Ухвала суду № 96334524, 16.04.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2021 р. справа № 400/2471/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району, вул. Декабристів, 25, м. Миколаїв, 54017

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення недоотриманої грошової допомоги в розмірі 5 982,0 грн.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району.

У рішенні суд вирішив:

1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику війни, за 2020 рік у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум;

3) у задоволенні вимоги про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 5 982,0 грн. - відмовити.

Рішення набрало законної сили з 30.03.2021 року.

31.03.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення. На думку позивача, судове рішення не буде виконано, якщо у виконавчому листі суд вкаже "зобов`язати", відтак для виконання рішення суду слід вказати "стягнути кошти на користь позивача".

09.04.2021 року від відповідача надійшла заява, в якій він не заперечує проти зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зміст даної норми визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

У рішенні від 26.02.2021 року суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 5 982,0 грн. з огляду на те, що перерахунок та виплата конкретної суми грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача в силу ст. 17-1 Закону № 3551, якою передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Судом встановлено, що заява позивача по суті є незгодою із рішенням суду від 26.02.2021 року, що підтверджується проханням ОСОБА_1 вказати у виконавчому листі "стягнути кошти на користь позивача", хоча суд відмовив у задоволенні вимог саме в цій частині.

При цьому, позивач правом на апеляційне оскарження рішення суду не скористався.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на неможливість виконання судового рішення, так як у його резолютивній частині зазначено конкретні дії, які мають бути вчинені на його виконання.

Крім того, суд не може керуватися лише припущеннями позивача стосовно того, що рішення не буде виконано.

Так, рішення прийнято 26.02.2021 року, а 30.03.2021 року воно набрало законної сили. Вже наступного дня позивач подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, при цьому, судом ще не виготовлено виконавчий лист, та, відповідно, ОСОБА_1 не пред`явлено його до державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Таким чином, резолютивна частина рішення від 26.02.2021 року у справі № 400/2471/20 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, що свідчить про те, що таке судове рішення не містить положень, які можуть істотно ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним, тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв, позивач же в своїй заяві фактично просить змінити рішення по суті, що є неприпустимим.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Керуючись ст. 248, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 400/2471/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз