Ухвала суду № 96324542, 16.04.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

16.04.2021

справа № 642/2123/21

провадження № 1кп/642/505/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:

судді Ольховського Є.Б.,

при секретарі Алімурадовій Т.Я.

за участю:

прокурора Ісікової О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Волохіна Д.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт №12020225510000498 від 01.12.2020 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2021р. до Ленінського районного суду м. Харкова надійшов вищезазначений обвинувальний акт.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 був обраний у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.04.2021 року вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та заявила клопотання щодо продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий надав суду письмову заяву з проханням провести підготовче судове засідання за його відсутності.

Обвинувачена та адвокат в підготовчому судовому засіданні не заперечували щодо призначення обвинувального акту до розгляду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення їх до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 кримінально-процесуального кодексу України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Харкова.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що закінчується двомісячний строк дії попередньої ухвали суду щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, раніше судима, вчинила злочину у період іспитового строку, ризики, які були враховані судом під час обрання такої міри запобіжного заходу відносно обвинуваченої не зникли, а саме остання перебуваючи на волі може продовжити вчинення кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, а також переховуватися від суду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в частині заявленого клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, закінчується 18.04.2021 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак колегія суддів не приймає доводи захисника та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше судима, вчинила злочин у період іспитового строку, не працювала, у зв`язку з чим слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова виносилась ухвала про взяття її під варту, даних про наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, погіршення стану його здоров`я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, оскільки на даний час розгляд справи ще не розпочатий, потерпілі та свідки у справі не допитані, а також переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні їй такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд також вважає, що зміна обвинуваченій обраного відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020225510000498 від 01.12.2020 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 травня 2021 рік на 14-30 годину.

Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 11.06.21 року.

Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження: прокурора, обвинувачену, потерпілого.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 7 днів.

Суддя Є.Б. Ольховський