Рішення № 96325518, 04.03.2021, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Єдиний унікальний номер судової справи 678/1506/18

Номер провадження №2- 678-59/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року смт.Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А.В.,

за участю секретаря Непийводи Л.Д.,

розглянувши в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою (а.с. 1-5) і, з урахуванням заяв про зменшення (а.с. 84-85), про збільшення позовних вимог (а.с. 92-93), просить стягнути на її користь:

з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Євроінс Україна» (далі – ПрАТ «СК «Євроінс Україна») – майнову шкоду в розмірі 32396,77 грн., 3% річних в розмірі 1943,00 грн., моральну шкоду 5% в розмірі 2145,00 грн., а всього 46019,18 грн.;

з ОСОБА_2 – моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.;

понесені судові витрати.

ІІ. РУХ СПРАВИ

2. 05 грудня 2018 року позовна заява надійшла до суду (а.с. 46).

3. 07 грудня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі (а.с. 47).

4. Судові засідання призначались на 07 травня 2019 року, 23 вересня 2019 року, 28 листопада 2019 року, 04 травня 2020 року, 24 червня 2020 року, 27 жовтня 2020 року, 04 березня 2021 року.

5. 05 квітня 2019 року надійшов відзив ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с. 51-56).

6. 07 травня 2019 року позивач надала пояснення на відзив відповідача (а.с. 74-76).

7. 23 вересня 2019 року позивач подала заяву про зменшення позовних вимог у якій заявила вимоги не до двох страхових компаній, як у первісному позові, а лише до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а також до ОСОБА_2 (а.с. 84-85).

8. 28 листопада 2019 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог в частині збільшення розміру майнової та моральної шкоди (а.с. 92-93).

9. 04 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні без звукозапису у зв`язку з неявкою відповідачів, уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА

10. Позовна заява обґрунтована тим, що 18 липня 2017 року о 18 год. 30 хв. на 300 км автодороги М-12, в напрямку м. Вінниці, ОСОБА_2 , водій автомобіля «Mercedes-Benz 316», номерний знак НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом КРД 050-100, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не забезпечив надійне кріплення тягово-змішаного пристрою між автомобілем та причепом, в результаті чого допустив їх роз`єднання. Причеп від`єднався, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з належним позивачу на праві власності автомобілем «Citroen Jumpy» VHPY, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням чоловіка позивача ОСОБА_4 -З.

В результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль позивача, який вона використовувала для здійснення підприємницької діяльності, отримав пошкодження.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року.

Дорожньо-транспортною пригодою позивачу заподіяно як матеріальну, так і моральну шкоду.

Відповідачі ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (далі – ПрАТ «Київський страховий дім») відмовились вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди і не визнають страховим випадком подію у якій зазнав механічних пошкоджень автомобіль позивача.

Так, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вказує, що в момент дорожньо-транспортної пригоди тягач і причеп не перебували у з`єднанні, від`єднання причепа від тягача відбулося до дорожньо-транспортної пригоди, в момент зіткнення причеп був самостійним транспортним засобом, який застрахований у іншій страховій компанії, тобто у ПрАТ «Київський страховий дім».

В свою чергу, ПрАТ «Київський страховий дім» посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталось за участю декількох транспортних засобів, які перебували у з`єднаному між собою стані, у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення, тому виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, - регламентна виплата повинна здійснюватися Моторним (транспортним) страховим бюро України.

11. У письмових поясненнях на відзив позивач вказала, що причіп не є самохідним транспортним засобом, він перебував у з`єднаному з автомобілем стані, у складі одного транспортного складу, рухатись самостійно не міг, як і автомобіль не міг рухатись без участі водія, прискорення причіп отримав в процесі руху у з`єднанні з автомобілем.

Хоча вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту складників визначено суб`єктом оціночної діяльності у звіті на суму 32396,77 грн., однак насправді вартість ремонту автомобіля склала 54640,00 грн.

Оцінювач лише здійснив огляд автомобіля і візуально визначив вартість ремонту, він не розбирав транспортний засіб і деталі, які підлягали заміні, не оглядав. Ремонт автомобіля здійснювало підприємство, яке виконує роботи по відновленню транспортних засобів, деталі придбавались в офіційній мережі за реальними цінами. Ремонтні роботи не входять до компетенції оцінювача.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй дійсно спричинена моральна шкода, адже якби не майстерність водія – її чоловіка ОСОБА_4 -З.результат дорожньо-транспортної пригоди міг бути зовсім іншим.

IV. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА – ПРАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА»

12. У відзиві на позовну заяву відповідач просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що неправомірними діями ОСОБА_2 та порушенням ним Правил дорожнього руху під час дорожньо-транспортної пригоди 18 липня 2017 року спричинено шкоду позивачу, як власнику автомобіля, однак страхові компанії, які є відповідачами, не є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, відповідно шкоду належному позивачу майну ними завдано не було, тому відсутні підстави для солідарного обов`язку відповідачів по відшкодуванню позивачу майнової шкоди.

Позивач не надала належних і допустимих доказів заподіяння їй ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, тому в страхової компанії відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, спеціальний закон не містить вимог про відшкодування особі, майну якої завдано матеріальних збитків, моральної шкоди.

В момент дорожньо-транспортної пригоди тягач та причеп не перебували у з`єднанні, від`єднання причепа від тягача відбулося до дорожньо-транспортної пригоди і в момент зіткнення причеп був самостійним транспортним засобом, тому відповідальність покладається на страховика, яким було застраховано причеп.

У зв`язку із цим відсутні підстави визнати подію, що мала місце 18 липня 2017 року, страховим випадком та здійснити страхове відшкодування на користь позивача.

В зв`язку із зверненням ОСОБА_4 -З. із повідомленням про настання події ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулася до ТОВ «Подільська незалежна оцінка», якою 05 вересня 2017 року підготовлено звіт №1/0509 про оцінку транспортного засобу і визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, який належить позивачу, становить 75541,14 грн., а розмір матеріального збитку, завданого власнику, складає 32396,77 грн.

Просять врахувати, що акт виконаних робіт №Ав-к-192 від 06 жовтня 2017 року, на який посилається позивач, є оціночним документом окремого суб`єкта оціночної діяльності, водночас звіт №1/0509 від 05 вересня 2017 року ТОВ «Подільська незалежна оцінка» складено суб`єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат.

Тому наданий позивачем документ, не може бути документом, який підтверджує розмір витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, відповідно не є належним засобом доказування.

V. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА – ПАТ «КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ»

13. Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, не подав до суду ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

VІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА – ОСОБА_5 .

14. Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, не подав до суду ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

VІІ. ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

15. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

VІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16. 7. Згідно поліса №АК/4636753 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який має строк дії з 28 жовтня 2016 року до 27 жовтня 2017 року, страхувальником є ОСОБА_4 , забезпеченим транспортним засобом є «Citroen Jumpy», номерний знак НОМЕР_3 , 2005 року випуску, страховиком є ПрАТ «СК «Провідна». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 200000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну – 100000,00 грн., розмір франшизи – 0,00 грн. (а.с. 36).

17. Згідно поліса №АК/2229557 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який має строк дії з 30 квітня 2017 року до 29 квітня 2018 року, страхувальником є ОСОБА_6 , забезпеченим транспортним засобом є КРД 050-100, номерний знак НОМЕР_2 , 2009 року випуску, страховиком є ПрАТ «Київський страховий дім». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 200000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну – 100000,00 грн., розмір франшизи – 1000,00 грн. (а.с. 58).

18. Згідно поліса №АК/5849778 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який має строк дії з 20 червня 2017 року до 19 червня 2018 року, страхувальником є ОСОБА_2 , забезпеченим транспортним засобом є «Mercedes-Benz 316», номерний знак НОМЕР_1 , 2000 року випуску, страховиком є ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 200000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну – 100000,00 грн., розмір франшизи – 1000,00 грн. (а.с. 57).

19. 19 липня 2017 року ОСОБА_4 подав до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомлення №14729 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну транспортному засобу потерпілої особи, а також пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 62-64).

20. 21 липня 2017 року ОСОБА_2 подав до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомлення б/н про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком від страхувальника, а також пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 59-61).

21. Згідно звіту №1/0509 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_3 (дата оцінки – 09 серпня 2017 року, дата завершення звіту – 05 вересня 2017 року) вартість матеріального збитку становить 32396,77 грн. (а.с. 14-34).

22. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №103 від 06 вересня 2017 року, яка видана ПП ОСОБА_7 , від ОСОБА_4 прийнято кошти в сумі 54640 грн., підставою є оплата за ремонт авто (а.с. 35).

23. 07 вересня 2017 року постановою Летичівського районного суду Хмельницької області (справа №678/880/17, провадження №3-678-327/17) ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП, застосовано усне зауваження, провадження в справі закрито (а.с. 6).

Суд у постанові встановив винуватість ОСОБА_2 в тому, що 18 липня 2017 року о 18 год. 30 хв. на 300 км +300м а.д. М-12 в напрямку м. Вінниця ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 316» з причіпом н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , не забезпечив надійне кріплення тягово-змінного пристрою між автомобілем та причепом, внаслідок чого допустив їх від`єднання, в результаті чого причеп зіткнувся із автомобілем «Citroen VHPY» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

24. 06 жовтня 2017 року ПП ОСОБА_7 складено акт виконаних робіт №Ав-к-192, замовником (власником, платником) є ОСОБА_4 , згідно якого виконано робіт (операцій) щодо транспортного засобу «Citroen Jumpy», номерний знак НОМЕР_3 , на загальну суму 54640,00 грн. (а.с. 43).

25. 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подала до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву на виплату страхового відшкодування до справи №14729 (а.с. 65).

26. 13 листопада 2017 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складено акт №В-133-20/17-02603 про відмову у виплаті страхового відшкодування/страховій виплаті згідно якого факт страхового випадку не визнаний, підставою відмови є п. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки дорожньо-транспортна пригода сталося за участі причепу, що не перебував у з`єднанні з забезпеченим за даним полісом тягачем, відповідальність за шкоду нанесену причепом застрахована в іншій страховій компанії (п.с. 66).

27. 13 листопада 2017 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило ОСОБА_1 , що забезпеченим транспортним засобом за договором (полісом) №АК/5849778 є автомобіль «Mercedes-Benz 316», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а дорожньо-транспортна пригода сталася за участю причепа «КРД 050-100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який застрахований у ПрАТ «Київський страховий дім», тому ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не може визнати подію, що мала місце 18 липня 2017 року, страховим випадком та здійснити страхове відшкодування на її користь (а.с. 7-8, 67-69).

У цьому ж листі зазначено, що 19 червня 2017 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5849778, за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz 316», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед третіми особами за завдану, внаслідок експлуатації вказаного автомобіля, матеріальну шкоду.

Згідно наданих ПрАТ «СК «Євроінс Україна» письмових документів, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок зіткнення причепу «КРД 050-100», реєстраційний номер НОМЕР_2 », із транспортним засобом «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого належний заявнику автомобіль отримав механічні пошкодження.

Від`єднання причепу «КРД 050-100», реєстраційний номер НОМЕР_2 », від тягача – транспортного засобу «Mercedes-Benz 316», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулося до дорожньо-транспортної пригоди і в момент зіткнення причеп був самостійним транспортним засобом.

Так як в момент дорожньо-транспортної пригоди тягач та причеп не перебували у з`єднанні, від`єднання причепа від тягача відбулося до дорожньо-транспортної пригоди і в момент зіткнення причеп був самостійним транспортним засобом, то в даному випадку відповідальність покладається на страховика, яким було застраховано причеп «КРД 050-100», реєстраційний номер НОМЕР_2 ».

Причеп «КРД 050-100», реєстраційний номер НОМЕР_2 » був застрахований у ПрАТ «Київський страховий дім» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2229557.

28. 22 лютого 2018 року ПрАТ «Київський страховий дім» листом повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до п. 7 полісу АК/2229557 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпеченим транспортним засобом є причеп «КРД 050100», реєстраційний номер НОМЕР_2 » (а.с. 9).

Враховуючи вимоги ст. 36.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком не може розглядатись дана подія як страховий випадок.

29. ОСОБА_1 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою в якій вказала на небажання ні ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ні ПрАТ «Київський страховий дім» визнати подію дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та здійснити їй страхову виплату (а.с. 37).

30. 26 квітня 2018 року Моторне (транспортне) страхового бюро України листом повідомило ОСОБА_1 про те, що не має повноважень здійснити виплату у даному випадку. Роз`яснено, що Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містить положень, які б визначали яким зі страховиків, що застрахували цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів щодо тягача та причепа, має відшкодовуватися шкода у випадку її спричинення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди причепом, що під час руху у з`єднанні тягачем від`єднався та заподіяв відповідну шкоду (а.с. 38-39).

IХ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

31. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

32. Як зазначено у ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абз. 1 ч. 3).

33. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до цієї статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

34. У ст. 1187 ЦК України зазначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5).

35. Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

36. В силу ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

37. У відповідності до ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

38. Як зазначено у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

39. В силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

40. За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

41. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»).

42. Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

43. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

44. У преамбулі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

45. Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

46. Як зазначено у ч. 1 ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема,: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

48. У п. 12.1 ст. 12 Закону вказано, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

49. У п. 36.5 ст. 36 Закону визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

50. Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

51. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

52. Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395.

53. Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

54. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

55. Як зазначено в абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

56. У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, роз`яснень, що містяться у п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

57. Згідно ч. 1, п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

58. Відповідно до змісту ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

VIІI. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

59. 18 липня 2017 року о 18 год. 30 хв. на 300 км автодороги М-12, в напрямку м. Вінниці, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 316», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з причепом КРД 050-100, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не забезпечив надійне кріплення тягово-змінного пристрою між автомобілем та причепом, внаслідок чого допустив їх роз`єднання, в результаті причеп зіткнувся з належним ОСОБА_1 на праві власності автомобілем «Citroen Jumpy» VHPY, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням її чоловіка ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті зіткнення транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2017 року.

2. У письмових поясненнях на відзив, заяві про зменшення позовних вимог позивач вказала, що причіп не є самохідним транспортним засобом, він перебував у з`єднаному з автомобілем стані, у складі одного транспортного складу, рухатись самостійно не міг, як і автомобіль не міг рухатись без участі водія, прискорення причіп отримав в процесі руху у з`єднанні з автомобілем.

Із такими твердженнями позивача суд погоджується, вважає їх правильними.

3. Позивач реалізувала право на звернення до суду за захистом своїх прав і в остаточних позовних вимогах визначила відповідачами ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 .

Проаналізувавши досліджені докази по справі суд приходить до висновку, що аргументи ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про те, що подія дорожнього-транспортної пригоди не є страховим випадком і що немає правових підстав для здійснення страхового відшкодування, необхідно відхилити.

4. В заяві про збільшення позовних вимог, яка є остаточним документом в якому позивач висловила свої вимоги, вона просить стягнути із ПрАТ «СК «Євроінс Україна» майнову шкоду в сумі 32396,77 грн.

Тобто, фактично позивач погодилась з позицією страхової компанії, яка висловлена у відзиві на позовну заяву, про можливий розмір матеріальної шкоди.

Суд вважає, що оскільки у звіті №1/0509 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_3 , визначено вартість матеріального збитку у розмірі 32396,77 грн., тому саме вказана сума, за вирахуванням розміру франшизи (1000,00 грн.), підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Таким чином, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 31396,77 грн. матеріальної шкоди.

5. У разі настання страхового випадку зобов`язання ПрАТ «СК «Євроінс Україна» полягає у здійсненні страхової виплати, тобто таке зобов`язання є грошовим.

У разі прострочення виконання такого зобов`язання настає відповідальність, визначена у ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто страхова компанія має сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Отже, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» має компенсувати ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 1943,80 грн. згідно розрахунку позивача.

Справа розглянути в межах заявлених позовних вимог позивача.

6. Суд переконаний, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна моральна шкода, адже в момент зіткнення її транспортного засобу з причепом позивач, її чоловік, який був водієм, їх син перебували усі всередині автомобіля, вони перенесли значні душевні хвилювання.

Позивач зазначає, що внаслідок цієї події їм були заподіяні тілесні ушкодження, однак вони не були значними, тому лікування не було дороговартісним.

Внаслідок цієї було пошкоджене майно позивача – належний їй транспортний засіб, яким з 18 липня 2017 року (подія) і по 06 жовтня 2017 року (день виконання робіт по відновленню автомобіля) позивач не могла користуватись.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню на користь позивача із страхової компанії та ОСОБА_2 .

Таким чином, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягає стягненню моральна шкода на суму 2145,00 грн., а з ОСОБА_2 – 10000,00 грн.

Х. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач в остаточній заяві про збільшення позовних вимог не заявляє будь-яких позовних вимог до ПрАТ «Київський страховий дім», тому судові витрати з вказаного відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ЄДРПОУ 22868348, м. Київ вул. Велика Васильківська, 102, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , 31396,77 гривень - матеріальної шкоди, 1943,80 гривень - 3% річних, 2145,00 гривень - моральної шкоди, а разом 35485,57 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , 10000,00 гривень моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ЄДРПОУ 22868348, м. Київ вул. Велика Васильківська, 102, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , по 360,00 грн., з кожного на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , сплачений нею судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В.Лазаренко