Ухвала суду № 96323670, 16.04.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1248/21

Провадження № 2-з/628/3/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 квітня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Шиховцової А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову,

встановив:

15.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною на відчуження на транспортний засіб TOYOTA AURIS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, об`єм двигуна 1598 см куб, колір червоний, зареєстрований 10.11.2017 року за ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 , зазначає, що він має намір звернутися до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Предметом позову є вартість 1/2 спільної сумісної власності подружжя, а саме: автомобіля TOYOTA AURIS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, об`єм двигуна 1598 см куб, який був придбаний в період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти в інтересах сім`ї, та який був зареєстрований 10.11.2017 року за ОСОБА_2 на підставі договору, укладеного в СГ № 352/17/006040, виданого 10.11.2017 року ТФ «Автолюбитель» (ЄДРПОУ 14064512).

У шлюбі з ОСОБА_2 він перебував з 04.10.2003 року, та який був розірваний по рішенню Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2021 року.

З дня придбання та дотеперішній час вказаний автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , а він позбавлений можливості володіння, користування і розпорядження цим автомобілем, доступу до нього. Місцезнаходження автомобіля йому не відоме, тому порушені його права як співвласника автомобіля.

Вказує, що, враховуючи, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, частки у праві власності є рівними – по 1/2 у кожного з колишнього подружжя, транспортний засіб є неподільною річчю та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , а тому, виділ в натурі належної йому 1/2 частки є неможливим, то він, ОСОБА_1 , вважає, що має право на грошову компенсацію 1/2 вартості, у зв`язку з чим змушений звертатися до суду за захистом своїх прав.

Накладення арешту на автомобіль викликано необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливістю виконання судового рішення.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову в розумінні норм процесуального закону носять тимчасовий характер і покликані унеможливити настання обставин, за яких виконання ухваленого судом рішення буде утрудненим або взагалі стане неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.»

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, за вищевказаних обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суддя вважає за необхідне захищаючи законні інтереси ОСОБА_1 , задовольнити заяву про забезпечення позову.

Разом з тим, необхідно роз`яснити, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 149-157, 158 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову – задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт із забороною на відчуження на транспортний засіб TOYOTA AURIS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, об`єм двигуна 1598 см куб, колір червоний, зареєстрований 10.11.2017 року за ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області протягом 15 днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя А.О.Шиховцова