Ухвала суду № 96334061, 14.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

14 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 396/302/21

провадження № 2-іс/340/23/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Новоукраїнський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 55, код ЄДРПОУ 23221241)

про зобов`язання вчинити дії щодо анулювання актового запису цивільного стану, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , через адвоката Травянко О.І., у березні 2021 року звернулася до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до Новоукраїнського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов`язання вчинити дії щодо анулювання актового запису цивільного стану.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 03.06.1979 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , з яким проживає однією сім`єю та веде спільне господарство вже понад сорок років, а також має спільних з ним дітей та онуків. У березні 2020 року позивачці стало відомо про наявність актового запису про шлюб №1, складеного 16.01.1978 року Комишуватською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрованого 14.02.2011 року реєстратором відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №00033218815, який нібито укладений між нею та громадянином ОСОБА_3 . Представник позивачки стверджує, що ОСОБА_1 не отримувала свідоцтво про шлюб з цим громадянином, а його особа позивачці невідома. Позивачка вважає, що наявність вказаного актового запису порушує та/або буде порушувати її права, зокрема, щодо укладення договорів купівлі-продажу майна як спільної сумісної власності подружжя, щодо спадкування за законом тощо. З цих підстав представник позивачки просить суд зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області анулювати актовий запис про шлюб №1 від 16.01.1978 року, зареєстрований в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян 14.02.2011 року за №00033218815.

Ухвалою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.03.2021 року у справі №396/302/21 позовну заяву ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Матеріали позовної заяви надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду 09.04.2021 року.

Частинами 1, 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Судом з`ясовано, що позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

У постанові від 26.06.2018 року (справа № 902/517/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

З матеріалів позову вбачається, що позивачка оспорює наявність шлюбу, зареєстрованого, як вона вказує, без її згоди між нею та громадянином ОСОБА_3 , про що 16.01.1978 року Комишуватською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області складено актовий запис про шлюб №1, який 14.02.2011 року зареєстрований реєстратором відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №00033218815. З цим позовом позивачка звернулася до суду з метою забезпечення органом державної влади захисту її особистих немайнових прав, які виникають із сімейних (шлюбних) правовідносин, шляхом зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану анулювати такий актовий запис цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 21, частин 1, 2 статті 25 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Як передбачено статтею 27 Сімейного кодексу України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. (частина 1 статті 36 Сімейного кодексу України)

Частиною 1 статті 40 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Порядок анулювання актового запису цивільного стану визначений у статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Відповідно до цієї статті актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.

Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.

Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.

Одночасно із прийняттям рішення щодо анулювання актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться анулювання актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення анульованого свідоцтва відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення анульованого свідоцтва інформація про його анулювання оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (надалі - Правила №96/5).

Відповідно до пункту 1.4 Правил №96/5 анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, - висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

Згідно з пунктами 4.1, 4.4 Правил №96/5 заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

Актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі: рішення суду; висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, складеного у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, за заявою заінтересованої особи; висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану; висновку дипломатичного представництва або консульської установи України про анулювання первинного актового запису цивільного стану.

Пунктами 4.6, 4.7 Правил №96/5 передбачено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про: анулювання актового запису цивільного стану; визнання шлюбу недійсним; визнання шлюбу неукладеним; визнання розірвання шлюбу фіктивним; скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України розглядає заяву заінтересованої особи про визнання шлюбу недійсним та складає висновок про анулювання актового запису про шлюб, якщо шлюб зареєстрований: з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; з особою, яка визнана недієздатною. У зазначених випадках актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб.

Відповідно до пункту 1.15 Правил №96/5 відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Спір, за вирішенням якого позивачка звернулася до суду з цим позовом, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки позивачка не мала публічно-правових відносин з Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Доказів того, що вона зверталася до відповідача із заявою про анулювання актового запису цивільного стану, проте відповідач відмовив їй у цьому, матеріали позову не містять. Вимога позивачки про зобов`язання цього органу державної реєстрації актів цивільного стану анулювати актовий запис цивільного стану пов`язана із захистом нею особистих немайнових прав, що виникають із сімейних (шлюбних) правовідносин. Відтак вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Вказаний спір є приватноправовим та має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 21, 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз`яснити позивачці, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш