Ухвала суду № 96330905, 15.04.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2171/21

Провадження № 3-зв/711/3/21

П О С Т А Н О В А

15.04.2021 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., при секретарі Осадчій А.Ю.

за участю:

прокурора - Криворучка Р.О.,

особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Юлії Володимирівни про самовідвід, подану у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої складені відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В. подано заяву про самовідвід у зв`язку із неможливістю брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої складені відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв`язку з тим, що у неї на розгляді знаходиться кримінальне провадження № 12019251010001221 від 09.03.2019 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 294 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 345 КК України.

Крім того, зазначає, що оскільки протокол відносно ОСОБА_1 стосується порушення, допущеного слідчим під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і результат розгляду адміністративного протоколу буде використаний стороною захисту, як підстава визнання доказів недопустимими, тому вважає за необхідне заявити самовідвід.

Вказана заява про самовідвід судді прийнята та призначена до судового розгляду.

У судове засідання представник Національного агентства з питань запобігання корупції не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.

У судовому засіданні прокурор Криворучко Р.О. просив задовольнити заяву про самовідвід та відвести суддю Михальченко Ю.В. від розгляду даної справи, оскільки під її головуванням розглядається кримінальне провадження № 12019251010001221 від 09.03.2019, а тому наявні об`єктивні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи прокурора.

У судове засідання суддя Михальченко Ю.В. не з`явилася. Про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку учасників справи, вивчивши заяву судді Михальченко Ю.В. про самовідвід, подану у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої складено відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, суддя приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

встановлено, що у провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з доданих до заяви про самовідвід матеріалів, до Придніпровського районного суду м. Черкаси із прокуратури Черкаської області у порядку п. 14 ч. 2 ст. 36, ст. ст. 290-291, 293 КПК України надійшов обвинувальний акт з додатками за звинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Юлія Володимирівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/6765/19.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.08.2019 (головуючий суддя - Михальченко Ю.В.) дану справу призначено до розгляду.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Разом з тим, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, в зв`язку з чим суд застосовує аналогію процесуального права, яке регулює найбільш приближену галузь із використанням норм кримінального процесу.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-76 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

При цьому, заява про самовідвід повинна бути вмотивованою, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

До того ж, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Крім того, відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначив, що наявність безсторонності має визначатися відповідно до п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто виявляв він упередженість або безсторонність у справі; за об`єктивним визначається, крім інших аспектів, чи забезпечували суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 року та «Ветштайн проти Швейцарії»).

Отже, виходячи із загальних засад здійснення судочинства в Україні, визначених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», із положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за необхідне задовольнити заяву судді Михальченко Ю.В. про самовідвід, з метою уникнення виникнення сумніву у її об`єктивності та неупередженості під час розгляду справ, враховуючи, що в її провадженні знаходиться кримінальне провадження, досудове розслідування якого здійснювалося, зокрема і слідчим Жила О.М.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 245, 276, 279, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 75, 80 Кримінального процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Юлії Володимирівни про самовідвід, подану у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої складені відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - задовольнити.

Відвести суддю Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Юлію Володимирівну від розгляду справи про адміністративне правопорушення №711/2171/21 (номер провадження 3/711/877/21) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

Передати справу № 711/2171/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: С. М. Позарецька