Ухвала суду № 96333578, 16.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

16 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/6242/21

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши заяву про забезпечення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

14.04.2021 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Понамарьової К.В. від 29.03.2021 ВП № 64373591 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Одночасно з позовом надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладання штрафу від 29.03.2021 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Понамарьової К.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №240/15257/20 від 12.01.2021, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, та заборони вчинення дій щодо її примусового виконання.

В обґрунтування позову зазначає, що вказана постанова має явні ознаки протиправності її винесення; що у органу Державної виконавчої служби наявні правові підстави застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, а подальше накладення штрафу у подвійному розмірі порушує законні права, свободи та інтереси боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 даної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Твердження позивач, що постанови про накладання штрафу від 29.03.2021 має явні ознаки протиправності її винесення нічим не обґрунтоване, доводів, з яких виходить заявник, стверджуючи це, в заяві не зазначено; питання протиправності чи правомірності вказаної є предметом спору і буде вирішуватись під час розгляду справи.

Щодо можливості застосування відповідачем до позивача штрафу у подвійному розмірі, то, відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" застосування штрафу у подвійному розмірі можливо при наявності певних обставин, які свідчать про невиконання рішення суду боржником без поважних причин, в той час як виконання рішення суду або його невиконання з поважних причин виключає можливість застосування штрафу у подвійному розмірі. Тобто застосування в подальшому подвійного штрафу не є обов`язковим наслідком прийняття спірної постанови, а залежить лише від дій відповідача - невиконання рішення суду без поважних причин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, з якими законодавець пов`язує можливість забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Семенюк