Ухвала суду № 96328641, 12.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4825/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Анохін А.М., при секретарі Товченко К.М. за участю прокурора Дубовик М.В., захисника Поповіченко О.М., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві Коршака Н.О., яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого АТ «Київ Ритейл», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві Коршак Н.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100120000042 від 10.04.2021, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи громадянином України, у відповідності до ст. 68 Конституції України, зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зокрема п.п. 1, 2 Положення про дозвільну систему затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п.п. 12.1, 12.2, 12.13 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів № 622 від 21.08.1998.

Однак, ОСОБА_1 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

ОСОБА_1 , отримавши поштовий переказ в відділенні Нової Пошти № 345 м. Києва 10.04.2021 року в якій знаходилось два уніфікованих запала ручної гранат модернізованих УЗРГМ-2 корпусом із зарядом вибухової речовини (тротил 50-60 г) ручної осколкової гранати Ф-1 (без запалу), та корпус із зарядом вибухової речовини (тротил 110 г) ручної осколкової гранати РГД-5 (без запалу) які з того часу почав їх переносити та зберігати.

10.04.2021 близько о 11:10 год., перебуваючи на станції метро «Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де біля вхідних дверей вказаної станції був зупинений та запрошений працівником поліції до кімнати поліції та на підставі ст. 208 КПК України в присутності двох, залучених як понятих працівником поліції громадян, під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_1 , виявлено та вилучено з мішка який був при ньому, два предмета схожих на корпус гранати Ф-1 та РГД-5 і два предмета схожі на запали УЗРГМ-2, які згідно Висновку експерта № 51/6-52/6 від 10.04.2021 є :

- предмет схожий на корпус гранати Ф-1 є складовою частиною боєприпасу - корпусом із зарядом вибухової речовини (тротил 50-60 г) ручної осколкової гранати Ф-1 (без запалу), дистанційної дії, промислового виготовлення;

- предмет схожий на корпус гранати РГД-5 є складовою частиною боєприпасу - корпусом із зарядом вибухової речовини (тротил 110 г) ручної осколкової гранати РГД-5 (без запалу), дистанційної дії, промислового виготовлення;

- 2 предмети, схожі на запали УЗРГМ-2 є боєприпасами, промислово виготовленими запалами УЗРГМ-2 (уніфікований запал ручної гранати модернізований), які відносяться до засобу детонування (пристрій призначений для створення вибухового імпульсу) та призначені для підриву розривного снаряду гранат Ф-1, РГД-5, та РГ-42.

Надані на дослідження корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 та РГД-5 та запали УЗРГМ-2 за умов їх конструктивного з`єднання - є вибуховим пристроєм (боєвим припасом) дистанційної дії, які останній переносив та зберігав при собі, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному носінні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

10 квітня 2021 року 0 11 годині 10 хвилин гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України, слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.

11.04.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України під час якого проведено особистий обшук підозрюваної особи, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 , висновком комплексної судово - дактилоскопічної - вибухотехнічної експертизи, допитами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років позбавлення волі, а також те, що підозрюваний мешкає на території м. Києва без реєстрації а також те, що підозрюваний розуміючи, що зберігання боєприпасів є небезпечним для оточуючих, відносно необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експертів в кримінальному провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив обрати міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - Поповіченко О.М. заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід, по пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт в нічний час.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

В провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100120000042 від 10.04.2021, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

10 квітня 2021 року 0 11 годині 10 хвилин гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України, слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.

11.04.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, обставини вчиненого кримінального правопорушення щодо зберігання боєприпасів, які є небезпечними для оточуючих, а також те, що підозрюваний мешкає на території м. Києва без реєстрації.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

При цьому, слідчий суддя відмічає відсутність у підозрюваного зареєстрованого місця проживання на території м. Києва, мешкаючого в одному із будинків на базі відпочинку, не одруженого, дітей та утриманців не маючого.

Санкція ч. 1 ст. 263 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років позбавлення волі.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експертів в кримінальному провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 , слідчий суддя не вбачає.

Керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві Коршака Н.О., яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого АТ «Київ Ритейл», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят )діб та помістити його до ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 діб з моменту фактичного затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 11 год. 10.хв. 10 квітня 2021 року.

Визначити розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 81080 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження № , прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київського слідчого ізолятора».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали - до 08 червня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбулося 16.04.2021.

Cлідчий суддя

Подільського районного суду м. Києва А.М.Анохін