
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1471/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Голд" про визнання протиправними та скасування постанов, -
ВИКЛАД ОБСТАВИН:
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє представник - адвокат Любович М.Ю., звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 14) про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 № 64578749 від 19.02.2021 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (м. Київ. вул. Юрія Поправки, 6, оф. 14) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію ВП № 64578749 від 26.02.2021 року.
Позов ОСОБА_1 мотивовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни винесені спірні постанови про відкриття виконавчого провадження № 64578749 від 19.02.2021 року щодо примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 03.02.2021 року, який зареєстрований в реєстрі за № 19895, про стягнення з про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті голд" заборгованості за кредитним договором № 49507 від 08.05.2012 року за період з 26.01.2018 року по 10.12.2019 року у сумі 49929,80 грн., а також постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.02.2021 року ВП №64578749. Позивач стверджує про незаконність цієї постанови, посилаючись на те, що виконавче провадження вчинене не за місцем виконання, позаяк зареєстроване місце проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні постанови.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року про забезпечення позову зупинено виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.02.2021 року ВП №64578749, видану приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною (а.с.34-36).
Ухвалою судді від 06.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2021 року (а.с.37-38). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Голд".
Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (надалі відповідач) не скористався, відзив на позовну заяву суду не подав.
ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" письмових пояснень по суті спору не надало.
Представником позивача суду надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження..
Від відповідача та третьої особи ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" жодних клопотань щодо розгляду справи за їх відсутності чи то оголошення перерви не надходило.
Відтак, у судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 03.02.2021 року Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 49507 від 08.05.2012 року, укладеним з ПАТ "Терра Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1/06 від 26.06.2013 року є ТОВ "Колекторський центр", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі угоди про заміну сторони у договорі відступлення прав вимоги за кредитними договорами б/н від 25.02.2014 року є ТОВ "ВВС-Факторинг", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 4-1/09 від 04.09.2014 року є ТОВ "Фінансова Компанія Смарт Груп", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 26/01.18 від 26.01.2018 року є ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" - далі Стягувач (а.с.7).
Вказаний виконавчий документ 18.02.2021 року пред`явлений стягувачем ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни разом із відповідною заявою, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження за місцем проживання (перебування) боржника (а.с.8).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. від 19.02.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64578749 з виконання виконавчого напису № 19895, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 03.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 - боржника, на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" заборгованості у розмірі 50579,80 грн. (а.с.9). Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5057,98 грн. (надалі спірна постанова, а.с.9).
В подальшому, 26.02.2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП №64578749 (а.с.10). Вказаною постановою відповідачем звернено стягнення на доходи боржника, ОСОБА_1 , що останній отримує у військовій частині А 2077 та постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми заборгованості. Також вказаною постановою обрахована сума основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5057,98 грн. щодо якої постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника пропорційно у розмірі 10% до суми стягнення за виконавчим документом на користь приватного виконавця (надалі спірна постанова, а.с.10).
Отже правомірність та законність винесення спірних постанов є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Позивач у позові зазначає про не отримання ним спірних постанов, а про факт їх існування він дізнався лише після повідомлення роботодавця про звернення стягнення із його грошового забезпечення на підставі постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні ВП №64578749.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.
Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як свідчать матеріали справи відповідач є приватним виконавцем, виконавчий округ - м. Київ.
Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 09.08.2018 року, що підтверджується копією паспорта позивача (а.с.5-зв).
Відповідач міг прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса у разі проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 у м. Києві або наявності у м. Києві його майна.
Попри те, відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64578749 від 19.02.2021 року, вважаючи, що місце проживання, перебування боржника знаходиться в межах його виконавчого округу.
Так, у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження у рядку "адреса боржника" зазначені наступні адреси: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Воднораз, у позові позивач наполягав, що місцем його проживання та реєстрації є місто Кропивницький, а не місто Київ.
Перевіряючи такі доводи сторін, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Тож адреса місця проживання/перебування боржника - фізичної особи є обов`язковим реквізитом виконавчого документу, оскільки за нею визначається місце виконання рішення, компетенція та територіальні межі діяльності виконавця, а також за цією адресою з боржником ведеться офіційне листування.
Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. (стаття 379 ЦК України).
Згідно зі статтями 310, 313 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.
Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання визначає Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
За визначеннями, наведеними у статті 3 цього Закону:
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Згідно з частинами 1, 10, 11, 17 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Так, позивач в позовній заяві стверджує, що його зареєстроване місце проживання збігається з фактичним (дійсним) місцем проживання, свідченням чого є хоча б те, що він працює у місті Кропивницькому Кіровоградської області, а саме проходить службу у військовій частині А 2077 (а.с.4). Проте, оскільки виконавчим округом відповідача є місто Київ, то відповідач аж ніяк не міг провадити виконавчі дії за виконавчим документом щодо боржника, місце проживання якого знаходиться за межами його виконавчого округу.
Зі змісту виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. суд убачає, що останній вчинений на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зазначенні статті 87-91 відносяться до Глави 14 Закону України «Про нотаріат», яка має назву «Вчинення виконавчих написів»
Відтак, вказані статті визначать, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (Стаття 87).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (Стаття 88).
У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса (Стаття 89).
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (Стаття 90).
Виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (Стаття 91).
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, з аналізу вказаних вище норм, суд убачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за зверненням стягувача та надання ним необхідних для цього документів.
Тобто, в даному випадку, як на переконання суду, «адресу проживання» боржника приватний нотаріус Горай О.С. зазначив у виконавчому написі на підставі заяви стягувача (ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд"), оскільки останній звернувся до нього із заявою про примусове виконання рішення, у якій, серед іншого, вказано дві (різні) адреси боржника: «адреса реєстрації» та «адреса проживання» (їх зазначено вище).
Очевидним є факт, що зареєстроване місце проживання боржника знаходиться в іншому виконавчому окрузі (Кіровоградська область), аніж повідомлене стягувачем «місце проживання» (місто Київ). Проте, саме з огляду на останнє відповідач визначив місце виконання виконавчого документа і ухвалив спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Положення статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" оперують термінами «місце проживання, перебування» боржника, а не «зареєстроване місцем проживання» як чинником, який впливає на визначення місця виконання рішення.
Окрім того, суд звертає увагу, що здійснення виконавчих дій саме за місцем проживання/перебування боржника обумовлюється також змістом цих дій. Суд також зауважує, що йдеться про примусове виконання рішення, відповідно (встановлені) засоби й способи досягнення потрібного результату (належного виконання рішення) можна охарактеризувати як жорсткі стосовно боржника, адже виконавець зобов`язаний вживати всіх радикальних заходів для того, щоб рішення було виконано, позаяк пріоритет у цій процедурі мають інтереси стягувача.
У вимірі цього спору, якщо узагальнити весь спектр виконавчих дій/рішень виконавця, можна дійти висновку, що вони відбуваються «навколо» боржника і його майна, що дає розуміння, чому «місце виконання рішення» законодавець «прив`язав» до місця проживання, перебування боржника. Подібним чином можна пояснити опосередкованість місця виконання рішення місцезнаходженням майна боржника, на яке можна звернути стягнення (за рішеннями майнового характеру).
У контексті обставин цієї справи наведені міркування суду мають на меті донести думку про те, що місце проживання (або ж «адреса проживання», як зазначено у виконавчому написі приватного нотаріуса Горая О.С. від 03.02.2021 року №19895) має відповідати дійсності. Іншими словами, не стільки номінальна адреса проживання боржника, скільки його фактичне, реальне місце проживання повинні визначати місце виконання рішення задля досягнення мети виконавчого провадження і дотримання його засад, визначених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".
Повертаючись до спірних правовідносин, звернемо увагу, що «адреса проживання» ( АДРЕСА_2 ), яку стягувач зазначив у своїй заяві (а.с.8), адресованій приватному виконавцю Малковій М.В., зазначена також у виконавчому написі приватного нотаріуса Горая О.С. від 03.02.2021 року №19895 про стягнення заборгованості на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд".
Цей виконавчий напис приватний нотаріус Горай О.С. вчинив на підставі відповідного звернення ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" (стягувач), який набув право вимоги за вказаним кредитним договором.
Отож, інформацію про «адресу проживання» ОСОБА_1 (боржника) повідомив саме стягувач - ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд". Проте, якщо зареєстроване місце проживання боржника має офіційне підтвердження (відповідні відомості зазначено у паспорті громадянина України), то «адреса проживання» у цьому випадку базується виключно «на словах» стягувача (тобто особи, яка у виконавчому провадженні є заінтересованою стороною).
Як на переконання суду, виконавець дійсно не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі. Водночас, приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (частина перша статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
Закріплені у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
Отримавши заяву ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд" про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якому, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відсилають до різних виконавчих округів (Одеська область та місто Київ відповідно). Звідси виникає потреба з`ясування місця проживання боржника як умови прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, територіальним округом якої є місто Київ. Більш того, з 09.08.2018 року (і на момент вчинення як виконавчого напису, так і відкриття виконавчого провадження) позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача (а.с.5-зв).
Таким чином, при вирішенні цього питання суд звертає увагу на таке.
Аналіз наведених положень Цивільного кодексу України у зіставленні з положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дозволяє зробити висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України.
Як встановлено вище, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , і ця інформація міститься у паспорті громадянина України. Зі змісту позовної заяви позивача, він проживає за вказаною адресою і працює в місті Кропивницькому (проходить службу у військовій частині А 2077).
Щодо «адреси проживання», яку повідомив стягувач (ТОВ "Фінансова Компанія "Сіті Голд"), то за матеріалами справи, жодного підтвердження вірогідності цієї інформації немає. Відповідач суду не надив витребуваних матеріалів виконавчого провадження. Більш того, відповідач не надав суду жодних клопотань, письмових пояснення, заперечень, в тому числі у відзиву на позовну заяву. Тобто об`єктивних даних, на основі яких можна було б стверджувати, що позивач проживав у місті Києві (хоча б на дату відкриття виконавчого провадження) відповідач (на підтвердження правомірності спірної постанови у вимірі мотивів, з яких її оскаржено) не надав. Відповідачем також не надано суду, а відтак не доведено суду, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови від 19.02.2021 року у позивача було наявне майно, в тому числі грошові кошти (у готівковій формі або у безготівковій формі), які б знаходились в межах виконавчого округу м. Києва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника ( АДРЕСА_1 ). Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Якщо трактувати місце виконання рішення у ситуації, подібній до тієї, яка існує у цій справі, у той спосіб, як це зробив відповідач, то це (за своєю зовнішньою формою прояву) створюватиме умови для підміни суті визначеного Законом України "Про виконавче провадження" місця виконання рішення і пов`язаного з ним визначенням виконавчого округу приватного виконавця на формальність, що у підсумку нівелюватиме сенс виконавчого провадження і засади, з дотриманням яких воно має здійснюватися загалом.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 31.03.2021 року по справі №380/7750/20.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, приватний виконавець Малкова М. В., виконавчим округом якої є місто Київ, не могла прийняти до примусового виконання виконавчий документ (виконавчий напис приватного нотаріуса Горая О.С. від 03.02.2021 року №19895), місце виконання якого знаходиться в іншому виконавчому окрузі.
Суд не надає правову оцінку доводам сторін щодо наявності самого боргу у сумі 50579,80 грн. у зв`язку з тим, що вони знаходяться поза межами адміністративного спору, а їх сутність можу бути перевірена лише за правилами цивільного судочинства.
Відтак суд прийшов до висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2021 року є незаконною, а позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.
Стосовно позовної вимоги про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП №64578749 від 26.02.2021 року, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідачем в межах виконавчого провадження ВП №64578749 прийнято постанову від 26.02.2021 року про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі якої відбулось реальне стягнення коштів із доходу позивача (а.с.10).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи висновок суду про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 26.02.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки вона винесена в рамкам виконавчого провадження, яке відкрито приватним виконавцем протиправно.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.14), при цьому докази понесення інших судових витрат позивачем не надано, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Частиною 1 статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; адреса для листування: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (вул. Юрія Поправки, 6, оф.14, м. Київ, 02094; РНОКПП НОМЕР_2 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Голд" (вул. Зоологічна, 4а, оф.139, м. Київ, 04119; код в ЄДРПОУ 4112255) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження ВП №64578749 від 19.02.2021 року.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.02.2021 року, винесену у виконавчому провадженні ВП №64578749.
Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року у справі №340/1471/21.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук
Судове рішення № 96334058, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/1471/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: