має право доступу до відомостей, внесених до нього, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_2 доведено, що відомості, про доступ до яких він зазначає у своєму клопотанні, а саме відомості про рух кримінального провадження, перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора.

Однак, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про витребування в Офісі Генерального прокурора інформації про рух кримінального провадження №42019220000000123 від 15.02.2019 року, подане на стадії підготовчого судового засідання без врахування положень глави 15 розділу ІІ КПК України (Тимчасовий доступ до речей і документів), є передчасним та невмотивованим за своєю суттю, а тому у його задоволенні слід відмовити, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.

Суд наголошує, що сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень статті 350 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-316, 369, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Киричко Л. С. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Кримінальне провадження №42019220000000123, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 травня 2021 року о 11 годині 45 хвилин.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинувачених, захисників обвинуваченої, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.

Доручити Слобідському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області відповідно до статті 9 Закону України «Про пробацію», підготувати досудову доповідь та подати протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали до Дзержинського районного суду м. Харкова у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, неодруженої, раніше не судимої, з вищою освітою, не працюючої, має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2013 року народження, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Доручити Немишлянському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області відповідно до статті 9 Закону України «Про пробацію», підготувати досудову доповідь та подати протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали до Дзержинського районного суду м. Харкова у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шарівка Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Роз`яснити обвинуваченим, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копію ухвали надіслати начальникам органів пробації для виконання.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про визнання затримання незаконним та таким, що порушує право на захист - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про витребування доказів з Офісу Генерального прокурора - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий: