Рішення № 96325486, 12.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5577/18

№ провадження 2/646/136/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2021 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І. М.

за участю секретарів – Волошко К. І., Хілінського М. І., Коммунарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суму в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до «Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (АТ «Харківміськгаз», попередня назва - Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз»), ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,

за участю: відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача (ПАТ «Харківміськгаз») – Мар`їної І. О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Харківміськгаз» та ОСОБА_2 , у якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність позивача ОСОБА_1 , інформацію поширену відповідачем ОСОБА_2 07.10.2017 громадянам України та працівнику Немишлянського ВП ГУНП України у Харківській області в провулку Прогресивному в м. Харкові, а саме щодо скоєння позивачем крадіжки газу, а також інформацію надану ОСОБА_2 в заяві 07.10.2017 в Немишлянському ВП ГУНП України в Харківській області про те, що він – ОСОБА_2 «06.10.17 около 15.00 по адресу пер. Прогрессивный, 7 обнаружил хищение абонентом ОСОБА_3 природного газа путем врезки в сеть газопровода»; стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 120 000,00 грн моральної шкоди; а також стягнути з відповідачів суму судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що 06.10.2017 та 07.10.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , працівники та керівництво ПАТ «Харківміськзаг» безпідставно звинуватили позивача в порушені вимог Правил безпеки газопостачання, а саме: несанкціонований газопровід прихованого типу, споживання природного газу через який не обліковується, та незаконно відключили домоволодіння позивача від газопостачання. Так, ОСОБА_2 , діючи як фізична особа та як посадова особа ПАТ «Харківміськгаз» не дочекавшись офіційних висновків комісії щодо розгляду акта про порушення, оприлюднив 07.10.2017 пересічним громадянам та старшому сержанту Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 неправдиву інформацію про вчинення позивачем злочину у вигляді крадіжки газу, а саме: «поймали человека на горячем, Вы хотите Вам объяснить так я вам объясняю, вчера был составлен акт о нарушении по поводу воровства газа, мы обязаны этот дом отключить от газоснабжения, нам не нужны никакие документы мы нашли факт воровства и сразу отключаем»; на питання одного з жителів до ОСОБА_2 - « с чего Вы взяли что он вор, кто Вам сказал что он вор, где документ что он вор?» останній відповів - «у нас оно все уже там». В подальшому на питання одного з присутніх чоловіка - «почему Вы не доказали, что он вор», ОСОБА_2 відповів - «Мы доказали вчера, все четко видно, доказано». Крім того, в рамках кримінального провадження № 42017220000001123 від 17.10.2017 за ч. 2 ст. 365 КК України ОСОБА_2 як виконуючий обов`язки керівника ПАТ «Харківміськгаз» подав заяву про вчинення позивачем кримінального правопорушення як вказано вище. Оскільки акт про порушення в подальшому на комісії затверджено не було, вищевказана інформація є спростованою. Моральну шкоду від поширення вищевказаної інформації позивач оцінює у 120 000,00 грн.

08.10.2018 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова вищевказана цивільна справа передана за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

03.01.2019 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано з Немишлянського відділу ГУНП в Харківській області належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12017220460002657 від 08.10.2017.

31.01.2019 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач ОСОБА_2 ніколи не працював в.о. керівника ПАТ «Харківміськгаз», і оскільки, події, які мали місце, відбулися під час виконання ним своїх посадових обов`язків та він виступав від імені ПАТ «Харківміськгаз» він як фізична особа є неналежним відповідачем по справі. Також зазначив, що звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення не є поширенням недостовірної інформації, навіть якщо в ході перевірки заяви, викладені в ній обставини не підтвердилися.

Також, 31.01.2019 від представника відповідача ПАТ «Харківміськгаз» І. О. Мар`їної до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник позивача у задоволенні позову просив відмовити, судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування зазначено, що ПАТ «Харківміськгаз» як суб`єкт господарювання не оприлюднював буд?яку неправдиву інформацію щодо позивача; ПАТ «Харківміськгаз» не має ніякого відношення щодо звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення оскільки це виходить за межі його посадових обов`язків та на такі дії останнього ПАТ «Харківміськгаз» не уповноважував; ОСОБА_2 з 02.10.2017 по 16.11.2017 працював в управлінні метрології на посаді інженера з метрології за сумісництвом, він ніколи не був в.о. комерційного директора. Тому представник відповідача вважає, що ПАТ «Харківміськгаз» діяв виключно в рамках вимог Кодексу ГРМ і є неналежним відповідачем у даній справі.

20.02.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач позов підтримав, обставини, викладені у відзиві ОСОБА_2 вважав суперечливими.

01.07.2019 задоволено клопотання позивача та здійснено перехід в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання належним чином повідомлений позивач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Таким чином, неявка у судове засідання повідомленого належним чином позивача, яким не надано до суду доказів на підтвердження поважності причин неявки, у відповідності до ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами.

Представник відповідача АТ «Харківміськгаз» Мар`їна І. О. просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що поняття «крадіжка газу» та випадки, що охоплюються таким поняттям, визначено положеннями Кодексу ГРМ, тому не може розцінюватися як звинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити повністю, пояснив, що діяв у відповідності до вимог Кодексу ГРМ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши учасників, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наявного в матеріалах кримінального провадження № 12017220460002657 від 08.10.2017 наказу тимчасово здійснюючого повноваження Голови Правління ПАТ «Харківміськгаз» В. М. Безлепкіна № 02Но?243?1017 про проведення заходів з покращення дисципліни газопостачання, наказано провести інвентаризацію систем газопостачання абонентів ПАТ «Харківміськгаз» щодо дотримання дисципліни газопостачання та належного обліку газу, що споживається. Призначити відповідальним керівником робіт з інвентаризації облікових даних споживання природного газу – інженера з метрології ОСОБА_2

06.10.2017 групою контролю промислових вузлів обліку газу та вимірювання комплексів Управління метрології ПАТ «Харківміськгаз» у складі трьох осіб (інженер з метрології ОСОБА_5 , інженер з метрології ОСОБА_6 та електрозварника ОСОБА_7 , складено акт про порушення № 06/10/2017/1, у якому за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: виявлено несанкціонований газопровід прихованого типу, споживання газу через який не обліковується засобом обліку. При закритому крані на ввідному газопроводі спостерігається наростаючий тиск природного газу (а.с. 14).

07.10.2017 працівниками експлуатаційного підрозділу ПАТ «Харківміськгаз» у складі 3 осіб (в.о. комерційного директора ОСОБА_2 , інженер з метрології ОСОБА_5 , інженер з метрології ОСОБА_6 ) складено акт про припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого домоволодіння за вказаною адресою було відключено від газопостачання о 17:50 год. (а.с. 17).

Відповідно до наказу ПАТ «Харківміськгаз» від 29.09.2017 № 100/08п ОСОБА_2 прийнято на роботу до управління метрології на посаду інженера з метрології групи метрології за сумісництвом з 02.10.2017 (а.с. 78).

Відповідно до посадової інструкції інженера з метрології ПАТ «Харківміськгаз», затвердженої наказом ПАТ «Харківміськгаз» від 17.05.2017 № 01.5.1.Но?138?0517, інженер з метрології, зокрема, здійснює постійний контроль за станом обліку природного газу, роботою систем обліку газу та їх своєчасною повіркою у всіх категорій споживачів (п. 2.7 інструкції); виконує перевірки вузлів обліку газу у всіх категорій споживачів на предмет відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу (п. 2.10); у разі виявлення порушень під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного вузла обліку на місці перевірки складає акт про порушення (п. 2.11) (а.с. 81).

Згідно наказу ПАТ «Харківміськгаз» від 16.11.2017 № 143/08?з ОСОБА_2 звільнено 16.11.2017 на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 79).

З відеозапису V71007?154850 від 07.10.2017 з диска MY_DATA_100518 вбачається, що ОСОБА_2 , який представився виконуючим обов`язків комерційного директора ПАТ «Харківміськгаз», перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , пояснюючи мешканцями сусідніх домоволодінь щодо підстав конфлікту з користувачем домоволодіння за вказаною адресою зазначив, що мала місце «крадіжка газу», тому домоволодіння підлягає відключенню від газопостачання, чому робить супротив користувач домоволодіння. Зокрема, зазначив: « поймали человека на горячем, …, вчера был составлен акт о нарушении по поводу воровства газа, мы обязаны этот дом отключить от газоснабжения, нам не нужны никакие документы мы нашли факт воровства и сразу отключаем»; …. «Поймали человека на воровстве газа. Вчера здесь все было доказано. Все доказано. Материалы у следствия».

Крім того, 07.10.2017 до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_2 про те, що 06.10.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено самовільно встановлену врізку до труби з природним газом, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017220460002657 від 08.10.2017.

Відповідно до рапорту лейтенанта поліції А. А. Витченко від 07.10.201707.10.2017 здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де за повідомленням оператора «102» відбувся конфлікт громадян.

Листом від 17.10.2017 вих. №. Km01.3?ЛВ?8074?1017 ПАТ «Харківміськгаз» на адвокатський запит адвоката Задніпровського О. О. в інтересах ОСОБА_8 повідомило, що відключення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось відповідно до вимог п. 5.7 ПБСГ та п. 8 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ (а.с. 21).

27.10.2017 постійно діюча комісія з питань, пов`язаних з розглядом акту про порушення, ПАТ «Харківміськгаз» розглянула питання стосовно виявленого порушення вимог КГС за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняла рішення щодо необхідності додаткового обстеження чи перевірки з метою підтвердження порушень, викладених в акті, оформлене протоколом № 21 (а.с. 25).

27.10.2017 представниками ПАТ «Харківміськгаз» було проведено дослідження системи внутрішнього та зовнішнього газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого при обстеження газопроводу відгалужень не виявлено, система газопроводу відповідає проекту, про що складено акт контрольного зняття показів ПЛГ № 5936575 (а.с. 27).

27.10.2017 постійно діюча комісія з питань, пов`язаних з розглядом акту про порушення, ПАТ «Харківміськгаз» розглянула результати обстеження газопроводу за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняла рішення акт про порушення від 06.10.2017 № 06/10/2017/1 не затверджувати, оформлене протоколом № 22 (а.с. 28).

31.10.2017 представниками ПАТ «Харківміськгаз» складено акт № 29 про пуск газу в систему газопостачання, відповідно до якого газопостачання до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було відновлено (а.с. 31).

15.12.2017 постановою слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора міліції ОСОБА_9 кримінальне провадженні № 12017220460002657 від 08.10.2017 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Основний закон України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Конституційні права особи мають цивілістичний вимір як абсолютні і невідчужувані цивільні права фізичної особи, які згідно з ч. 1 ст. 269 ЦК України належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ст. 297 ЦК України).

Згідно абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

За ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009).

Надаючи оцінку вищевказаним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Доказами по справі встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи 07.10.2017 за адресою: м. Харків, пров. Прогресивний, 7, виконував свої службові обов`язки як працівник та представник ПАТ «Харківміськгаз» - інженер з метрології на підставі наказу про прийняття на роботу № 100/08п від 29.09.2017.

Положеннями Кодексу ГРМ (п. 2 Розділу ІХ) наявність несанкціонованого газопроводу визначено порушенням споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

Тобто, саме по собі виявлення при обстеженні газопроводу та фіксація у відповідному акті представниками газопостачальної організації вже є стверджуванням представником такої організації – службовою особою ПАТ «Харківміськгаз» про наявність факту крадіжки споживачем газу, що охоплюється положеннями Кодексу ГРМ.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що працівниками газопостачальної організації було здійснено перевірку газопроводу за адресою домоволодіння позивача, складено акт про порушення, у якому зафіксована інформація про несанкціоноване споживання (крадіжку) газу. В подальшому при розгляді акта про порушення в передбаченому Кодексом ГРМ порядку, після додаткових обстеження та перевірки, ПАТ «Харківміськгаз» прийняло рішення акт про порушення не задовольняти.

У рішенні ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) суд зазначив про необхідність розрізняти факти та оціночні судження, оскільки наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень ні.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В частині позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність позивача ОСОБА_1 , інформацію надану ОСОБА_2 в заяві 07.10.2017 в Немишлянському ВП ГУНП України в Харківській області про те, що він – ОСОБА_2 «06.10.17 около 15.00 по адресу пер. Прогрессивный, 7 обнаружил хищение абонентом ОСОБА_3 природного газа путем врезки в сеть газопровода», суд також зазначає, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8?рп/2003 (справа про поширення відомостей) звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 21.03.2019 у справі № 727/5418/17, від 20.03.2019 у справі № 649/415/16-ц, від 19.06.2019 у справі № 151/95/16, від 19.06.2019 у справі № 756/4814/16, від 03.07.2019 у справі № 298/890/15-ц.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження поширення відповідачем недостовірної інформації, а також на підтвердження того, що така інформація ганьбить честь та гідність позивача, завдає шкоди його діловій репутації, а також належних доказів на порушення відповідачем прав позивача, які б призвели до моральних страждань останнього, тому суд приходить до висновку, що такі вимоги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст 12, 77?81, 141, 263?265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», ОСОБА_2 про визнання недостовірної інформації та такої, що принижує честь і гідність – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (АТ «Харківміськгаз»), ідентифікаційний номер юридичної особи 03359552, місце знаходження: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 16.04.2021.

Суддя І. М. Шелест