Вирок № 96331465, 13.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7836/20

1-кп/357/360/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дорошенко С.І.,

при секретарі Кричевській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження №12020110030002714, внесене до ЄРДР 10.07.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Северинівка Таращанського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , 2019 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Коваленко В.А.,

захисник Собчук О.О.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

10.07.2020 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, нахабно та зухвало, з метою вчинення хуліганських дій, реалізовуючи свій злочинний намір, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі та відкрито демонструючи свою грубу поведінку існуючим у суспільстві правилам і нормам поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, рухався на великій швидкості на власному автомобілі марки «ВАЗ 2114», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вулицею Кільцевою в м. Біла Церква в житловій зоні, створюючи небезпеку для мешканців вулиці та порушуючи їх спокій у нічний час гучним звуком автомобіля, на якому встановлено систему для збільшення звуку глушника.

Зупинивши автомобіль біля свого будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля. До нього підійшов ОСОБА_3 з метою зробити зауваження ОСОБА_1 , проте останній продовжуючи свою злочинну діяльність, безпричинно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність свого діяння, взявши в своєму будинку електропневматичний автомат моделі «АКС-74У», калібру 6 мм, почав демонструвати вказаний предмет, спрямовуючи його ствол у бік потерпілого ОСОБА_3 , який побоюючись дій ОСОБА_1 , сів до власного автомобіля марки « Форд- транзит» державний номерний знак НОМЕР_2 та рушив з місця.

ОСОБА_1 в цей час спрямував ствол електропневматичного автомата моделі «АКС-74У», калібру 6 мм у бік автомобіля потерпілого ОСОБА_3 та здійснив три постріли у бік автомобіля.

Після чого, приблизно о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи свої хуліганські дії, прийшов на подвір`я будинку АДРЕСА_3 , де проживає потерпілий ОСОБА_3 та який там знаходився, та знову спрямував в бік останнього ствол електропневматичного автомата моделі «АКС-74У», калібру 6 мм, здійснив п`ять пострілів у бік потерпілого ОСОБА_3 .

В результаті зазначених дій, які продовжувалися приблизно 25 хвилин, ОСОБА_1 грубо порушив громадський порядок, що виразилося в тривалому грубому порушенні громадського спокою, демонстрації електропневматичного автомата, стрілянині.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що 10.07.2020 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, перебував в стані алкогольного сп`яніння, вирішив покататися. Катався на автомобілі, зупинився біля свого будинку, до нього підійшов потерпілий ОСОБА_3 , який йому почав робити зауваження. Він злякався, що той спричинить йому тілесні ушкодження, пішов та взяв в своєму будинку електропневматичний автомат, почав його демонструвати, спрямував ствол у бік потерпілого. Потім здійснив три постріли у бік автомобіля потерпілого ОСОБА_3 . Коли потерпілий поїхав додому, то він пішов до нього додому, переступив в подвір`я. ОСОБА_3 та його друг, заховалися за матір`ю потерпілого, а він здійснив п`ять пострілів у гору. Відповідаючи на запитання зазначив, що не може пояснити своїх дій, йому соромно за вчинене. Повідомив, що розумів, що вчиняє хуліганство. Зазначив, що у нього не було підстав побоюватися за своє життя, коли він ішов з електропневматичним автоматом та здійснював постріли у бік потерпілого. Вказав, що вказаний автомат він купив на сайті ойликс декілька років назад. У нього відсутні документи, які підтверджують належність йому електропневматичного автомата моделі «АКС-74У», калібру 6 мм.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 4 ст. 296 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у вчинені хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов`язаного з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчиненого із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не вбачається, з огляду на те, що в обвинувальному акті такі не вказані, а суд позбавлений можливості самостійно погіршувати становище обвинуваченого.

Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 296 КК України.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу винного, який раніше не судимий, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, запевнив, що такі дії більше не повторяться, має на утриманні малолітню дитину, думку прокурора, висловлену в судових дебатах щодо можливості застосування ст. 75 КК України, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене покарання та звільнення від його відбування, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи. Таке покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 1307,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.

Речові докази у справі, а саме електропневматичний автомат моделі «АКС 74 У», калібру 6 мм, б/н, що виготовлений промисловим способом, що знаходиться у спец пакунку № 3267658 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: С. І. Дорошенко