Ухвала суду № 96333608, 13.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К РЕ М А У Х В А Л А

13 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/431/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участю:

представник позивача - Цебрик Л.В.,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №18 від 03.02.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №19 від 04.02.2020 року «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.02.2020 року №18 «Про звільнення ОСОБА_1 »»;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року;

- стягнуто з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 березня 2020 року по 23 жовтня 2020 року у розмірі 169256,25 (сто шістдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 25 копійок) грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;

- стягнуто з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч 00 коп.) грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;

- відповідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 (двадцять три тисячі двісті тридцять одна гривня 25 копійок) грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

25 листопада 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заяву мотивує тим, що боржник не виконує добровільно рішення суду в частині виплати середнього заробітку за місяць та поновлення на роботі. Просить зобов`язати Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області подати суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі №260/431/20 в частині: - поновлення стягувача на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року; - стягнення з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь стягувача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 грн., протягом двох днів з дня отримання ухвали суду про встановлення цього строку або з дня її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень в залежності від того, що настане раніше.

26 листопада 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльність вчинену суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду. Представник позивача зазначає, що божник не виконує добровільно рішення суду в частині виплати середнього заробітку за місяць, тому стягувач подав 16.11.2020 виконавчий лист управлінню ДКС України у Рахівському районі, яке надіслало 20.11.2020 повідомлення боржнику про здійснення безспірного списання коштів з його рахунку. Просить визнати бездіяльність Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 у справі №260/431/20 в частині: поновлення стягувача на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року; - стягнення з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь стягувача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 грн. протиправною.

03 грудня 2020 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти заяви позивача про встановлення судового контролю та заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України. Представник відповідача зазначає, що посада начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, на якій судовим рішенням поновлено стягувача, відсутня в штатному розписі Управління. Також зазначає, що рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 грн. виконане, шляхом безспірного списання коштів. Вважає, що у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність Рахівської районної державної адміністрації щодо виконання рішення суду у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача заяви підтримав частково та просив такі задовольнити з підстав, наведених у заявах. Просив не розглядати заяви в частинах, що стосуються стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 грн., оскільки таке боржником виконане.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте в матеріалах справи міститься заява від такої про розгляд заяви без її участі.

Враховуючи, що адміністративна справа №260/431/20 знаходилась в суді апеляційної інстанції на розгляді апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року, розгляд заяв було призначено на 12.04.2021 року.

Оцінюючи вмотивованість поданих заяв, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №18 від 03.02.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №19 від 04.02.2020 року «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.02.2020 року №18 «Про звільнення ОСОБА_1 »»;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року;

- стягнуто з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 березня 2020 року по 23 жовтня 2020 року у розмірі 169256,25 (сто шістдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 25 копійок) грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;

- стягнуто з Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч 00 коп.) грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено;

- відповідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 23231,25 (двадцять три тисячі двісті тридцять одна гривня 25 копійок) грн., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

12 листопада 2020 року позивач пред`явив виконавчий лист про поновлення на роботі до виконання. 16 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження. 19 листопада 2020 року боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. 24 листопада 2020 року виконавець надіслав боржнику вимогу про поновлення стягувача на роботі з 12.03.2020 року.

24 лютого 2021 року Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційну винесено постанову, якою апеляційну скаргу Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 260/431/20 залишено без задоволення.

Отже, рішення суду від 23 жовтня 2020 року набуло законної сили.

Суд констатує, що станом на 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 не поновлено на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року.

Статтею 129-1 Конституції України, визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 370 КАС України).

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій статті 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч.3 ст.383 КАС України).

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований приписами статей 382, 383 КАС України, підлягає застосуванню з метою забезпечення повного виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень, що буде свідчити про поновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких прийняте рішення.

При цьому, застосування такого контролю у формі встановлення строку на подання звіту про виконання судового рішення може відбуватися як при прийнятті рішення у справі, так і пізніше.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №800/592/17.

Між тим, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

Застосування ж судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, при тому, що боржник допустив протиправну бездіяльність за наявності можливості вчинити необхідні дії.

Крім того, суд зазначає, що у разі підтвердження обставин невиконання в повному обсязі рішення суду при виборі форми судового контролю суд має обрати порядок дій, який буде максимально ефективно сприяти захисту прав позивача та спонукати відповідача до завершення судового провадження.

За наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частини 4, 5 ст. 249 КАС України) .

В ході розгляду заяви позивача судом встановлено, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року не виконано.

Вказані обставини свідчать про протиправну бездіяльність Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області що полягає, у невиконанні рішення суду від 23.10.2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно відсутності можливості виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що посада начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, на яку судом поновлено стягувача, відсутня в штатному розписі перейменованого управління соціального захисту населення та надання соціальних послуг Рахівської районної державної адміністрації, оскільки таке перейменування структурного підрозділу не звільняє боржника - Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області від виконання рішення суду.

Як було зазначено раніше, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч.1 ст.249 КАС України).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.5 ст.249 КАС України).

Суд констатує, що станом на сьогодні, структурний підрозділ - управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації - не припинено, не реорганізовано, а змінено назву на управління соціального захисту населення та надання соціальних послуг Рахівської районної державної адміністрації, що не унеможливлює ніяким чином виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року.

Як слідує з положень статті 240-1 КЗпП України встановити неможливість поновлення працівника на роботі може тільки суд, який вирішував спір і тільки внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації.

Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і видати розпорядження (наказ) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Поновлюваний працівник повинен бути ознайомлений з розпорядженням (наказом) про поновлення під підпис. Поновлення на роботі відбувається з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною .

Після видачі наказу про поновлення працівника на посаді вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Якщо роботодавець (посадова особа) без поважних причин не виконує рішення про поновлення незаконно звільненого працівника, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII далі Закон № 1404-VIII).

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (стаття 75 Закону № 1404-VIII).

У статті 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним роботодавцем з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення працівника на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки. Після цього виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина друга статті 65 Закону № 1404-VIII) .

Таким чином, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року № 260/431/20 в частині вирішення питання щодо призначення пенсії позивачу на підставі заяви від 06.06.2019 року, у повному обсязі Рахівською районною державною адміністрацією не виконано, що, у свою чергу, свідчить про неналежний рівень виконавчої дисципліни в Рахівській районній державній адміністрації Закарпатської області, тому суд вважає за необхідне відреагувати на такі порушення окремою ухвалою на адресу відповідача.

Також, суд вважає за необхідне встановити строк у 30 днів для надання відповіді на окрему ухвалу щодо належного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 260/431/20 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області.

Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23.10.2020 року у справі № 260/431/20.

Керуючись ст. 243, 248, 249, 256, 382, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - в частині не поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року.

Зобов`язати Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 КАС України та прав ОСОБА_1 , виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі №260/431/20.

Встановити Рахівській районній державній адміністрації Закарпатської області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.

Зобов`язати Рахівську районну державну адміністрацію Закарпатської області протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23.10.2020 року у справі № 260/431/20.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15 квітня 2021 року.

Суддя Я. М. Калинич