Рішення № 9632579, 20.05.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-661/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 20 травня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

за участю: секретаря Миронюк Т.М.,

представника позивача Козака В.Т.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство "Тур" (далі по тексту Ковельське СЛАТ "Тур") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої лісопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 08 березня 2010 року був затриманий при вивезенні з лісу самоправно зрізаних сухостійних дерев та чагарника. Дерева були зрізані в кварталі № 31 (експлуатаційні ліси) Голобського лісництва. В порушника тимчасово вилучена бензопила, як знаряддя скоєння лісопорушення. Був складений протокол про лісопорушення від 08 березня 2004 року № 4, який був підписаний правопорушником. Розмір заподіяної шкоди був обрахований відповідно до Постанови КМУ № 665 від 23 липня 2008 року з врахуванням індексу інфляції.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заподіяної лісопорушенням шкоди в розмірі 1071,10 грн.

В судовому засіданні представник позивача Козак В.Т. (довіреність від 01 березня 2010 року) зменшив позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди без врахування індексу інфляції. Зменшені позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що 08 березня 2010 року відповідач по дорозі з лісу в с. Дроздні був затриманий старшим майстром лісу ОСОБА_3 при вивезенні деревини з 31 кварталу Голобського лісництва. При його затриманні тим же старшим майстром у відповідача було вилучено бензопилу. Майстер лісу попросив відповідача зачекати на місці його затримання, а сам пішов по слідах до лісу для того, щоб переконатися, що дійсно мав місце факт лісопорушення. Переконавшись в цьому, ОСОБА_3 повернувся на місце затримання, однак відповідача там вже не було, а тому він вирушив до нього додому, звідки викликав по телефону лісничого та старшого майстра лісу, після чого оформили відповідні документи про лісопорушення. Вважає факт вчинення відповідачем даного лісопорушення повністю доведеним, а тому шкода, яка заподіяна ним підлягає відшкодуванню. Зменшення позовних вимог пояснив тим, що зважаючи на матеріальний стан останнього, достатньо стягнути з нього фактичну суму шкоди без врахування індексу інфляції. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав повністю та суду пояснив, що близько двох років назад на законних підставах заготовив дрова, які лежали в лісі. 06 березня 2010 року привіз ці дрова додому, однак з підводи їх не розвантажував до 08 березня 2010 року. В цей день різав вдома дрова, в тому числі й ті, що лежали на підводі. Під час цього на подвір'я протиправно зайшов лісничий та вилучив нову бензопилу, яка належить брату. Після цього він викликав по телефону інших працівників лісового господарства, які також протиправно зайшли на подвір'я, та на тих дровах, що лежали на возі поставили відповідне клеймо. Стверджує, що в той день підводою нікуди не виїжджав і навіть не користувався нею. Вважає протиправними дії працівників щодо вилучення бензопили, оскільки таке вилучення не оформлено відповідними документами. Оскільки не доведено, що він заподіяв шкоду позивачу, а позивач порушив загальний порядок досудового врегулювання спору, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. На підтвердження своїх заперечень покликається на показання свідка ОСОБА_4

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання свідків, зясувавши обставини справи та дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини /ч. 2 ст. 1166 ЦК України/.

Згідно вимог ст. 105 Лісового кодексу України (далі по тексту - ЛК України), порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України, а ст. 108 цього Кодексу передбачено, що незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 08 березня 2010 року старшим майстром лісу Голобського лісництва Ковельського СЛАТ "Тур" ОСОБА_5 складено протокол № 4 про лісопорушення, а саме про самовільну рубку лісу, вчинену відповідачем ОСОБА_2, який власноручно поставив підпис у вказаному протоколі. Ці обставини повністю визнаються сторонами та доказуванню не підлягають.

Як вбачається з даного протоколу, лісопорушення було вчинено в кварталі № 31 Голобського лісництва (ІІ група лісів (експлуатаційні ліси)) та виявлено майстром лісу ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що 08 березня 2010 року ним було затримано відповідача по дорозі з лісу в с. Дроздні (між селом та лісом). Відповідач разом з ОСОБА_4 віз свіжозрізані дрова з 31 кварталу Голобського лісництва. Він запропонував відповідачу зачекати на місці, а сам взяв бензопилу, яка лежала на підводі відповідача, та по слідах повернувся на місце, де були зрізані дерева. Після виявлення місця незаконної вирубки лісу, повернувся назад, однак відповідача на місці затримання не виявилось, в зв'язку з чим вирушив до нього додому, звідки викликав по телефону лісничого та старшого майстра лісу. На момент їх приходу на подвір'я відповідача, дрова лежали на підводі, кінь був випряжений, упряж лежала на подвір'ї. Після цього оформили відповідні документи про лісопорушення. При цьому відповідачу було повідомлено, що дрова слід завести на медпункт, на що він погодився, однак пізніше цього не зробив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що 08 березня 2010 року до нього зателефонував головний лісничий, який повідомив, що в с. Дроздні лісником ОСОБА_3 затримано підводу, яка везе ліс, в зв'язку з чим необхідно оформити лісопорушення. По приїзду в с. Дроздні вони знайшли ОСОБА_3, який повідомив, що підвода заїхала в двір відповідача. По приходу до двору відповідача ОСОБА_3 показав підводу, яка була завантажена свіжозрізаними дровами. Він поставив на дровах клеймо "Незаконна рубка", склав протокол про лісопорушення, в якому відповідач розписався, після чого вони поїхали.

Відповідач визнав ту обставину, що на момент, коли працівники лісового господарства прийшли на його подвір'я, підвода була завантажена дровами.

Таким чином знаходить своє підтвердження той факт, що відповідач залишив місце його затримання з підводою, навантаженою дровами, та повернувся додому.

Разом з тим, твердження відповідача про те, що в той день, тобто 08 березня 2010 року, підводою він нікуди не виїжджав і навіть не користувався нею, повністю спростовується показаннями свідка ОСОБА_4, допитаного в судовому засіданні за клопотанням самого відповідача.

Так, свідок ОСОБА_4 показав, що 08 березня 2010 року він прийшов до ОСОБА_2 для того, щоб допомогти йому по господарству, а саме порізати дрова. Оскільки в той день працював млин, то він та ОСОБА_2 їздили до млина для того, щоб змолоти зерно для домашніх потреб. Після того, як повернулися, різали дрова, під час чого на подвір'я зайшли працівники лісового господарства та вилучили бензопилу, вказуючи на те, що вони ріжуть крадені дрова. Крім цього свідок показав, що з відповідачем приблизно за тиждень до 08 березня 2010 року їздили в ліс по дрова, які були заготовлені більше року назад.

Таким чином свідок спростував твердження відповідача про те, що дрова, які лежали на підводі 08 березня 2010 року, він привіз напередодні 06 березня 2010 року. Жодним доказом відповідач цієї обставини не довів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач надав суду неправдиві пояснення з метою уникнути цивільно - правової відповідальності за вчинене лісопорушення.

Відповідачем не доведено, що шкода заподіяна не з його вини. Свою непричетність до цього лісопорушення відповідач не довів жодним доказом, тоді як його вина у вчиненому, а відтак і в заподіянні шкоди, доводиться зібраними у справі доказами та показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо незаконних дій працівників лісового господарства відносно вилучення в нього бензопили, оскільки ця обставина не спростовує його вину у вчиненому лісопорушенні, не має правового значення для відшкодування заподіяної шкоди та була перевірена компетентними органами за зверненням відповідача (матеріал № 818 про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2).

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо порушення Ковельським СЛАТ "Тур" загального порядку досудового врегулювання спорів, оскільки надіслання претензійного листа не передбачено чинним законодавством, яке регулює правовідносини, що склались між сторонами в даному випадку.

Разом з тим, суд не приймає до уваги як доказ у справі подану представником позивача схему розміщення місць скоєння лісопорушення та затримки порушника, оскільки на цій схемі відсутні дані про те, ким вона складена, в чиїй присутності, відсутні будь-які роз'яснення умовних позначень, відсутні виміри відстаней від конкретних точок на місцевості (відсутня прив'язка до місцевості), тощо.

Суд визнає, що позивач має право на звернення до суду з даним позовом та на відшкодування відповідачем завданої лісопорушенням шкоди. Таке право підтверджується положеннями Статуту Ковельського СЛАТ "Тур".

Зокрема, згідно п. 1.3 вказаного Статуту, Товариство створене на основі Земельного кодексу України та добровільній основі членів колективу і займається веденням лісового господарства в наданих державою в постійне користування бувших колгоспних і радгоспних лісах. Межі лісів Товариства визначені документами останнього лісовпорядкування та Державними актами на право постійного користування, загальною площею 43,1 тис.га.

Представником позивача стверджується, що вчинене відповідачем лісопорушення мало місце в межах 31 кварталу Голобського лісництва, яке належить Ковельському СЛАТ "Тур". Відповідачем дана обставина на заперечена жодним чином.

Незаконно добута деревина залишилась у відповідача, що підтверджується вказаним вище протоколом про лісопорушення та визнається сторонами по справі. Таким чином вбачаються підстави для стягнення з відповідача вартості цієї деревини /ст. 108 ЛК України/.

Визначаючи вартість незаконно добутої деревини та, відповідно, розмір заподіяної позивачу шкоди, суд виходить з вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 „ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”.

Згідно Додатку 1. "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" до вказаної постанови, за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту діаметром від 14,1 см. до 18 см. розмір шкоди становить 190 грн.; діаметром від 22,1 см. до 26 см. 685 грн.; за кожний кущ чагарнику 105 грн.

Як вбачається з протоколу про лісопорушення № 4 від 08 березня 2010 року (п. 8), відповідачем було вчинено порубку сухостійних дерев та чагарника, зокрема: одного дуба діаметром 24 см., одного дуба діаметром 26 см., однієї вільхи діаметром 16 см. та однієї свидини (як встановлено в судовому засіданні - кущ чагарника).

Згідно Примітки 2. до вказаного вище Додатку 1., за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Виходячи з наведеного та з урахуванням того, що представник позивача відмовився від стягнення з відповідача індексу інфляції, розмір заподіяної даним лісопорушенням шкоди буде становити: (685 грн. + 685 грн. + 190 грн. + 105 грн.)/2 = 832,50 грн.

Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 832,50 грн. заподіяної лісопорушенням шкоди.

Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 105, 107, 108 ЛК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року „ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 112, р/р 26006236170003 в Ковельській філії Волинського ГРУ ПриватБанк, МФО 303440, код ЗКПО 05441542, код банку 20120634) заподіяну лісопорушенням шкоду в сумі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 50 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" понесені останнім судові витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 21 травня 2010 року.

Головуючий: П.Ю.Бойчук