Ухвала суду № 96334367, 16.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/999/21

У Х В А Л А

з питань відводу

16 квітня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М. розглянув у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у справі №380/999/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської ОТГ про визнання протиправною бездіяльність, відшкодування моральної шкоди,-

у с т а н о в и в:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської ОТГ, із вимогами: визнати бездіяльність депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Якимишина Любомира Ярославовича протиправною; відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Ухвалою суду від 29.01.2021 позовну заяву залишено без руху. Суд постановив: усунути недоліки позовної заяви у спосіб: подання позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників справи із уточненим змістом позовних вимог або суб`єктним складом відповідачів, подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5448 грн., або належних доказів на підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору у зв`язку з важким матеріальним становищем.

Відповідно до інформації наявної у Автоматизованій системі документообігу суду, 23.03.2021 ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов до якого долучив копії довідки про доходи та ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

29.03.2021 суд ухвалою продовжив ОСОБА_1 строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 29.01.2021, оскільки по суті позивач не подав позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників справи із уточненим змістом позовних вимог або суб`єктним складом відповідачів, не подав оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5448 грн., або належних доказів на підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору у зв`язку з важким матеріальним становищем.

Від представника позивача на адресу суду 21.11.2019 за вх. №43678 надійшла заява про відвід головуючого у справі судді ОСОБА_2

Дана заява мотивована тим що Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 29 березня 2021 р. продовжено процесуальний строк встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 29.01.2021 року, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви.

Таке покликання в ухвалі від 29 березня 2021року є надуманим та безпідставним, оскільки:

Абзацом 2 п.2 Розділу XIV Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах затверджених Наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 із змінами № 352 від 05.08.2020 визначено: Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється канцелярією відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (із змінами).

Абзацом 17 п. 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (із змінами) визначено: Повідомлення про вручення поштового відправлення поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

П.5 Розділу VII із змінами внесеними згідно з Наказом ДСА № 196 від 24.12.2019 визначено: При надходженні до суду поштових повідомлень(про отримання або неотримання процесуальних документів, що направляються учасникам судового процесу або запитів у справі) працівник суду вносить до АСДС відомості щодо наявності відповідної інформації про отримання (або неотримання) документів та передає такі повідомлення працівнику, який оформляє справу для приєднання у хронологічному порядку.

Відтак, суд не надсилав ОСОБА_1 ухвалу від 29.01.2021р., оскільки в суду немає повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 з ухвалою від 29.01.2021р.

Звідси, суддею ОСОБА_2 порушено: П.5 Розділу VII із змінами внесеними згідно з Наказом ДСА № 196 від 24.12.2019, затверджених Наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 із змінами № 352 від 05.08.2020, Правила надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270(із змінами), ч.2 ст.18, ч.2ст.121 КАС України.

Відтак, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 порушено право апелянта надане ст. 3 Конституції України, ст. 53 Конвенції про захист прав Людини і основоположних свобод ст.6,ч.3ст.9 КАС України, тобто суд замість захисту прав людини свавільно втручається у сферу особистого життя ОСОБА_1 , що є неприпустимим відповідно п.1 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 передано заяву про відвід для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2021 таку заяву передано для розгляду судді Сакалошу В.М. , який не входить до складу суду, що розглядає справу №380/999/21, та його визначено у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд заяви про відвід здійснюється в порядку письмового провадження з урахуванням приписів ч. 8 ст. 40 КАС України. Застосовуючи цю норму, суд додатково зазначає, що у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, питання про відвід може вирішуватися лише за ініціативою суду.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді та з`ясувавши підстави заявленого відводу, зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.

Відповідно до ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.3 ст.40 КАС України). Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.4 ст.40 КАС України). В порядку ч.8 ст.40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. При цьому, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч.11 ст.40 КАС України).

Сукупний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти до висновку, що особа яка заявляє відвід судді повинна ґрунтовно та конкретно навести обставини, які можуть слугувати відводу, крім цього заява має бути підтверджена допустимими та неспростовними доказами.

Як вбачається із змісту заяви, підставою для її подання стали процесуальні рішення судді з якими не погоджується представник позивача.

У даному випадку суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Враховуючи наведене, заявлені представником позивача підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду справи №380/999/21, а тільки висвітлюють власну позицію заявника.

Крім цього, доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності головуючого судді при розгляді зазначеної справи у зазначеній заяві не наведено.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п.30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п.96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

Європейський суд з прав людини в п.49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.52 рішення у справі "Білуха проти України").

Крім цього суд наголошує, що в розумінні КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Позивач, які ініціатор судового розгляду повинен активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, про наявність передбачених КАС України підстав для відводу судді.

Обставини, на які посилається заявник, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості головуючого судді й такі не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді у справі №380/999/21.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_2 в адміністративний справі №380/999/21 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.М.Сакалош