Рішення № 96326812, 16.04.2021, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/118/21

Номер провадження 2-а/719/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Матковської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Новодністровськ, Чернівецької області, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 року в суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача ГУ НП у Вінницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, який зданий до відправки через поштове відділення 31.03.2021 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.03.2021 року незаконно винесено постанову серії БАА № 799351 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (надалі - постанова від 23.03.2021р.). В оскаржуваній постанові вказано, що 23.03.2021р. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.11. Правил дорожнього руху під час руху по вул. Соборна в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Повідомляє, що рух по вул. Соборна в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, організовано для легкових автомобілів, а для вантажних - по вул. Героїв Майдану в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області; вказані вулиці є паралельними. Не заперечуючи рух на своєму вантажному автомобілі по вул. Соборна в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, зазначає, що діяв в стані крайньої необхідності, оскільки рух по вул. Героїв Майдану в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, є небезпечним як для водіїв вантажних автомобілів, так і для інших учасників дорожнього руху через відсутність твердого покриття, наявність безлічі вибоїн і глибоких канав. Такий стан дороги, на його думку, свідчить про велику імовірність аварії, а тому з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди рухався по вулиці, де дозволено рух лише легкових автомобілів, тобто діяв в стані крайньої необхідності, про що проінформував інспектора поліції. З огляду на зазначене, просить скасувати постанову від 23.03.2021р.

08.04.2021 року ухвалою суду, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву до 15 квітня 2021р., тобто з врахуванням строків розгляду справи, передбачених ст. 286 КАС України.

Відповідачу ГУ НП у Вінницькій області було надіслано копію позовної заяви із доданими до неї документами та копію ухвали суду на офіційну електронну адресу відповідача та поштою із рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак, незважаючи на отримання відправлення, станом на 15 квітня 2021р. відповідач ГУ НП у Вінницькій області своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, жодних заяв чи клопотань, в тому числі про продовження строку для подачі заяви по суті справи, в суд не надано.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд постановив розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази, суд встановив, що згідно оскаржуваної постанови від 23.03.2021р. ОСОБА_1 , керуючи 23.03.2021 року о 21 год. 05 хв. транспортним засобом - вантажним автомобілем марки Volvo FH 12, державний номерний знак НОМЕР_1 , який йому належить, в смт.Муровані-Курилівці, вул. Соборна, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.11 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У зв`язку із зазначеним інспектором з РПП СПД №1 смт.Муровані-Курилівці Могилів-Подільського РВД, старшим лейтенантом поліції Бловотюком С.О. складено постанову серії БАА № 799351 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн. Оскаржувана постанова підписана особою, яка її винесла, та особою, яку притягнуто до адмінстративної відповідальності; під час складення постанови зауважень та пояснень ОСОБА_1 не надавав; в останній міститься інформація про ознайомлення ОСОБА_1 із ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України; роз`яснено порядок сплати штрафу (а.с. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Так, згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, до яких відносяться і водії, зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У п. 1.1. Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., зі змінами та доповненнями (надалі - ПДР), встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п.п. 8.1. , 8.4. г) ПДР встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Так, наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Згідно розділу 33 Дорожні знаки ПДР наказовий знак 4.11 "Рух легкових автомобілів" означає, що дозволяється рух лише легкових автомобілів, автобусів, мотоциклів, маршрутних транспортних засобів і вантажних автомобілів, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3,5 т. Дія знака 4.11 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у позначеній зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у цій зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

В позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує, що 23 березня 2021р. здійснював рух на власному вантажному автомобілі VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_1 , всупереч наказового знаку 4.11 по вул. Соборна, смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, де організовано рух виключно для легкових автомобілів і вантажних автомобілів, максимальна маса яких не більше 3,5 т.

В ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Аналогічне положення закріплено у п. 2 роз. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованої Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція № 1395), згідно якого постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст.ст. 278-280, 283 КУпАП та п.п. 9, 10 роз. ІІІ, п.п. 1, 2, 5 роз. IV Інструкції № 1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, та під час розгляду справи поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 23.03.2021р. була винесена уповноваженим працівником органів Національної поліції із дотриманням вимог чинного законодавства на місці вчинення адміністративного правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення за результатами розгляду справи та за своїм змістом відповідає чинному законодавству України.

Щодо доводів позивача про незадовільний стан дороги по вул. Героїв Майдану в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, та, як наслідок, перебування водія у стані крайньої необхідності з метою уникнення можливої дорожньо-транспортної пригоди, слід зауважити наступне.

Згідно ч.ч. 1, 7, 18-20 ст. 50 Закону України «Про автомобільні дороги» управління безпекою автомобільних доріг здійснюється шляхом організації та проведення аудиту безпеки автомобільних доріг, перевірок безпеки автомобільних доріг, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод та ліквідації їх причин. Проведення перевірки безпеки автомобільної дороги забезпечується особою, на балансі або у власності якої перебуває відповідна автомобільна дорога або її ділянка. За результатами проведення перевірки безпеки автомобільної дороги складається звіт. Звіт перевірки безпеки автомобільної дороги надається особі, на балансі або у власності якої перебуває автомобільна дорога або її ділянка, для вжиття заходів з усунення виявлених недоліків. Звіт перевірки безпеки автомобільної дороги долучається до паспорта автомобільної дороги.

Розділом 3 Державного стандарту України 3587-97 «Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 31.07.1997р. №441, передбачено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. Незадовільними автомобільними дорогами вважаються такі, на яких ями, не відповідають вимогам ДСТУ. Залежно від категорії дороги глибина вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг 1-3 категорій і груп А, Б - вулиць і доріг населених пунктів, 6 см - для решти категорій і груп. Висота напливів не повинна перевищувати 2 см і 4 см відповідно.

Уст.17 КУпАП вказано, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стан крайньої необхідності виникає коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Також стан крайньої необхідності повинен відповідати критеріям своєчасності. Своєчасність заподіяння шкоди полягає в тому, що вона може бути заподіяна лише протягом часу, поки існує стан крайньої необхідності. Якщо ж такий стан ще не виник або, навпаки, уже минув, то заподіяння шкоди в цьому випадку (так звана «передчасна» і «спізніла» крайня необхідність), може тягнути відповідальність на загальних засадах.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Тож, саме посилання особи, стосовно якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, на існування крайньої необхідності у вигляді невідповідності стану автомобільної дороги по вул. Героїв Майдану в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, не може беззаперечно свідчити про необхідність застосування положень ст.ст. 17, 18 КУпАП, а має відповідати фактичним обставинам справи, які підтверджені належними доказами, та не викликати сумнівів щодо наявності крайньої необхідності.

У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (в редакції Кодексу до 15.12.2017р.) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували реальну небезпеку для руху вантажного транспортного засобу 23 березня 2021р. по вул. Героїв Майдану в смт.Муровані-Курилівці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, через незадовільний чи аварійний стан дорожнього покриття, тобто доказів, які спростували б факт наявності адміністративного правопорушення та доказів щодо наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

У п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин в ході розгляду справи доводи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, є такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 23.03.2021р. є законною, не підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованою Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853, ст.ст. 7, 17,18, 122 ч.1, 222, 245, 278-279, 280, 283, 284 КУпАП, постановою Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 760/2846/17; ст.ст. 2-3, 5-16, 19-20, 72-77, 90, 94, 139, 162, 229, 241-246, 255, 271-272, 286, 292-293, п. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (адреса місця знаходження: Вінницька область, м.Вінниця, вул. Театральна, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108672) про скасування постанови серії БАА № 799351 від 23 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: