Рішення № 96332965, 06.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16849/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Ющука Р.В.,

за участю представника відповідача Дригулі Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Любомльської міської ради Волинської області до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Любомльська міська рада Волинської області (далі - Любомльська міська рада, позивач) звернулась з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11.2020 та припису № 000515 від 12.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесений припис про усунення порушень вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України Любомльська міська рада не є власником земельної ділянки за межами населених пунктів, а відтак не може здійснювати контроль за використанням та охороною таких земель.

Враховуючи те, що р. Піщатка знаходиться за межами населених пунктів Любомльської міської ради, та те що ці землі не передані у комунальну власність, такий контроль повинен здійснюватися Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області. Крім того, звертає увагу на ту обставину, що акт перевірки природоохоронного законодавства складено 13.11.2020, а припис винесено 12.11.2020, що є порушенням. З цих підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

14.12.2020 ухвалою Волинського окружного адміністративного суду було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 15).

12.02.2021 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого засідання та призначено у справі підготовче засідання на 12.15 год. 26.02.2021.

26.02.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 12:00 год. 16.03.2021.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі листа Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області від 28.10.2020 №06/06-20 щодо встановлення штучної греблі на р.Піщатка, що знаходиться на території Любомльської міської ради.

За результатами перевірки позивач було складено акт перевірки від 13.11.2020, у якому зафіксовано факт побудови невстановленими особами греблі на р.Піщатка з порушенням вимог ст.ст. 82-86 Водного кодексу України. Також констатовано, що посадовими особами органу місцевого самоврядування не було вжито необхідних заходів по попередженню даних порушень, які визначені статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статтею 10 ВК України. За результатами проведеної перевірки позивачу внесено припис про усунення виявлених порушень. Вважає, що припис винесено законно, в порядку визначеному чинним законодавством, а тому в задоволення позову просить відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, із підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволені позову відмовити із підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на адресу відповідача надійшов лист за № 06/06-20 від 28.10.2020 від Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, у якому зазначено, що під час обстеження водних ресурсів було виявлено самовільно встановлені штучні греблі, зокрема, на річці Піщатка поблизу с. Запілля Любомльської ОТГ Любомльського району.

На підставі даного листа Державною екологічною інспекцією призначено позапланову перевірку дотримання Любомльською міською радою вимог природоохоронного законодавства щодо встановлення штучних гребель на р.Піщатка. Термін проведення перевірки визначено з 05.11.2020 по 13.11.2020 (а.с.25).

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.11.2020 (а.с.6).

Даним актом перевірки встановлено, що пересипання (створення греблі) на річці Піщатка здійснено невстановленими особами, що є порушенням ст.ст. 82,86 ВК України.

Констатовано, що посадовими особами Любомльської міської ради не вживались необхідні заходи по попередженню даних порушень, які визначені вимогами статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 10 Водного кодексу України.

В акті зазначено, що посадові особи міської ради відмовилися від його підписання.

На підставі даного акту перевірки, відповідачем Любомльській міській раді внесено припис за № 000515 від 12.11.2020 з вимогою вирішити питання проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією порушень водоохоронного режиму на водозаборах річки Піщатка, в тому числі щодо ліквідації штучно створеної водопровідної споруди (греблі). Термін виконання визначено до 20.12.2020 (а.с.7).

13.11.2020 відповідачем направлено лист про направлення матеріалів перевірки за № 7-1/2670 за результатами проведеного позапланового заходу від 09.11.2020 до якого долучено акт перевірки від 13.11.2020 та припис від 13.11.2020 за № 000515 (а.с.5).

Акт перевірки та припис є ідентичними та під тим самим номером, які були складені відповідно 09.11.2020 та 12.11.2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу 4 пункту «а» частини 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища визначено», що компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Пунктом «е» частини 1 статті 20-2 даного Закону передбачено право на надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

Абзацом 26 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частинами 1,2 статті 2 даного Закону передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до підпункту 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 10 Водного кодексу України визначено, шо до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Частиною 82 ВК України передбачено, що створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до статті 86 ВК України створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до наступних висновків.

В даному випадку учасниками справи не заперечується сам факт незаконного спорудження штучної греблі на р. Піщатка за 1 км від с. Запілля невстановленими особами.

Спірними в даному випадку є визначення органу, до компетенції якого входить контроль за дотриманням водного законодавства, і хто повинен, відповідно до покладених на нього обов`язків, усувати виявлені порушення.

Відповідачем з посиланням на статтю 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтю 10 ВК України таким органом визначено Любомльську міську раду, якій і було внесено оскаржуваний припис.

Однак, виходячи із досліджених в ході судового розгляду письмових доказів по справі та вимог чинного законодавства суд вважає, що відповідачем невірно визначено орган, до компетенції якого входить усунення, виявлених в ході проведення перевірки порушень, а відтак винесений припис є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов до задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається із акту перевірки від 09.11.2020 незаконно побудована гребля знаходиться за межами села Запілля. Також в акті перевірки вказано, що проект прибережної смуги р.Піщатка не розроблявся. Річка Піщатка протікає за межами населених пунктів Любомльської міської ради.

Із довідки від 27.11.2020 Любомльської міської ради (а.с. 8) вбачається, що дійсно річка Піщатка протікає за межами населених пунктів Любомльської міської ради Запільського старостинського округу. Територія яка затоплена, внаслідок спорудження греблі знаходиться на землях державної власності, розпорядником яких є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області. Любомльська міська рада не є розпорядником даних земель.

Вказане також підтверджується із плану встановлення та зміни меж населених пунктів з відображенням існуючих меж с. Запілля, викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с.47-48).

На запит відповідача, ГУ Держгеокадастру у Волинській області листом від 05.02.2021 №8-3-0.2-785/2-21 повідомило, що земельна ділянка, яка зазначена на викопіюванні, розташована за межами населеного пункту с. Запілля Любомльської ОТГ, відноситься до земель сільськогосподарського призначення і частина до земель р. Піщатка.

Норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко визначають повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів. Такі повноваження нею здійснюються в межах адміністративної території, яка входить до її складу.

Тобто орган місцевого самоврядування лише в межах закріпленої за ним адміністративної території може здійснювати свої повноваження, в тому числі контроль за дотриманням водного законодавства.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що незаконно споруджена гребля знаходиться в адміністративних межах, на яку поширюється компетенція Любомльської міської ради, а відтак саме нею було допущено порушення вимог водного законодавства (відсутності належного контролю), і тому саме вона повинна усувати виявлені порушення.

Суд звертає увагу на те, що матеріали, долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що гребля влаштована за межами населеного пункту землі, які перебувають у державній власності.

Вказане свідчить, що ці землі знаходяться, а річка протікає в межах Любомльського району.

Державна екологічна інспекція у Волинській області стверджує, що в даному випадку лише Любомльська міська рада є відповідальною за здійснення контролю за водними об`єктами.

Однак, на думку суду, відповідачем при винесенні оскаржуваного припису не було враховано вимоги пункту 8 статті 9 ВК України, якою визначено, що до відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів. Тобто на районі ради покладені аналогічні функції по контролю за використанням та охороною водних ресурсів в межах наданих їм повноваженнях.

Тобто, на момент винесення оскаржуваного припису за Любомльською районною радою, в межах наданих повноважень, теж були закріплені функції контролю за використанням та охороною вод.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

На момент виникнення спірних правовідносин Любомльська районна державна адміністрація здійснювала свої повноваження в межах Любомльсьського району.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою

Пунктом 7 статті 13 даного Закону визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно пункту 3 статті 16 вказаного Закону встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль в тому числі за: використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

Повноваження місцевих адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля визначено ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації.

Наведене свідчить про те, що не лише Любомльска міська рада на момент виникнення спірних правовідносин була наділена повноваженнями, в межах своїх повноважень, на контроль за дотриманням водного законодавства. Інші органи в межах території на які поширюється їх юрисдикція також мали відповідні повноваження в цій сфері.

Вказані обставини при проведенні перевірки та винесені оскаржуваного припису враховано не було.

Також при вирішенні даного спору суд звертає увагу на наступне.

Частиною 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 7,8 статті 7 даного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Тобто, даними нормами Закону визначено, як повинна діяти посадова особа щодо результатів оформлення перевірки та винесення припису.

Як вже зазначалося вище, відповідачем відповідно до виданого наказу про проведення позапланової перевірки було проведено перевірку, за наслідками якої складно акт перевірки від 09.11.2020 та винесено припис № 000515 від 12.11.2020. Вказане підтверджується листом інспекції скерованим на адресу позивача про проведення інспекційного заходу 09.11.2020.

Посадові особи позивача від підпису в акті перевірки та його отриманні, а також в отриманні припису відмовилися, про що свідчать відповідні записи.

В порушення даних норм Закону, при направленні акту перевірки та припису позивачеві, посадові особи відповідача (інспектор, який проводив перевірку) замість направлення акту перевірки від 09.11.2020 та припису №000515 від 12.11.2020, які були складені за результатами перевірки, склали новий акт та припис від 13.11.2020 аналогічного змісту, що і попередні документи та під тим самим номером, що на думку суду є неприпустимим та нормами чинного законодавства не передбачено.

Фактично за результатами перевірки на даний час існують два акти перевірки та два приписи від 12.11.2020, від 13.11.2020 за № 000515, які є чинними.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Позивач в даному випадку при поданні позову оскаржував припис № 000515 від 12.11.2020.

На думку суду, враховуючи предмет спірних правовідносин для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача слід вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними та скасувати приписи Державної екологічної інспекції у Волинській області № 000515 від 12.11.2020 та № 000515 від 13.11.2020.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач в даній справі належним та допустимими доказами не довів правомірності винесення оскаржуваних приписів.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням №634 від 04.12.2020 (а.с.3) в сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 205, 229, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати приписи Державної екологічної інспекції у Волинській області № 000515 від 12.11.2020 та № 000515 від 13.11.2020.

Стягнути на користь Любомльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області судові витрати у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Любомльська міська рада Волинської області (44300, Волинська обл., м. Любомль, вул. Української Армії, 2, код ЄДРПОУ 04051336).

Відповідач: Державної екологічної інспекції у Волинській області (43000 Волинська область м. Луцьк, вул. С. Бандери, 20, код ЄДРПОУ 38009738).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 16.04.2021