Рішення № 96332585, 15.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 квітня 2021 р. Справа № 120/341/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 15.10.2020 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії згідно із ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням від 23.10.2020 № 024350001505 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із не підтвердженням первинними документами факту виконання встановлених норм обслуговування тварин.

Також за результатами зустрічної перевірки, що відображені в акті від 07.12.2020 № 744 відповідачем повторно прийнято рішення за № 024350001505 від 17.12.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку із не підтвердженням первинними документами факту виконання встановлених норм обслуговування тварин.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 23.10.2020 та від 17.12.2020 за № 024350001505, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем подано до суду матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.02.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 263 КАС України.

26.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Зазначено, що згідно записів трудової книжки позивач у період з 12.06.1982 по 09.06.2010 працювала дояркою у СВК «Прогрес». Уточнюючими довідками від 22.09.2020 №161, 162, 163, від 12.09.2020 № 145, виданих СВК «Прогрес», підтверджено безпосереднє виконання ОСОБА_1 роботи на виробництві сільськогосподарської продукції протягом календарного року у тваринництві у період з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по даний час на посаді доярки.

Відповідач вказав, що зарахувати вказані періоди не має змоги, оскільки факт роботи за пільговою професією не підтверджується даними первинного обліку на підприємстві.

Крім того відповідач зазначив, що за результатами зустрічної перевірки, що відображені в акті від 07.12.2020 № 744 не підтверджено факту виконання ОСОБА_1 встановлених норм обслуговування тварин первинними документами.

З огляду на викладене відповідач зазначив про відсутність підстав для зарахування вказаних вище періодів до пільгового стажу.

Згідно із наданими позивачем документами встановлено, що загальний страховий стаж останньої становить 38 років 04 місяців 23 днів, втім стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - відсутній.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

15.10.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії згідно із ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ".

Рішенням від 23.10.2020 за № 024350001505 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із не підтвердженням первинними документами факту виконання встановлених норм обслуговування тварин.

08.12.2020 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії згідно із ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ".

Рішенням від 17.12.2020 за № 024350001505 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із тим, що за результатами зустрічної перевірки, що відображені в акті від 07.12.2020 № 744 не підтверджено первинними документами факту виконання ОСОБА_1 встановлених норм обслуговування тварин.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 23.10.2020 та від 17.12.2020 за № 024350001505, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII.

Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що спір виник у зв`язку із не зарахуванням позивачу періоду з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по 15.10.2020 (день звернення із заявою про призначення пенсії) на посаді доярки з метою призначення пенсії на пільгових умовах.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з 5. 2 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Також Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни у п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" та викладено їх в такій редакції:

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 62 Закону від 05.11.91 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу підпунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на час звернення з заявою до відповідача позивач мала страховий стаж 38 років 04 місяців 23 днів.

Відмовляючи у призначені позивачу пільгової пенсії відповідач, вказав що стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутній.

Разом з тим, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 12.06.1982 по 09.06.2010 працювала в СВК «Прогрес» на посаді доярки та з 16.08.2010 по даний час працює в СВК «Прогрес» на посаді доярки.

Також згідно акта від 07.12.2020 № 744, що складений за результатами зустрічної перевірки встановлено, що позивач у період з 12.06.1982 по 10.06.2010 працювала у СВК «Прогрес» на посаді доярки. З 16.08.2010 по 2020 рік працює дояркою у СВК «Прогрес».

Відповідно до довідок від 22.09.2020 №161, 162, 163, від 12.09.2020 № 145, виданих СВК «Прогрес» підтверджено безпосереднє виконання ОСОБА_1 роботи на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі календарного року у тваринництві у період з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по 2020 рік на посаді доярки. Вказані довідки видані на підставі розрахункової книги по оплаті праці та положення про оплату праці та норм виробітку в тваринництві.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, згідно з яким до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "доярка" та свинарка, запроваджена в 1961 році.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт дояркою, досягнення відповідного віку, а також наявність стажу дояркою понад 20 років.

Підтвердженням того, що позивач працювала повний робочий день дояркою у вищевказаному господарстві є записи в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 та наявні у матеріалах справи довідки від 22.09.2020 №161, 162, 163, від 12.09.2020 № 145 про підтвердження роботи у період з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по даний час дояркою, що відповідають вимогам законодавства і не потребують інших способів доведення цього факту.

Разом з тим, відсутність документів первинного обліку обслуговування тварин, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умова та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вказані роки на відповідному підприємстві, де працювала позивач, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту роботи позивача повного робочого дня робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року № 709/1360/17 та від 7 лютого 2019 року № 699/155/17.

При цьому суд зазначає, що право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У пункті 54 Рішення ЄСПЛ у справі Пічкур проти України ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що в даному випадку є порушення конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Дане право позивача є абсолютним та на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних рішень Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 15.10.2020 та від 17.12.2020 за № 024350001505 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, та, як наслідок їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи дояркою з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по день звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (15.10.2020) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV з дня звернення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги наявність необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку, що позивачу слід зарахувати до пільгового стажу роботи період з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по 15.10.2020 на посаді доярки та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно із ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати звернення до відповідача із відповідною заявою, а саме з 15.10.2020.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо процесуального питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 236,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що 02.12.2020 між позивачем та адвокатом Лукавським А.В. укладено Договір № 64 про надання правничої допомоги.

Предметом договору є зобов`язання адвоката надати необхідну правничу допомогу клієнту у справі щодо оскарження рішень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а саме юридичні консультації, вивчення документів, збір доказів, вивчення законодавства і судової практики, складання позовної заяви та додатків до неї, виготовлення копій та посвідчення копій виготовлених документів, формування позовної заяви із доданими документами, поштова відправка позову із доданими документами до Вінницького окружного адміністративного суду, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату встановлений договором гонорар за надання правничої допомоги згідно акту виконаних робіт (п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору за надання правничої допомоги клієнт зобов`язується здійснити оплату правових послуг адвоката у розмірі 30 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого чинним законодавством на день виконання адвокатом дії по наданню правничої допомоги, за 1 год роботи адвоката.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з акта передачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 15.01.2021 до Договору № 64 від 02.12.2020, а також розрахунку суми гонорару надано позивачеві такі юридичні послуги:

- прийом клієнта, ознайомлення із наданими документами, надання юридичної консультації, укладання договору про надання правничої допомоги - 1 год - 681,00 грн;

- вивчення заяв про призначення/перерахунок пенсії від 15.10.2020 та від 08.12.2020 вивчення рішення № 024350001505 від 23.10.2020 про відмову у призначенні пенсії, вивчення довідок СВК «Прогрес» №162 від 22.09.2020 №145 від 12.09.2020, №161 від 22.09.2020, №189 від 22.09.2020 - 2 год - 1362,00 грн;

- складання адвокатського запиту про ознайомлення із оригіналами документів у СВК «Прогрес» та додатків до запиту - 0,5 год - 340,00 грн;

- вивчення оригіналів документів у СВК «Прогрес», с. Студена та виготовлення виписок із документів: книги обліку трудового стажу норми виробітку трудоднів і нарахована заробітна плата щодо ОСОБА_1 за 1982-2004 роки, матеріали атестації робочих місць від 01.12.2017 року, колективні договори, Положення про оплату праці щодо норм обслуговування тварин при повному робочому дні. без врахування часу на поїздку в с. Студена - 2 год - 1362,00 грн;

- вивчення матеріалів зустрічної перевірки (акт № 744 від 07 грудня 2020 року) на 7 арк - 1 год - 681,00 грн;

- вивчення рішення № 024350001505 від 17.12.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком - 1 год - 681,00 грн;

- вивчення законодавства та судової практики: Закон України »Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Закон України «Про пенсійне забезпечення», Порядок № 637, постанови Верховного Суду (справи № 709/1360/17, № 699/1557/17, № 529/15025/16-а, Закони України «Про державний бюджет» на 2020, 2021 роки - 3 год - 2043,00 грн;

- складання позовної заяви, виготовлення копій доданих документів, формування позовних заяв із додатками для відправки до суду, посвідчення копії доданих документів - 6 год - 4086,00 грн.

Всього на виконання зазначених робіт (послуг) адвокатом витрачено 15 годин 30 хвилин. Вартість виконаних робіт (наданих послу) складає 11 236,00 грн що відповідає умовам Договору.

Згідно квитанцій № 268 від 02.12.2020 та № 1 від 15.01.2021 позивач оплатила гонорар адвоката в сумі 11 236,00 грн за надання правничої допомоги згідно з Договором № 64 від 02.12.2020.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно було пов`язані саме із розглядом цієї справи, а виконана адвокатом робота (надані послуги) знайшла своє відображення у матеріалах справи.

Отже, витрати позивача в розмірі 11 236,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1816,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 236,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.10.2020 за № 024350001505 та від 17.12.2020 за № 024350001505 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 12.06.1982 по 09.06.2010 та з 16.08.2010 по 15.10.2020 на посаді доярки в СВК «Прогрес».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 5 ч. 2 п. 5 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 15.10.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 236,00 грн (одинадцять тисяч двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна