Рішення № 96323520, 15.04.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-о/641/71/2021 Справа № 641/929/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

15 квітня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді Богдан М.В.

за участю секретаря – Цюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду в Харківській області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що 28 листопада 1981 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що Палац одруження «Орджонікідзевський» видав свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 28.11.1981 р. Від шлюбу подружжя маж двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01червня 2020 року чоловік заявника помер. На момент смерті ОСОБА_2 шлюб між подружжям не був розірваний, подружжя проживало однією сім`єю, що підтверджується показаннями свідків. З настанням смерті чоловіка ОСОБА_1 втратила годувальника. На момент смерті чоловіка ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, та перебувала на утриманні у чоловіка, так як основним джерелом існування сім`ї була пенсія її чоловіка, після смерті чоловіка вона набула право на отримання пенсії за втратою годувальника. В липні 2020 року вона звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про переведення їй з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Однак, рішенням ГУ ПФУ у Харківській області їй було відмовлено у призначенні такої пенсії через те, що в документах, наданих для призначення пенсії в разі втрати годувальника відсутня довідка про спільне проживання.

Так, на теперішній час заявник не може отримати довідки про те, що знаходилась на утриманні ОСОБА_2 або отримувала від померлого допомогу, яка була постійним та основним джерелом засобів для існування, або довідку про сумісне проживання з померлим на день його смерті, тому і змушена звернутися до суду з даною заявою.

До суду надійшла заява представника заявника, в якій останній просив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника, вимоги заяви підтримали, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення серії НОМЕР_1 виданого 28 листопада 1981 року Палацем одруження «Орджонікідзевський», заявник ОСОБА_1 , 28.11.1981 р. уклала шлюб з ОСОБА_2 .

Від шлюбу подружжя має дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 листопада 1982 року; - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 24 жовтня 1991 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 березня 2008 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатною та призначено їй опікуном ОСОБА_1 .

Згідно довідки про отримання (не отримання) допомоги № 1192 від 09.06.2020 року виданої Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 довічно призначено державну соціальну допомогу на особу з інвалідністю з дитинства – ОСОБА_3 .

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 03 червня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер.

На момент смерті ОСОБА_2 заявник була непрацездатною особою, отримувала пенсію за віком, та перебувала на утриманні у чоловіка, так як основним джерелом існування сім`ї була пенсія чоловіка.

Рішенням від 11 серпня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області ОСОБА_1 було відмовлено у переході з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на тій підставі, що вона не надала довідку, яка б засвідчила факт спільного проживання разом з годувальником.

Під час спільного проживання, подружжям ОСОБА_5 була здійснена приватизація нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , про що видане свідоцтво про право власності на житло від 20.05.1999 р. № НОМЕР_5 , за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 набули право спільної сумісної власності на вказану квартиру.

Заявник та її померлий чоловік ОСОБА_2 до часу його смерті, мешкали разом в квартирі АДРЕСА_2 , яка, відповідно до свідоцтва про права власності від 17 вересня 2002 року, виданого на підставі Рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова від 20.08.2002 р., належала ОСОБА_2 .

Згідно договору дарування квартири, 24 лютого 2007 року ОСОБА_2 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації № Л-1156/01-44/43 від 07.08.2015 р., наданого на звернення ОСОБА_1 щодо влаштування до інтернатної установи чоловіка ОСОБА_2 , який за станом здоров`я потребує стороннього догляду, прийнято позитивне рішення щодо оформлення ОСОБА_2 путівки до інтернатної установи.

Так, у період з 02.09.2015 року по 22.05.2020 року ОСОБА_2 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , та проживав в інтернатній установі. 22.05.2020 року заявник забрала ОСОБА_2 додому, його було знято з реєстрації за місцем знаходження інтернатної установи, з метою подальшої реєстрації за місцем фактичного проживання.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 01.06.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено труп чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 без ознак насильницької смерті.

Із договору-замовлення на організацію та проведення поховання № НОМЕР_6 від 02.06.2020, вбачається, що ОСОБА_1 сплатила за послуги, пов`язані із поховання чоловіка на суму у розмірі 2 086, 94 грн.

Відповідно до довідки про доходи № 1561 0551 6359 1539, виданої ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України 20 липня 2020 року, розмір пенсії заявника станом на липень 2020 року становить 1 803,04 грн.

Як вбачається із довідки № 789 від 05.02.2019 р., виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_2 , розмір пенсії останнього за січень 2019 року складає 5 854,99 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 319 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо від цього факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться, зокрема, дружина, що досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, якщо вона, одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до снування; члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Пленуму Верховного Суду України, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.

Практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Під час розгляду вказаної справи, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v.the Republic of Moldova and Russia", "Ilacu and Others v. Moldova and Russia"), де грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Отже, встановлення факту знаходження на утриманні та сумісного, постійного проживання має для ОСОБА_1 , юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Приймаючи рішення по суті заяви, суд враховує усі вищезазначені обставини, на які посилається заявник, та які мають безпосереднє відношення до справи.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку про те, що є підстави для визнання того факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 спільно сумісно проживала з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 та факту її перебування на утриманні чоловіка до моменту його смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 315-319 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт спільного сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області місце знаходження: (м. Харків, м-н Свободи Держпром, 3 під. 1 пов).

Суддя: М. В. Богдан