Ухвала суду № 96334086, 15.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1656/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5727/14-20-СГ від 07.04.2020;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району за межами населеного пункту.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5727/14-20-СГ від 07.04.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 2,00 га, що знаходиться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) (а.с.37-40).

Вказане рішення суду 12.10.2020 року набрало законної сили (а.с.43).

15.03.2021 позивачу видано виконавчий лист у цій справі (а.с.60).

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с.63-65). В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду від 22.07.2020 по справі №340/1656/20 Головним управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 2,00 га на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області та наказом від 04.02.2021 за №1-222/14-21-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, тобто представник вважає, що управлінням надано мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Отже, вважажє, що з огляду на зміст ч.2 ст.374, виконавчий лист не підлягає виконанню у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 06.04.2021 заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню призначено в судовому засіданні на 15.04.2021 (а.с.77)

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якому просить у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовити, оскільки у наказі не міститься посилання на рішення суду, правовий режим вказаної земельної ділянки не змінився, остання не передана в оренду іншій особі та навіть немає кадастрового номеру (а.с.81-82).

Згідно з ч.3 ст.374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

У судове засідання учасники справи, які про дату час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, не з`явилися, що не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі №752/2391/17, з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у справах від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав належать випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Визначаючись щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд акцентує, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №340/1656/20 набрало законної сили. Відтак, на думку суду, процесуальні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Наявність матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов`язується із фактом виконання судового рішення. При цьому, судом має бути встановлений факт виконання/невиконання судового рішення.

Із мотивувальної частини рішення суду від 22.07.2020 вбачається, що суд, приймаючи таке рішення, виходив з того, що оскаржуваний наказ є невмотивованим, прийнятим із порушенням норм Земельного кодексу України, оскільки відповідач не зазначив конкретні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Також, у рішенні вказано, що порядок розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України) передбачає наявність у відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування права вибору одного з рішень - надати дозвіл або відмовити у його наданні. Відповідне рішення орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає за результатами такої перевірки та у разі відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, проектів землеустрою, затверджених у встановленому законом порядку, надає громадянину дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а в протилежному випадку - відмовляє у наданні такого дозволу. Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.02.2021 №11-222/14-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" на виконання рішення суду від 22.07.2020 №340/1656/20 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та відмовлено останній у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району, оскільки земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у користуванні (оренді) іншої особи, тому подана земельна ділянка не відповідає вимогам статті 118 ЗК України, а саме до клопотання не додано погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Так, суд зазначає, що заявником не надано доказів, що земельна ділянка, на яку бажає отримати дозвіл ОСОБА_1 , перебуває у власності чи користуванні (оренді) третіх осіб.

До того ж, з наданої заявником інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 3524655100:02:000, що надається Державним кадастровим реєстратором, вбачається, що вказана земельна ділянка не перебуває у власності чи користуванні третіх осіб (а.с.72).

З витягу реєстру виконавчих проваджень вбачається, що державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) на підставі виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/1656/20 відкрито виконавче провадження №64942349.

Щодо посилання заявника на те, що на земельну ділянку, за рахунок якої ОСОБА_1 бажає отримати земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства, згідно поданих графічних матеріалів, наказом від 09.04.2018 за №11-287/14-18-СГ надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то вказані підстави не містяться у наказі від 04.02.2021 №11-222/14-21-СГ.

Положення Земельного кодексу України не встановлюють жодних обмежень щодо надання таких дозволів, крім випадків визначених положенням п.7 ст.118 Земельного кодексу України (невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку). Наявність інших заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є підставою для відмови іншій особи, яка звертається з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки на підставі того, що подібна заява вже розглядається або розглядалась. До того ж, така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі Земельним кодексом або іншим законом не передбачена.

Враховуючи встановлені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по даній справі.

Керуючись ст. 248, 256, 374 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк встановлений ст. 295 Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина