Ухвала суду № 96333650, 15.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

15 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 807/3656/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О., суддів Микуляк П.П., Рейті С.І.,

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача 2 про роз`яснення рішення за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування наказу від 24.10.2014 №1005-0 "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №1005-0 від 24 жовтня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області з 25 жовтня 2014 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 494784,72 грн. з відрахуванням податків та зборів. Зобов`язано Державну податкову службу України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади".

18 грудня 2020 року представник відповідача 2 подала до суду клопотання про роз`яснення рішення від 18.11.2020, зокрема, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Заявлене клопотання аргументує незрозумілістю вимог суду щодо стягнення на користь ОСОБА_1 відповідних грошових коштів без зазначення банківських реквізитів останньої.

Подане відповідачем 2 клопотання розглянуто судом після надходження даної адміністративної справи з Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Розглянувши заявлену позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

П. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 передбачено, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Наведені відповідачем 2 у заяві про роз`яснення рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз`яснення резолютивної частини судового рішення, яке є чітким і зрозумілим. Такі зводяться виключно до відсутності у резолютивній частині рішення відомостей щодо банківських реквізитів позивача, на які необхідно здійснити перерахування зазначеної в рішенні суду суми коштів.

Процесуальні вимоги щодо змісту рішення суду наведені в нормах ст. 246 КАС України. Так, зокрема, ч. 5 зазначеної статті передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; повернення судового збору; призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; дату складення повного рішення суду.

Таким чином, нормами ст. 246 КАС України не передбачена необхідність зазначення банківських реквізитів позивача в тексті резолютивної частини рішення.

Разом з тим, з мотивувальної та резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №807/3656/14 вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документа з цього приводу не потребує.

Отже, в суду відсутні підстави для задоволення заяви представника Головного управління ДПС у Закарпатській області та роз`яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №807/3656/14 від 18.11.2020.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника відповідача 2 про роз`яснення рішення за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Судді Р.О. Ващилін П.П. Микуляк С.І. Рейті