Рішення № 96323683, 07.04.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3207/20

Провадження № 2/628/147/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Волчек О.О.

за участю секретаря судового засідання Дюкової Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську Харківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області в особі виконкому Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій, згодом уточнивши свої вимоги, просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323787000:06:000:0016 площею 3.5474 га та земельну ділянку кадастровий номер 6323787000:06:000:0017 площею 4.8233 га, що розташовані на території Смородьківської сільської ради Куп`янського району Харківської області (підпорядкована Кіндрашівській сільській раді Харківської області згідно розпорядження КМУ № 725-р від 12.06.2020р.), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно до складу якого входять: земельна ділянка кадастровий номер 6323787000:06:000:0016 площею 3.5474 га та земельна ділянка кадастровий номер 6323787000:06:000:0017 площею 4.8233 га, що розташовані на території Смородьківської сільської ради Куп`янського району Харківської області (підпорядкована Кіндрашівській сільській раді Харківської області згідно розпорядження КМУ № 725-р від 12.06.2020р.), цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності ОСОБА_2 на вказані вище земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельні ділянки від 16.11.2004 р. серія ХР № 006909, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт на користь позивачу. Як вказує позивач, про наявність заповіту йому стало відомо у червні 2007 року. Заповіт йому передав нині покійний двоюрідний брат ОСОБА_3 , який був співмешканцем спадкодавиці, однак через брак коштів та правову необізнаність щодо необхідності належного вступу у спадщину за заповітом, він втратив час для оформлення належним чином спадщини. Позивач вказує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Під час звернення до нотаріуса для з`ясування порядку та процедури прийняття спадщини він отримав інформацію про неможливість відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 через пропуск часу. Інших спадкоємців після ОСОБА_2 немає, заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не надходило.

Постановою приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А. №26/02-31 від 29.01.2021 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду.

Позивач зазначив, що відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Як вказав ОСОБА_1 протягом певного часу він був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , як з`ясувалось, не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом нотаріусом.

Позивач, враховуючи втрачений час на прийняття спадщини та через це, неможливість оформити спадщину шляхом вчинення нотаріальних дій, що обмежує його право власності на спадкове майно, він змушений звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Враховуючи викладене вище, на даний час позивач виявив намір реалізувати спадкові права після ОСОБА_2 , оскільки указаний у заповіті її спадкоємцем, у зв`язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів він звернувся до суду з даним позовом.

Відомостей про звернення ОСОБА_1 до суду з аналогічним позовом немає.

Ухвалою суду від 08.12.2020 провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання по справі у порядку загального позовного провадження. 17.03.2021 за ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовними вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Додав, що про наявність заповіту ОСОБА_2 на його користь він дізнався у 2007 році, однак до 2021 року він не прийняв спадщину та належно її не оформив.

Представник відповідача – Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської областів судове засідання не з`явився, однак надав суду клопотання про слухання справи у відсутність представника, при прийнятті рішення покладався на розсуд суду, оскільки проти задоволення позову не заперечує (а.с.67-68).

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що уточнені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Смородьківською сільською радою Куп`янського району Харківської області 03.11.2006, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ковалівка Куп`янського району Харківської області, про що 03.11.2006 зроблений актовий запис № 6 ( а.с. 48).

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 8,3707 у межах згідно з планом, розташованої на території Смородьківської сільської ради Куп`янського району Харківської області з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, наданої на підставі розпорядження Куп`янської райдержадміністрації від 24.09.2004 № 228, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 006909, виданого 16.11.2004 року тією ж адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232. Також, згідно копії цього Державного акту земельна ділянка має наступні кадастрові номери: 6323787000:06:000:0016 площею 3,5474 га та 6323787000:06:000:0017 площею 4,8233 га ( а.с. 49).

Відповідно до копій Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №№ НВ-6314035702020, НВ-6314035712020 від 27.10.2020, а також Витягів із технічної документації про нормативні грошові оцінки земельних ділянок, зазначені вище земельні ділянки зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 , відомості про обтяження у використанні землі не зареєстровані, нормативна грошова оцінка : 84378,28 грн і 111217,22 грн станом на 19.10.2020 ( а.с.50-57).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно копії заповіту, посвідченого 21.09.2005 секретарем виконавчого комітету Смородьківської сільської ради Куп`янського району Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за №65, ОСОБА_2 заповіла належну їй «на праві власності земельну ділянку, яка знаходиться на території Смородьківської сільської ради Куп`янського району Харківської області, цільове призначення якої – ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належну їй на підставі державного акту серії ХР № 006909 виданого Куп`янською райдержадміністрацією 16 листопада 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232» - позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с.47).

Як вбачається з копії Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 62125199 від 20.10.2020, вказаний заповіт має номер у спадковому реєстрі 45612860 та не відмінявся і не скасовувався (а.с.58).

Крім того, згідно копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 62124804 від 20.10.2020, інформація про це відсутня (а.с.59).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спадкування земельної ділянки необхідно здійснювати за заповітом ОСОБА_2 від 21.09.2005 відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України.

Позивач з метою видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А., однак постановою від 29.01.2021 за № 26/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та роз`яснено право звернення до суду за місцем відкриття спадщини з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини по наступним підставам. Так, нотаріусом було встановлено, що згідно довідки, виданої старостою Моначинівсько-Смородьківського старостинського округу № 3 виконавчого комітету Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області 27.01.2021 за № 33, спадкодавиця до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за іншою адресою ніж позивач. Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини згідно вимог ст. 1270 ЦК України, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв (а.с.60).

Відомості про інших спадкоємців відсутні.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування " відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1,3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як убачається зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з часу її смерті минуло більше 14 років. На випадок своєї смерті вона залишила заповіт на ім`я позивача ОСОБА_2 .

Як було встановлено нотаріусом, позивач зареєстрований за іншою адресою, ніж спадкодавиця та протягом встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини він не звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори. Також відсутні докази спільного проживання позивача зі спакодавицею на час відкриття спадщини.

Враховуючи зазначене вище, позивач вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Відомостей про звернення ОСОБА_1 із вимогою про визначення йому додаткового строку для звернення із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини немає.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 та через які він не міг своєчасно реалізувати свої спадкові права, а саме: юридична необізнаність, брак коштів, незнання про складення ОСОБА_2 заповіту на його ім`я до червня 2007 року, суд вважає такими, що не можуть слугувати поважними, оскільки позивач мав достатньо часу, більше 13 років, для реалізації своїх спадкових прав, але ними не скористався без поважних причин, тим самим пропустив строк позовної давності та не заявляє про його поновлення.

У зв`язку з вказаним вище, враховуючи те, що позивач не надав суду достатніх допустимих доказів в обгрунтування необхідності захисту його прав шляхом визнання за ним права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , суд вважає уточнений позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 328, 1216, 1217, 1223, 1225, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 19, 81, 76 ЦПК України, ст. ст. 125, 152 ЗК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області в особі виконкому Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом – відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України,під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Повний текст рішення суду виготовлений 16 квітня 2021 року.

Головуючий О. О. Волчек